Реформа административных органов и реализация мер по установлению авторитарного режима в Румынии в 1938-1939 (на примере цинута Сучава) | Русин. 2015. № 1 (39).

Реформа административных органов и реализация мер по установлению авторитарного режима в Румынии в 1938-1939 (на примере цинута Сучава)

Автор статьи рассматривает процесс перестройки системы административного управления в королевской Румынии в период установления авторитарного режима короля Кароля II. Дано описание составляющих новой Конституции Румынии, а также раскрыты действия, предпринятые властью в финансовой, социальной и инфраструктурной сферах на примере цинута Сучава. Автор ограничивается периодом с февраля 1938 до марта 1939 г., т. е. временем принятия основных решений по реформированию Румынии в условиях авторитарного режима.

Reform of the administrative authorities and the implementation of measures to unify under the authoritarian regime in R.pdf У 1938 р. в королiвствi Румушя вщбулася змша влади, яка привела до встановлення в краТн авторитарного режиму. Останнш потребував цтого ряду змш у системi управлшня краТною на рiзних рiвнях, що в решт привело до створення системи, в якш нововведення поеднали з добре випробуваною адмЫстративною системою. В цшому дм уряду були спрямоваш на виконання завдання повноцшного пщпоряд-кування орган влади единому керiвництву, що пояснювало також i послщовысть дш в даному напрямку. Метою даноТ статт е висвгглення заходiв уряду Румунп зi змши системи адмЫстрування у перiод авторитарного королiвського режиму. Запровадження в Румунп авторитарного режиму, також вщомого пщ назвою режиму королiвськоТ диктатури, вщбулося пiсля нетри-валого правлiння уряду О. ГоГи, дiТ якого призвели до виникнення кризовоТ ситуацiТ в економiцi краТни та ТТ поличному життi. У нiч на 11 лютого 1938 р. Кароль II прийняв на себе вс повноваження у сферi управлiння та вщповщальысть за краТну. Одночасно з цим в краТш запроваджено стан облоги, який на пiвночi краТни поширювався на пов™ Чернiвцi, Сторожинець, Редеуць, Кимполунг, Сучава, Хотин. Одразу було запроваджено заборони на носшня i використання зброТ, цензуру, дано дозволи на перемщення осiб, якi загрожували громадському спокою, розширювалися повноваження вшськових сущв (Час 2). Узаконення дш короля та уряду вiдбулося на пщст^ здiйсненоТ КонституцiйноТ реформи, проведеноТ у короткi термiни, чому поспри-яло використання положень КонституцiТ 1923 р. прилаштованих пщ потреби нового режиму. Практично в силi збер^алися, проголошенi Конституцiею 1923 р. права та обов'язки громадян Румунп, положення стосовно збереження територiальноТ цЫсносп краТни, проте вводи-лися обмеження на ведення полггичноТ агiтацiТ, особливо якщо вона стосувалася заклимв до змши влади (Час 3). Зпдно до статт 27 визнавалося виключне право румунських гро-мадян на перебування на посадах. ^м того, власне лише румуни та натуралiзованi румуни мали право купувати землю. Влада у державi визначалася главою Ill i виконувалася вщ iменi румунськоТ нацп представницькими органами. Главою держави виступав король, який подтяв законодавчу владу з двопалатним Нацюнальним представ-ництвом. Iнiцiатором законопроекту виступав король, однак обидвi палати також мали право на виступ з законодавчою ^щативою в штересах Румуни. За ст. 32 виконавча влада належала королю, який здшснював ТТ через уряд. Судова ж влада виконувалася вщповщ-ними судейськими органами (Час 4). Вщповщш роздти та статп Конституцп встановлювали сферу королiвських, парламентських та урядових повноважень, що в за-гальних рисах зб^алося з положеннями КонституцiТ 1923 р. Деяк змiни вiдбулися у виборчш системi та термiнi повноважень депутатв i сенаторiв (Час 5). Уряд мав складатися з мЫс^в та державних пiдсекретарiв. Першi були представниками виконавчоТ влади та полггично були вiдповiдальними перед королем. Рада м^ст^в очолювалася при-значеним королем президентом Ради м^ст^в. Мiнiстром могла бути особа, румун у трьох поколшнях або ж був мшктром до часу виходу Конституцп. Король та представники Нацюнального представницт-ва мали право вимагати судового переслщування м^ст^в (Час 6). Певнi обмеження, що стосувалися м^ст^в були наступними (ст. 70): передача мшютра пщ суд робилася за погодженням з двома трети-нами членiв нацюнального зiбрання. Слiдство по мiнiстру проводили члени скликаноТ комiсiТ касацiйного суду. Покарання виносилися вщповщно до положень закону про вщповщальысть мiнiстрiв. Також мшютр юстицiТ не мав права займатися адвокатською дiяльнiстю впродовж року тсля закiнчення перебування на посадк Мiнiстрам, що залишили своТ посади впродовж трьох ромв, забороняли вхо-дити до керiвництва пiдприeмств, з якими вони укладали договори. У випадку порушення декретом прав одшеТ з сторш та доказу цього виплачувалися грошовi вщшкодування (Час 6). Законодавча рада виступала головним органом при розглядi законопроект (ст. 72). Визначено було Конститу^ею порядок дiяльностi судiв, при цьому суди присяжних залишали для розгляду карних справ. У главi VI «Про повгт^ й громадсью установи» було зазначено одыею статтею 79, що таю створюються згiдно закону. Окремими роздшами визначалася ситуацiя з фiнансами, вмськом та переглядом КонституцiТ. В останнь-ому випадку iнiцiатором ревiзiТ Конституцп м^ бути лише король при попереднш згодi з законодавчою радою. Погодження нових текстiв мало здшснюватися двома третинами члешв Нацюнального зiбрання. В прикшцевих положеннях було визнано чинними вс закони, що стосувалися проведення аграрноТ реформи в РумунiТ (ст. 98). В силi залишалися також ршення, що приймалися на основi статей 131, 133 Конституцп 1923 р. (Час 7; Час 8). Реакщя на нову Конституцiю була проведена в рамках тради-цiйноТ одностайност режиму королiвськоТ диктатури. На початок березня в бшьшосп iнституцiй м. Чершвщ було складено присягу на вiрнiсть королю та КонституцiТ. Вщ iменi жiночих органiзацiй РумунiТ в Жшочому домi Бухареста 6 березня 1938 р. виступила Александрша Кантакузшо з подякою за права надаш жiнкам по КонституцiТ (Час 10). Разом з цим в краТш встановили контроль за пересуванням гро-мадян, яких зобов'язували вiзувати паспорти при вшзд з краТни. Якщо ж паспорт був виданий посольством чи консульством Румунп за кордоном, то там паспорти вiзувалися у префектурi чи полщп (Час 11). Вщбувалася й перевiрка громадянства, пщ яку потрапляли в першу чергу евреТ, а також i християни, що не отримали вщповщ-ного ршення до 12 квiтня 1938 р. У зв'язку з цим ва не-евреТ мали подати прохання у повiтовi суди, щоб Тх викреслили зi списку тих, хто потрапив пщ контроль громадянства (Час 9). На початку квггня 1938 р. приступила до дiяльностi i Коронна рада. До ТТ складу увшшли патрiарх Мiрон, маршал А. Авереску, маршал К. Презан, генерал А. Вейтояну, А. Вайда-Воевод, Г. Мiронеску, Н. !орга, К. Анджелеску, Г. Тетереску, К. Арджетояну, генерал Е. Балщо (Час 1). У лютому 1938 р. в Буковиш префектами повтв стали командири вшськових пщроздшв. Зокрема, префектом Чернiвецького повггу було призначено командира 8-го егерського полку полковника Г. Теодореску (Час 12). Мшктр внутршшх справ А. Келшеску видав наказ iз приводу змш у призначеннi мiсцевоТ адмшктрацп. Вiдтепер примара сiльськоТ громади призначав особисто префект повггу. Про вшськовий стан в краТш нагадувало й те, що примарами мали право бути особи з числа демобЫзованих або ж офщери запасу, як не належали рашше до полгтичних партш i не були школи примарами. На посаду примара повггового центру пропонували ставити суддiв повгтових трибуналiв при збереженнi за ними своТх посад. Тодi ж з'явилися i першi пропозицiТ з приводу адмшктративноТ реформи, в ходi якоТ всю територiю краТни мали роздтити на 7 округiв та призначити командирiв армiйських корпусiв главами окружних ад-мiнiстрацiй (Час 13; Час 14). Пкля затвердження новоТ румунськоТ КонституцiТ у березнi 1938 р. розпочали розробку нових виборчого та адмшктративного закошв. Проект останнього був готовий у квгтш 1938 р. i передбачав подт територп на 7 окрупв з центром округи у мкт розташуванн штабу армiйського корпусу. За проектом, префектами повтв могли бути цивтьы чиновники. Префектiв, як i голiв громадських рад, збиралися призначати у центрк Провiнцiю повинен був очолювати губернатор, якому мала допомагати обласна рада, що складалася частково з набраних, частково призначених члеыв (Час 15; Час 16). Префекти отримували право призначати примарiв та Тх заступнимв у стьських громадах, а губернатор - примарiв м^. Примарi мунiципальних та резиденцiйних мiст мали бути старшi 30 рокiв та мати вищу освгту, тодi як по решт мiст - середню, а в селах - початкову. Префектами повтв можна було призначати лише оаб, що рашше займали посади субпрефект чи преторiв. Губернатором могла бути особа вком вщ 45 рокiв з вищою освгтою i яка була на становиш^ державного пiдсекретаря. Вiд громадських повтових рад мали обиратися по два делегати до провшцшно'Т ради, ям мешкали в громадi не менше одного року i досягли 30 ромв (Час 17). Подальша робота над реформою привела до певних змш i краТну врешт подiлили на 10 областей. Вщбулися змiни й у вимогах до по-садовцiв рiзних рiвнiв. У жовтн 1938 р. закон було остаточно затвер-джено. Вiдтепер буковинськ повiти були об'eднанi з Хотинським та ДороГойським повiтами у складi СучавськоТ областi (Tinutul Suceava). Центром обласп стали Чернiвцi. Очолював область королiвський резидент, якому в управлшш допомагала рада. До ТТ складу входили члени, обран громадськими радами та обласними палатами. Префектами повтв мали право бути особи з вищою освгтою (лщенщат) (Час 18; Час 19; Пщдубний 1999: 301-302). 13 серпня 1938 р. в королiвському палац у присутносп члеыв уряду та представнимв дипломатичного корпусу урочисто оголосили про проведення реформи та призначення королiвських резиден^в тер-мшом на 6 ромв. Пiсля цього королiвськi резиденти склали присягу на вiрнiсть Каролю II. Резидентом СучавськоТ обласп став професор Чершвецького ушверситету Г. Алексiяну, генеральним секретарем -радник адмшктративного суду Е. Черкавсм (Час 21; Час 22; Decrete 1). Пiсля столищ шавгурацп вiдбулися у резиденцiйних центрах. Зокрема, у Черывцях вона пройшла 29 серпня в присутносп мшктра внутршых справ А. Келшеску, мiнiстра сполучень та громадських робгт М. Гелмеджану, мiнiстра охорони здоров'я Н. Маршеску, генерального директора преси Е. Чючану, генерал-ад'ютанта Ф. Ценеску, представнимв церковноТ, вiйськовоТ та цивтьноТ влади цинуту (Час 23; Час 24; Instalarea 1). Урочистою ходою учасники представлення вирушили до кафедрального собору, де 12 священимв в присутносп митрополита Вксарюна вщслужили молебень. В собор1 присутн1ми були почесна варта 8-го егерського полку, делегац1Т аркаш1в, студент1в, стражер1в, директори шк1л цинуту, численна публка. П1сля служби вирушили до митрополичоТ резиденц1Т, де у Синодальнш зал1 в1дбулося по-свячення корол1вського резидента. Спершу секретар Е. Черкавск виголосив корол1вський декрет про призначення резидента, тсля чого з промовою виступив м1н1стр А. Келшеску. В промов1 говорило-ся про полггичну ситуац1ю в краТн1 в цтому, про св1тов1 економ1чн1 проблеми та потреби розвитку альського господарства. Вщзначено соц1альн1 проблеми, медичн1, потребу реформування осв1ти, рекон-струкцп шлях1в. Високо оц1нено i самого Г. Алекаану як викладача та прац1вника. Наступним промовцем був митрополит Вксарюн, який дав позитивну оцiнку дiям Кароля II в справi реформування краТни та керiвництва народом. Ощнка ним Г. Алексiану стосувалася знання останшм проблем регiону. Бiльше загальних побажань мктилося в промовi командира IV корпусу Ф. Ценеску. Завершальну промову на урочистш частит виголосив королiвський резидент, вказавши на значення певних положень Конституцп 1938 р. та адмшктративного закону. Вщзначено було i необхщысть дотримання належного жит-тевого рiвня для населення та дано общянку спiвпрацювати з уама органами та компетентними особами для реалiзацiТ полiтичноТ i соцiальноТ програми короля i уряду. Пiсля урочистоТ частини вiдбувся банкет, пiд час якого з короткими промовами виступили М. Гелмеджану, Н. Маршеску, С. Стотов, К. Бру-ме, Н. Севяну, генеральний вшарш А. Грабовсм, генеральний вiкарiй М. Симович, о. А. Лукасевич, о. Рюккеман, перший рабин др. Марк, Р. Космовiч. Вам виступаючим вiдповiв королiвський резидент Г. Алекаану. Псля банкету о 16 члени уряду сптьно з королiвським резидентом вирушили на шспекщю та вiдвiдали МамаТвцi, Лашмвку, ^во-дин, Кiцмань, Суховерхiв, Кадубiвцi, Звиняче, мiст в районi Xреща-тика. Пiсля 20-Т години вщбулася закрита вечеря, i о 22:30 члени уряду вщбули до Кишинева для учасп в iнавгурацiТ королiвського резидента (Instalarea 1). Серед перших розпоряджень королiвського резидента цинуту Сучава були кадровi призначення i ршенням вiд 15 серпня 1938 р. Д. Соколяну призначили адм^стративним директором цинуту, 27 серпня П. Стойка i 7 вересня З. Поповiч отримали призначення на посади адм^стративних iнспекторiв цинуту. Дане супроводжувало-ся поясненнями про необхщшсть призначення цих оаб з досвiдом aдмiнiстрaтивноТ роботи. Вщдано було i розпорядження стосовно складу адмЫстрацп. Остaннiй вiдповiдaв положенням адмЫстративного закону. Для прикладу адмшктращя Чершвецького повггу складалася з префекта, шефа кабшету, шефа служби, адмшктративноТ, фiнансовоТ, конт-рольноТ секцiй та бюро цивiльноТ оборони i бюро статитики i офку повiтового туризму. Адмiнiстративну секцiю складали шеф бюро, заступник, 4 чиновника, машишстка. У фшансовш секцiТ були шеф, 2 службовцЬ машинiстка. Секцт контролю складав субшеф бюро, а в бюро працювали шефи бюро. Службовий персонал складався з водiя та 4 прибиральнимв. У такому складi персонал затверджувався з 1 вересня 1938 р. Подiбна структура була в адм^страцп Кимполунг-ського повггу, своТ особливостi у стурктурi мали також адмшктра-цiТ Xотинського, Радiвецького, ДороГойського, Сторожинецького i Сучавського повтв. Окремi посади займалися службовцями тсля вiдбору з великого числа претендентв (Deciziuni 6; Deciziuni 7). З 15 вересня 1938 р. у цинут Сучава почали видання «Monitorul Tinutului Suceava». У передмовi до першого випуску вiдзначалося при-значення видання для публiкацiТ закошв, засiдань кабiнету мiнiстрiв, королiвських декретв, мiнiстерських рiшень, рiшень королiвського резидента. Власне дане видання продовжувало вже усталену традицт публкацп урядових ршень чи розпоряджень мiсцевоТ влади. Вихщ видання передбачався двiчi на мкяць 1 i 15 дня (Cuvant). Впродовж 1-22 вересня 1938 р. королiвський резидент спiльно з генеральним секретарем цинуту провели шспекцш Кестури полiцiТ Чернiвцiв, вiдвiдали банкет у Релейному фондi, взяли участь у рядi iнших заходiв: серед яких адмшктративне засiдання префектiв повтв цинуту (2 вересня), зуст^ч з шженерами у справi забезпечення водою Чершвщв, т. п. 24 вересня 1938 р. освячено та вщкрито мкт мiж м. Залщиками та с. Звинячин за участ посадовцiв РумунiТ та Польщi (Activitatea; Inaugurarea). На вересень 1938 р. припало i прийняття закону про поширення на Буковину дм закошв Старого королiвства: Цивiльного кодексу (1864 р.), Кодексу цивтьноТ процедури (1900 р.), Комерцшного кодексу (1887 р.) та дш згiдно з положеннями даних кодекав. На Радi м^с^в 29 вересня 1938 р. мЫстр юстицiТ В. Ямандi вщзначив вiдсутнiсть загальноТ i тотальноТ ушфкацп законiв в усiй РумунiТ, що вело до застосування старих закошв. В Бессарабп королiвським декретом вщ 29 березня 1928 р. приведено такий закон в дт, тодi як на Буковинi залиша-лася до 1938 р. в силi австршська система за вийнятком закошв та розпоряджень з ушфкацп. Проте це суперечило Конституцп, яка вимагала законодавчоТ унiфiкацiТ. Законодавче об'еднання краТни мае вiдбутися на основi уыфкацшних кодексiв завдяки дiяльностi ЗаконодавчоТ ради. Така заява робилася тому, що в новш своТй якостi цинут Сучава поеднав Буковину, Бессарабiю та Старе королiвство, пiсля адмiнiстративноТ реформи. ^м того, iснувала i практична сторона, адже Апеляцшний суд мав у пщпорядкуванш суди трьох частин Румунп, що робило неможливим застосовувати ним ттьки закони, видан для Буковини. Проте запроваджуватися вони мали у вщповщносп з кнуючою на Буковинi процедурою. На додачу 1 листопада 1938 р. вийшов королiвський декрет, яким запроваджували на Буковин дт закону про ведення комерцшних реeстрiв (Lege 2; Referat; Legi 1). Одночасно на початку жовтня Рада м^ст^в обговорила проблеми дiяльностi Мшктерства внутрiшнiх справ, вказавши, що королiвськi резиденти мають дiяти в рамках адмшктративного закону. В цьому сена вони зобов'язувалися пiдтримувати дiТ зпдно всiх законiв та виконувати закони щодо мобшзацп та реквiзицiй, призначати та звтьняти службовцiв цинуту, виконувати судовi постанови, погоджувати питання розважальних заходiв, т. п. (Jurnale 1). 5 вересня 1938 р. датовано ршення про передачу на мкця ряду по-вноважень у стьському господарствi, тим бiльше що передбачало пе-рерозподiл iнших структур, тож таким чином в цинут Сучава з'являвся Лковий iнспекторат, яким керував Л. Голка на змшу М. Болдуру, щщ як кадастральний шспекторат у Чернiвцях очолював Ш. Кiрiлов. Крiм того, Мiнiстерство громадських робгт та шляхiв сполучень шщтвало прийняття Радою мiнiстрiв рiшення щодо створення репональних шляхових iнспекторатiв в керiвництвi, якими провiдну роль мав в^гравати королiвський резидент, i як керiвник працiвникiв, i як наглядач за виконуваними роботами. Наступне мшктерське ршення (25 жовтня 1938 р.) стосувалося регуляцп сплаву лiсу i покладало органiзацiю контролю над сплавом лку Бистрицею i ТТ притоками в повгтах Муреш, Несеуд, Марамуреш на Службу вод у Чершвцях. Ри шенням мiнiстерства внутрiшнiх справ вiд 4 листопада 1938 р. були призначен чиновники на посади генеральних адмшктративних iнспекторiв цинутiв, i в цинутi Сучава ним став Д. £шан. У повнова-ження посадовця входило виконання доручень резидента з шспекцш, перюдична iнспекцiя дiяльностi мiсцевих адмiнiстрацiй. З 15 листопада 1938 р. у резидентних центрах цинупв створю-вали центри контрольних областей, i у Чернiвцях дiяла 7 область контролю. Пiдпорядковувалися вони Мастерству фiнансiв, а на мкцях - генеральному iнспектору фiнансiв. У складi 7-Т областi контролю перебувала XVIII округа Чершвф з повноваженнями у повгтах Чернiвцi, Хотин, Дорогой та XIX округа для повтв Сучава, Кимполунг, Редеуць, Сторожинець. Центрами округ були Чершвф та Сучава вщповщно. Сама фiнансова служба на мкцях мала у своему складi секцiю прямих податкiв, секцiю марок, спадщини, податку на розмш i секцiТ споживчих такс. Мiнiстерство фшанав визначило для генеральних iнспекторiв та репональних iнспекторiв фiнансiв термiн звгту з 15 листопада 1938 р. та призначило делегованим ге-неральним шспектором фшанав В. Ыкулеску. Главою XVIII округи став П. Пасере, а XIX округи - Г.А. Штефенеску (Deciziuni 1; Jurnale 3; Deciziuni 3; Deciziuni 4). Наприкшц вересня 1938 р. мшктром було затверджено бюджет цинуту Сучава на 1938-1939 рр., який складався з прибутмв i ви-трат звичайних (60 288 464 лея), прибутмв i витрат надзвичайних (13 866 988 леев) та прибутмв зi спецiальним призначенням, до яких належали допомiжнi та надзвичайнi кредити (23 834 641 лея) (Deciziuni 1). При цьому вся заробгтна плата службовщв адм^страцп цинуту складала 2 867 595 леев. В адмшктративному вщношены з'явилася обов'язкова традищя вивiшувати державний прапору всiх закладах та приватних установах з нагоди нацюнальних свят та вiдзначень, визначався матерiал, з якого мав виготовлятися прапор, та мкце, де його слщ було вивiшувати. Те ж стосувалося i правил виставлення портрету короля чи королiвськоТ родини (Deciziuni 8). Ритуалом для державних службовщв залишалося складання присяги, i 3 жовтня 1938 р. в адмшктративнш палат вщ-булося складення присяги новими чиновниками. Промовляв тут i ко-ролiвський резидент, який висловив подяку мшктру внутрiшнiх справ A. Келшеску за можливiсть зробити призначення, декану юридичного факультету, шшим представникам влади. Вiд iменi службовцiв вiдповiв B. Негру. 5 жовтня 1938 р. вщбулася конференцiя з преторами, яка мала намiр настановити Тх на виконання нового адмшктративного закону, здшснення адмiнiстративних заходiв, запровадження стьсь-ких бiблiотек, створення нацiональних будинмв на селi (Depunerea; Conferinta 1). Оргашзовуючи дiяльнiсть адмiнiстрацiТ, королiвський резидент визначив умови ствпрац з населенням, давши дозвт на спiлкування громадян з адмшктращею у робочi дш з 12 до 13 годи-ни. Вхiд дозволявся за перепустками. Втьний вхiд до адмiнiстрацiТ цинуту дозволявся для службовщв чи оаб, викликаних для аудiенцiТ (Deciziune 1). 13 жовтня 1938 р. вийшов закон про запровадження на Буковиш закону з ушфкацп розпоряджень по земельним книгам, починаючи вщ 15 жовтня (Legi 1). 17 жовтня 1938 р. вийшов королiвський декрет про призначення М.Т. Елiаде шефом юридичноТ служби цинуту Сучава у чин субдиректора I класу (Monitorul 1). Вир^увалося також питання про встановлення платы командиру та заступнику командира лепону жандармiв в повiтi Сучава. Оскшьки це питання викликало певнi фЬ нансовi проблеми, королiвський резидент змушений був вщкривати кредит у розмiрi 42 тис. леев (Deciziune 2). На додачу до дш цивтьноТ влади питаннями державноТ безпеки цкавилися й вiйськовi. Так, командир VIII дивiзiТ генерал Д. Гараламб, дтчи на пiдставi ранiших розпоряджень, видав наказ про остаточну заборону дiяль-ност в цинут ряду полггичних, громадських та релiгiйних об'еднань. Так, заборонялася дiяльнiсть РКП, СКМ, РумунськоТ робiтничоТ допо-моги, румунськоТ секцiТ МОДР, КультурноТ еврейськоТ л^и та iнших, всього 32 оргашзацп, якi мали комунiстичний чи прокомушстичний характер. Заборонялася дiяльнiсть незалежних профспток та Тм iдентичних органiзацiй, еврейська сптка «Hahalutz», ряд релiгiйних асощацш, якi носили протестантський характер. З шших заборон видiлялося розпорядження користуватися у вивкках та покажчиках, в офщшних та навчальних закладах виключно румунською мовою. Забороняли поширювати чутки, рекламувати товари шшою мовою, зобов'язуючи власнимв будинмв вивiшувати нацiональнi прапори пщ час офiцiйних свят. Порушення розпорядження давало право вщдавати порушнимв пiд суд вiйськового трибуналу, який приймав ршення щодо ступеню покарання. Дане розпорядження вводилося в дт протягом 48 годин з часу публкацп (Ordonanta 1). Трохи шзшше генерал Д. Гараламб видав наказ № 4, яким в ште-ресах збереження громадського спокою наказував заборонити друк та збер^ання брошур i листiвок легiонерiв, як i Тх розповсюдження. Усi мешканцi, яким вiдомi такi листiвки та брошури, зобов'язувалися у 10-денний термiн тсля появи наказу сповiстити владу. Порушення да-ного наказу каралося ув'язненням вщ мiсяця до 2 роюв (Deciziune 3). Урочисто вiдзначили день народження Кароля II з урочистим молебнем в присутност високопосадовщв цинуту Сучава, виклада-цького складу середых навчальних закладiв, студентських товариств, солдатв гарнiзону. З промовою виступав командир дивiзiТ генерал Д. Гараламб (Comunicate 1). У жовтнi 1938 р. королiвський резидент вiддав розпорядження про реоргашзащю студентських гуртожиткiв. У вересш 1938 р. вiдбулися змiни нотарiв в окремих селах Хотинсь-кого повггу, проведенi експропрiацiя земель у Черывцях на користь цинуту Сучава (Deciziuni 7). Наприкiнцi вересня повгговою владою встановлювалися максимальнi цiни на продукти харчування, i в м. Дорогой 1 кг свинини коштував 28 лей, вщповщними були i цши на свинину iнших сорлв (Deciziune 5). Згiдно з поданням Мшктерства сiльського господарства у жовтш запроваджували дiю контрольних марок на хлiб у резидентних мiстах Редеуць, Сторожинець, Сучава, Кимпулунг на Буковиы, як i в рядi ш-ших мiст РумунiТ (Jurnale 2). З жовтня по середам почав функцюнувати щотижневий базар харчiв та домашшх виробiв у Нижнiх Сташвцях Сторожинецького повiту, що дозволялося вщповщним мiнiстерсь-ким рiшенням. Тодi ж Мшктерство працi призначило генеральним шспектором у Чернiвцях I. Стройю, а шспектором - Г. Джурю. На середину жовтня 1938 р. було прийняте ршення щодо залишення у попередшх функщях громадських нотарiв, ям зберiгали з 15 жовтня 1938 р. у повггах Кимполунг, Редеуць, ЧершвцЬ Сторожинець i Сучава своТ повноваження у робот з документами (Deciziuni 2). Розпорядженням резидента створювалася для нагляду за ходом та ямстю робгг комiсiя з прийому робгг та постачання при кожнш префектурi у кiлькостi двох оаб та повiтового адмшктративно-го шспектора в якостi ТТ голови. Також було дано розпорядження фарбувати будинки, вивкки, дверi i вкна в единий колiр, уникаючи використання нацюнальних кольорiв, щоб не зачтати нацiональних почуттiв (Deciziuni 10). Серед ршень господарського спрямування можна назвати збори, ям пройшли 18 жовтня у резиденц цинуту Сучава з приводу завер-шення робiт з проведення водогону та каналiзацiТ у м. Ватра-Дорней, що було необхщним, оскiльки почали роботи у цш сферi без вщпо-вiдноТ пщготовки. Тодi ж прийняли рiшення про джерело постачання водою, вщдавши преференцт р. Секу, як i узгодили дотримання штереав Релiгiйного фонду (Lucrarile). Робилися адмiнiстрацiею спроби проводити вщповщну культурну дiяльнiсть, що вилилося у пщтримку дiяльностi КультурноТ лiги. Так, це була пщтримка театру КультурноТ л^и, який гарантував 1-2 вистави на мкяць шляхом частковоТ оплати проТзду та витрат керiвництва. Також це була пщтримка турне театру шшими мктами краю, створен-ня артистично-культурного каравану для вщвщування сш (Tinutul). Разом з тим бтьш практичним виглядало розпорядження М^стер-ства громадських робгг та сполучень стосовно вщповщальносп ко-ролiвського резидента щодо стану дор^ у пiдпорядкованому цинуту щодо робiт на водних артерiях (мова йшла про рiчки, канали навЬ гацiйнi та дренажно-iригацiйнi), а також про ^фативу резидента у справi електрифiкацiТ села (Ministerul 1). 19 жовтня 1938 р. резидент взяв участь в урочистому представлены примарiв Сучави та Редеуць i помiчника примаря м. Редеуць. В урочи-стостях брали участь посадов^ з Черыв^в та префектур вщповщних повiтiв, а також представники державних установ. Супроводжувалося дiйство i зуст^чами в селах на шляху проТзду резидента. Таким чином, на 6 ромв примарями Сучави та Редеуць призначали Л. Моцока та О. Русшшделара (Instalarea 2). Ктькома днями тзшше, 21 жовтня, резидент урочисто представляв примара м. Хотин. Супроводжували його вщ межi повiту префект повгту полковник Шербенеску та командир жандармiв майор Дрегулеску. Примарем став шженер Н. Настасi, колишнш директор чоловiчого лiцею. 2 листопада 1938 р. В урочистш обстановф резидент представив примаря м. Дорогой пiдполковника А. Бантоша, тодi як 14 листопада урочисто представили помiчникiв примаря Чершвфв полковника I. Кантемiра (тепер колишнього примаря) та др-а Ф. Копецм (Instalarea 3; Instalarea 4; Instalarea 5). 5 грудня 1938 р. резидент урочисто представив примара м. Сторожи-нець Д. Русу, провiвши також шспекщю ст Сторожинецького пов^у по дорозi зi Сторожинця до Вижницк Врештi 7 грудня 1938 р. було представлено i примаря м. Чершвц Н. Флондора у присутност всiх високопосадовцiв цинуту. У своТй промовi новий примар пообщяв долучити свiй досвiд для управлшня мiстом, захисту i пщтримки румунського елементу (Instalarea 6; Actul 1). Вже у даний перюд вiд мiсцевоТ влади вимагали дотримання певних саштарних норм, що зобов'язувало владу стежити за пере-суваннями кочових ромiв та умовами функцюнування громадських споруд. Зокрема, у листопадi 1938 р. було призупинено використан-ня бврейського народного дому з причини поганого опалення та освптлення, як загрожували виникненням пожежi до часу усунення негараздiв (Deciziuni 11; Circulara). Проте ми схильнi розглядати останш дiТ резидента як один з проявiв обмежень дiяльностi ев-рейських громадських органiзацiй. Доказом цього може бути i одне з наступних розпоряджень, яке стосувалося заборони використан-ня евреями в громадських мкцях з 1 грудня 1938 р. шшоТ мови о^м румунськоТ. Крiм того, в установах та закладах наказували вивкити таблички з наказом говорити румунською. За порушення встановлювалися штрафы санкцп у виглядi закриття закладiв на 3 i 10 днiв, як попереджувальнi та повне Тх закриття у випадку продовження порушень. Для самих евреТв вщмова вiд викори-стання румунськоТ мови означала перегляд Тхнього громадянства, а скасування його вело до усунення особи вщ вах видiв дiяльностi на територiТ РумунiТ. Мотиващя дiй королiвського резидента вка-зувалася на початку згаданого розпорядження i стосувалася збе-реження громадянського спокою та захисту майна, осктьки мали мкце пiдпали фабрик, синагог та жител евреТв у цинут Сучава у шч на 30 листопада оргашзоваш братами Писарчуками. На додачу у ачш 1939 р. були позбавлеш права на продажу спиртного евреТ-власники крамничок у повт Редеуць (Deciziune 5; Comunicate 2; Ministerul 2). У листопадi 1938 р. королiвський резидент надiлив префеклв повiтiв правом давати дозвiл на проведення заходiв культурного, економiчного, спортивного чи сощального змiсту, якщо вони не ви-ходять за рамки громадського порядку та доброТ моралi (Deciziune 7). На додачу до цього влада почала вживати заходiв для контролю за шоземцями, що стосувалося збереження статусу оаб-власнимв паспорлв Нансена, яким мали видати посвщчення особистостi тер-мiном на рк. Обмежувалися i пересування цих оаб, яким дозволяли отримувати разове посвщчення на поТздку. Плата за пщтверження посвiдчення здiйснювалася внесенням коштiв за марки фксальш. Розмiр внесюв був рiзним для певних категорш i складав вщ 10 тис. леев до 500 леев ш^чно. Xочa майновий стан мк давати можливiсть не сплачувати ц внески, а недотримання його передбачало санкцп проти винувaтцiв (Lege 1). У груды 1938 р. прийнято королiвський декрет стосовно оргаызацп Палати торгiвлi та ремесел, який передбачав створення у ТТ склaдi п'яти округ у вiдповiдностi до ктькосп повiтiв Буковини. Окремим ршенням з центру було впорядковано основы проблеми в дiяльностi i взаемодп полiцiТ, Мiнiстерствa внутрiшнiх справ та королiвського резидента. В плaнi подолання бюрократп важливим виглядае дозвiл даний чиновникам фшансовоТ служби напряму отримувати необхщну Тм кореспонденцiю (Decrete 2; Deciziune 7; Directiunea). 4 ачня 1939 р. прийнято рiшення i про фiксaцiю максимальних цiн на ряд продуктв та зобов'язано власнимв крамниць виставляти цiни на вггринах пiд загрозою штрaфiв у 1-5 тис. леев та полщейського ув'язнення 1-15 дшв (Ordonanta 2). На 4 ачня 1939 р. було скликано префектв повтв на адмшктративну конференцiю, де одним з пи-тань виявилося внесення плaнiв повтового розвитку у план розвитку цинуту. Для бшьш рaцiонaльного розвитку планували бюджет цинуту, наприклад, на 5 ромв, а також передбачали штервенцт держави та адм^страцп у розвиток альського господарства та промисловостi. Серед шших завдань королiвський резидент бачив розвиток мкт в урбaнiстичному плат. Це стосувалося як збору кватрплати, так i створення площ у мктах зi спорудами румунського стилю. Взaгaлi плани резидента в розвитку обласп пояснювалися ним самим ште-ресом короля до розвитку цинуту, i розвиток мав бути вщповщним можливостям краю та заняттям населення. Тож не дивним, що ста-вилося питання про створення шспекторату кооперацп та розвитку промислових пщприемств. ПропозицiТ префектiв з розвитку повтв резидент просив надати до 25 ачня (Conferinta 2). Здшснивши ряд зaходiв у цинутi Сучава королiвський резидент Г. Алексiaну змушений був виконувати й iншi королiвськi постанови, зокрема, про його перемщення з посади резидента у цинут Сучава до цинуту Бучег. На посaдi резидента у цинуп Сучава його змшив Г. Флондор. Взaгaлi декретом вщ 1 лютого 1939 р. посади залишили 5 королiвських резидеттв та отримали тaкi посади також п'ять чинов-никiв. Вiдбуття чиновника з цинуту пройшло з певними урочистостя-ми. Новий королiвський резидент асоцтвався з урядом нещодавно заснованого Фронту нацюнального вiдродження i приймався як особа, здатна шщтвати розвиток краю в даному напрямку, та й новий резидент також висловився щодо бажання працювати в рамках програми, вибраноТ урядом режиму нацюнального вщродження. О^м реaлiзaцiТ програми уряду, увага мала надаватися румунському елементу, пщнесенню селянства (Decrete 3; E.P. 1939: 77-82; Popovici E. 1939: 82-84). Слщом за змшою королiвських резидентiв тшов з посади генерального секретаря цинуту Сучава i Е. Черкавскi, який з 31 березня 1939 р. став пенсюнером за вком (Decrete 4). На посадi генерального секретаря опинився Н. Лупу, колишнш префект i референт мiсцевого адмшктративного суду. Промови високопосадовцiв, принесення присяги генеральним секретарем та урочиста служба стали невщ'емним елементом дшства (Actul 2). Власне перiод з лютого 1938 р. по березень 1939 р. став часом доволi радикальних реформ по зм^ системи влади у краТш. Зусилля спрямовувалися на ушфшащю адмшктративноТ влади та законо-давчоТ основи ТТ функцiонування. Вживалися заходи до зживання колишнього регiоналiзму, притаманного для 20-30-х рр. i переходу до ушфшованоТ адмiнiстративноТ системи. При цьому на мкцях мали дiяти прямi представники центральноТ влади, що виконували безпосередш накази короля та уряду. Створена таким чином система профункцюнувала з деякими змшами до вересня 1940 р., ставши засобом черговоТ ушфшацм РумунiТ, метою якоТ було подолання колишньоТ провшцшносп, за якоТ iсторичнi провiнцiТ продовжували збер^атися як елемент неофiцiйноТ адмшктративноТ системи.

Ключевые слова

tsinut, administrative unification, the authoritarian regime, the royal resident, G. Aleksianu, цинут, Romania, административная унификация, Г. Алексиану, королевский резидент, авторитарный режим, Румыния

Авторы

ФИООрганизацияДополнительноE-mail
Пиддубный Игорь АндреевичЧерновицкий национальный университет им. Юрия Федьковича (Украина)кандидат исторических наук, доцент кафедры новой и новейшей историиzymnyy@ukr.net
Всего: 1

Ссылки

Popovici E. Omagiul Ținutului Suceava, față de noul Rezident Regal // Monitorul Ținutului Suceava. 1939. 15 febr. Nr. 3.
Склад Коронної ради такий… // Час, 1938, 3 квітня
Ромунські жінки вдоволені правами, наданими їм Конституцією // Час, 1938, 10 березня
Ținutul Suceava va patrona opera culturală și teatrală a Ligii Culturale. Cernăuți // Monitorul Ținutului Suceava. 1938. 1 noem. Nr. 5. Р. 129.
Referat către Consiliul de Miniștri // Monitorul Ținutului Suceava. 1938. 20 оct. Nr. 4. Рp. 90-91.
Ordonanță Nr. 3 // Monitorul Ținutului Suceava. 1938. 15 noem. Nr. 6. Рp. 145-146.
Ordonanță // Monitorul Ținutului Suceava. 1939. 15 ian. Nr. 1. Рp. 7-8.
Lucrările de apeduct și canalizare dela Vatra-Dornei // Monitorul Ținutului Suceava. 1938. 1 noem. Nr. 5. Рp. 128-129.
Ministerul lucrărilor publice și al comunicațiilor // Monitorul Ținutului Suceava. 1938. 20 noem. Nr. 7. Рp. 169-171.
Ministerul de finanțe // Monitorul Ținutului Suceava. 1939. 15 febr. Nr. 3. Р. 57.
Monitorul Ținutului Suceava. 1938. 1 noem. Nr. 5. Р. 121.
Instalarea noului primar al orașului Hotin // Monitorul Ținutului Suceava. 1938. 1 dec. Nr. 8. Рp. 191-192.
Instalarea noului primar din orașul Dorohoi // Monitorul Ținutului Suceava. 1938. 1 dec. Nr. 8. Pp. 192-193.
Instalarea d-lor I.Cantemir și dr. Fr. Copecki, ca ajutori de primar ai Municipiului Cernăuți // Monitorul Ținutului Suceava. 1938. 1 dec. Nr. 8. Рp. 193-194.
Instalarea primarului orașului Storojineț și inspecția administrativă a județului Storojineț // Monitorul Ținutului Suceava. 1939. 1 ian. Nr. 11. рp. 251-253.
Jurnale ale Consiliului de Miniștri. Ministerul de Intrerne // Monitorul Ținutului Suceava. 1938. 20 oct. Nr. 4. Рp. 92-93.
Jurnale ale Consiliului de Miniștri // Monitorul Ținutului Suceava, 1938. 1 noem. Nr. 5. Р. 122.
Jurnale ale Consiliului de miniștri // Monitorul Ținutului Suceava, 1938. 20 noem. Nr. 7. Рp. 169-171.
Lege pentru completarea legii pentru controlul străinilor și inființarea timbrului fix // Monitorul Ținutului Suceavaю 1939. 1st January. Nr 11. Pp. 237-238.
Lege pentru extindere în Bucovina a legislației din Vechiul Regat // Monitorul Ținutului Suceava. 1938. 20th October. Nr 4. Pp. 89-90.
Legi // Monitorul Ținutului Suceava. 1938. 20 noem. Nr. 7. Рp. 160-161.
Legi // Monitorul Ținutului Suceava. 1938. 1 noem. Nr. 5. Рp. 117-121.
Inaugurarea podului de peste Nistru // Monitorul Ținutului Suceava. 1938. 1 oct. Nr. 2. Рp. 42-44.
Instalarea întâiului Rezident Regal al Ținutului Suceava // Monitorul Ținutului Suceava. 1938. 15 sept. Nr. 1. Рp. 19-27.
Instalarea primarilor din Suceava și Rădăuți // Monitorul Ținutului Suceava. 1938. 1 dec. Nr. 8. Рp. 187-191.
Deceziuni Rezidențiale // Monitorul Ținutului Suceava. 1938. 1 оct. Nr. 2. Р. 31.
Deciziuni Rezidențiale // Monitorul Ținutului Suceava. 1938. 15 oct. Nr. 3. Рp. 83-84.
Deciziuni Rezidențiale // Monitorul Ținutului Suceava. 1938. 20 oct. Nr. 4. Рp. 95-96.
Deciziuni rezidențiale // Monitorul Ținutului Suceava. 1938. 1 noem. Nr. 5. Рp. 123-125.
Deciziuni Rezidențiale // Monitorul Ținutului Suceava. 1938. 7 dec. Nr. 9. Р. 212.
Direcțiunea Generală a polițiilor // Monitorul Ținutului Suceava. 1939. 15 ian. Nr. 1. Рp. 6-7.
E. P. D-l Rezident prof. G.Alexianu, și-a luat rămas bun de la capiiadministrațiilor și colaboratoriilor // Monitorul Ținutului Suceava. 1939. 15 febr. Nr. 3.
Deciziuni ministeriale // Monitorul Ținutului Suceava. 1938. 1 dec. Nr. 8. Р. 185.
Deciziuni Rezidențiale // Monitorul Ținutului Suceava. 1938. 15 sept. Nr. 1. Рp. 9-15.
Deciziune // Monitorul Ținutului Suceava. 1938. 15 dec. Nr. 10. Р. 224.
Deceziune // Monitorul Ținutului Suceava. 1938. 15 dec. Nr. 10. Р. 223.
Deciziune // Monitorul Ținutului Suceava. 1939. 15 ian. Nr. 1. Рp. 9-10.
Deciziuni ministeriale // Monitorul Ținutului Suceava. 1938. 15 оct. Nr. 3. Рp. 47-48.
Deciziuni ministeriale // Monitorul Ținutului Suceava. 1938. 20 оct. Nr. 4. Р. 94.
Deciziuni ministeriale // Monitorul Ținutului Suceava, 1938. 1 noem. Nr. 5. Рp. 122-123.
Deciziuni ministeriale // Monitorul Ținutului Suceava. 1938. 20 noem. Nr. 7. Рp. 172-174.
Deciziune // Monitorul Ținutului Suceava. 1938. 15 noem. Nr. 6. Р. 144.
Deciziuni și ordonanțe autorităților locale // Monitorul Ținutului Suceva. 1938. 1 Dec. Nr. 8. Р. 187.
Deciziuni ale autorităților locale // Monitorul Ținutului Suceava. 1938. 15 oct. Nr. 3. Рp. 84-85.
Actul instalării noului secretar general al Ținutului Suceava // Monitorul Ținutului Suceava. 1939. 15 аpr. Nr. 7. Рp. 218-220.
Circulara // Monitorul Ținutului Suceava. 1938. 1 dec. Nr. 8. P. 194.
Comunicate și circulări // Monitorul Ținutului Suceava. 1938, 1 noem. Nr. 5. Рp. 127-128.
Comunicate și circulări // Monitorul Ținutului Suceava. 1938. 15 dec. Nr. 10. P. 225.
Conferința cu pretorii // Monitorul Ținutului Suceava. 1938. 20 оct. Nr. 4. Рp. 104-106.
Conferința administrativă la Reședința Ținutului Suceava // Monitorul Ținutului Suceava. 1939. 1 febr. Nr. 2. Рp. 40-41.
Cuvânt înainte // Monitorul Ținutului Suceava. 1938. 15 sept. Nr. 1. Pp. 3-6.
Decrete Regale // Monitorul Ținutului Suceava. 1938. 15 sept. Nr. 1. Рp. 8-9.
Decrete Regale // Monitorul Ținutului Suceava. 1939. 15 ian. Nr. 1. Р. 3.
Decrete Regale // Monitorul Ținutului Suceava. 1939. 15 febr. Nr. 3. Рp. 54-55.
Decrete Regale // Monitorul Ținutului Suceava. 1939. 1 mart. Nr. 4. Р. 95.
Deciziune // Monitorul Ținutului Suceava. 1938. 15 noem. Nr. 6. Рp. 143-144.
Святочне зложення присяги на Конституцію Чернауць // Час, 1938, 10 березня
Треба візувати пашпорти // Час, 1938, 16 березня.
Час, 1938, 15 лютого.
Час, 1938, 13 лютого
Час, 1938, 19 лютого.
Час, 1938, 8 квітня.
Час, 1938, 24 квітня.
Час, 1938, 17 травня.
Час, 1938, 9 червня.
Час, 1938, 22 червня.
Час, 1938, 20 серпня.
Час, 1938, 15 серпня
Час, 1938, 18 серпня.
Час, 1938, 1 вересня.
Час, 1938, 2 вересня.
Піддубний І.А. Адміністративне управління Буковини у міжвоєнний період (1918-1940 рр.) // Питання історії України: Зб. наук. ст. Чернівці: Золоті литаври, 1999. Т. 3. С. 294-304.
Activitatea d-lui Rezident Regal al Ținutului Suceava de la 1-22 Septemvrie 1938 // Monitorul Ținutului Suceava. 1 оct. Nr. 2. Рp. 39-41.
Actul solemn al instalării noului primar din Capitala Ținutului Suceava // Monitorul Ținutului Suceava. 1939. 15 ian. Nr. 1. Рp. 16-17.
Перегляньте лісти тих, що підпадають під контроль горожанства // Час, 1938, 16 березня.
Нова Конституція (продовження) // Час, 1938, 6 березня.
Нова Конституція (продовження) // Час, 1938, 8 березня.
Нова Конституція (кінець) // Час, 1938, 9 березня.
Нова Конституція // Час, 1938, 5 березня.
Нова Конституція (продовження) // Час, 1938, 4 березня.
Нова Конституція // Час, 1938, 2 березня.
Засновання коронної ради // Час, 1938, 3 квітня
Зарядження 8-ї дивізії // Час, 1938, 2 березня.
 Реформа административных органов и реализация мер по установлению авторитарного режима в Румынии в 1938-1939 (на примере цинута Сучава) | Русин. 2015. № 1 (39).

Реформа административных органов и реализация мер по установлению авторитарного режима в Румынии в 1938-1939 (на примере цинута Сучава) | Русин. 2015. № 1 (39).