Часо-видово одношеня у приповедкох Гавриїла Костельника | Русин. 2009. № 2 (16).

Часо-видово одношеня у приповедкох Гавриїла Костельника

Часо-видово одношеня у приповедкох Гавриїла Костельника.pdf Понукнута студия линґвистичних виглєдованьох у руским язику др Михайла Фейси под спомнутим насловом ище єден значни прилог за нашу нєобсяжну библиотеку з обласци русинистики науково-учебнїцкого типу дзе автор, по редефинованей науковей методолоґиї, на конкретним язичним материялу - 10 приповедкох Гавриїла Костельника - анализує зложени часо-видово одношеня у ровнї морфосинтакси на спознаньох функционалней ґраматики и дава иншаки увид до язика основоположнїка нашей писменосци. У нашей науки одредзена виглє-довацка увага була пошвецована катеґориї часу, алє ше у поглядзе катеґориї виду увагу затримовало углавним на уровню дефинованя катеґориї и основних поняцох у єй рамикох, без виглєдованя на конкретним язичним материялу. Тота обсяжна студия, хтора вшелїяк заслужує достац свойо рамики, оможлївює линґвистом спатриц руску дїєсловну систему на нови способ - прейґ найфреквентнєйшей и, функционално патраци, найрозконареншей форми у нєй. Конструкция Вo (форма трецей особи єднини презента без законченя, або на нулту морфему; репрезентант формох хтори ступаю до парадиґми презента) нє лєм же єдина конструкция у руским язику идентична зоз єдну спомедзи шейсцох видзелївих формох руского язика, алє и єдина нєпременлїва у зависносци од виповеданя, односно нєвиповеданя субєкта. Вона, попри тим, и єдина хтора уключена до формованя шицких дванац дїєсловних конструкцийох руского язика - чи самостойно, чи прейґ суплетивного шора сом, ши итд., чи прейґ суплетивного шора будзем, будзеш итд., а морфосинтаксични и семантични характеристики тей конструкциї до хторих автор дошол у виглєдовацкей часци мож вшелїяк препоручиц и за хаснованє у настави руского язика, и за дальши поровнуюци и контрастивни виглєдованя. Ґу тому, у русинистичней науки по першираз и поєдинєчно и системно обробени модали, а їх модалносц класификована на синтаксично-семантичних основох (епистемолоґийна, деонтична и динамична), дзе анализа указала на иншаки характер епистемолоґийней модалносци, понеже вона нє подрозумює наявйованє одредзеней реализациї датей ситуациї у сеґменту будучносц, алє преноши одредзени суд о ситуациї хтора ше реализує у сеґменту терашньосц, подрозумююци при тим и будуцу локализацию тей ситуациї.Кнїжка подзелєна на 13 часци - у першей, на самим початку, дати технїчни скраценя и символи хтори оможлївюю економичнєйше хаснованє тексту, а потим шлїдзи увод до виглєдованя видо-часових одношеньох у руским язику и виглєдованя хтори предходзели вибору теми, дїєсловни форми и конструкциї у руским язику, та виглєдовацки корпус. У другей часци дати прегляд линґвистичних попатрункох релевантних за методолоґийни поступок и прегляд славистичних и анґлистичних попатрункох на катеґорию часу и виду, а треце поглавє пошвецене представяню податкох зоз виглєдовацкого корпуса, дзе евидентовани податки на прикладзе приповедки «Давни пайташки», та пилот-анализа и контекстуално представени податки зоз виглєдовацкого корпуса. Штварта часц резервована за детельну анализу функционованя конструкциї АВo у приповедкох Ґабра Костельника, пията за анализу функционованя конструкциї ТВo, шеста облапя анализу функционованя конструкцийох з модалнима дїєсловами, седма представя функционованє форми Вo у конструкциї Най+Вo, а у осмей обробене функционованє форми Вo у конструкциї Вo+ше. У дзевятей часци ше находза опитни, одрекаюци и опитно-одрекаюци виреченя у преношеню часо-видових модалних одношеньох, у дзешатей - заключни констатациї, у єденастей - резиме на сербским язику, а у дванастей - резиме на анґлийским язику. Студия ше закончує зоз ґрафичним приказом резултатох и обсяжним списком хаснованей литератури.Треба наглашиц же у тей студиї витворени значни резултати идентификованя дїєсловних конструкцийох, видзелєни средства за преношенє часових и видових одношеньох, окончене їх поровнованє у подобносцох и розликох у руским и анґлийским язику, редефиновани обидва дїєсловни катеґориї на заєднїцкей платформи, видзелєна катеґория акционсарта и окремни значеня тотивних и атотивних дїєсловох и дати одредзени указованя на їх фреквенцию. Перши цалосни прозни тексти на руским язику - 96 боки зоз коло 2.000 виреченями - зоз другей, трецей и штвартей децениї двацетого вику у хторих зазначена жридлова, народна бешеда Руснацох, нєасимилована у таким ступню як нєшка, вшелїяк же можу обезпечиц зошицким нєутрални и обєктивни виглєдовацки корпус хтори з иншакого боку приказал анализовану проблематику у шицких наших трох потерашнїх ґраматикох (Костельник, Кочиш, Рамач).Тоту озбильну, фундаменталну и насампредз хасновиту студию др Михайла Фейси найщирше сом препоручела видавательови за обявйованє пре три основни причини: 1. Студия обсяжне доприношенє подполному спатраню дїєсловних формох и конструкцийох у нашим язику на найсучаснєйших методолоґийних основох у линґвистики, хтори нєзаобиходни у дальших русинистичних и вообще славистичних и анґлистичних виглєдованьох; 2. Студия будзе велька помоц професором и наставнїком руского язика у обробку дїєсловних формох, а студентом оможлїви вельо ширше и детальнєйше спатриц спомнуту тематику хтора их уведзе як до проблематики контрастивного виучованя двох язикох, так и до проблематики критичного одношеня ґу ґраматичним датосцом;3. Студия, на концу, и ширшому кругу читачох укаже на можлївосци функционованя конструкциї/форми Вo у преношеню часо-видових одношеньох на нєшкайши язик, яки у чаше кодификатора руского язика др Ґабра Костельника були фреквентни.

Ключевые слова

Гавриил Костельник, русинская филология, русины

Авторы

ФИООрганизацияДополнительноE-mail
Всего: 1

Ссылки

 Часо-видово одношеня у приповедкох Гавриїла Костельника | Русин. 2009. № 2 (16).

Часо-видово одношеня у приповедкох Гавриїла Костельника | Русин. 2009. № 2 (16).