Билатеральное межгосударственное сотрудничество по вопросам меньшинств в этнополитике Словацкой республики | Русин. 2020. № 59. DOI: 10.17223/18572685/59/11

Билатеральное межгосударственное сотрудничество по вопросам меньшинств в этнополитике Словацкой республики

Статья посвящена особенностям функционирования этнополитики Словацкой Республики в сфере билатерального межгосударственного сотрудничества по вопросам национальных меньшинств, в частности венгерского и украинского меньшинств в Словакии и собственно словацкого меньшинства в Венгрии и Украине. Венгерское меньшинство является активным субъектом словацкой этнополитики, представлено в парламенте, региональных и местных органах власти, имеет собственные политические партии и многочисленные национально-культурные общества. Если говорить о словацко-украинском сотрудничестве в данной сфере, то стоит отметить, что в этнической структуре словацкого общества представлены украинское и русинское национальные меньшинства, в то время как на Украине русины официально признаны этнографической группой украинского народа. В Словакии русины - отдельное национальное меньшинство, которое, подобно ромам, не имеет собственного государства. Одним из аспектов билатерального сотрудничества между Словакией и Венгрией, Словакией и Украиной по вопросам меньшинств является функционирование двусторонних комиссий - Смешанной словацко-венгерской комиссии по делам меньшинств и Двусторонней словацко-украинской комиссии по вопросам национальных меньшинств, образования и культуры. Межправительственные комиссии выступают важными механизмами формирования благоприятных условий для реализации прав меньшинств, сохранения и развития их самобытности, культурной, языковой идентичности. Функционирование подобных комиссий, а также соглашений двустороннего или многостороннего сотрудничества между государствами предусмотрены Больцанскими / Боценскими рекомендациями, принятыми ОБСЕ в 2008 г. Они содержат 19 положений. Важной для данного исследования является последняя группа рекомендаций, которая касается многосторонних и двусторонних инструментов и механизмов межгосударственного взаимодействия по вопросам национальных меньшинств.

Bilateral inter-state cooperation on minority issues in the ethnopolitics of the Slovak Republic.pdf Питання захисту прав меншин е надзвичайно актуальним в су-часних умовах поліетнічності. Міжнародним співтовариством як на регіональному, так і на глобальному рівнях прийнято ряд міжна-родно-правових документів, які стосуються захисту прав людини, зокрема національних і етнічних меншин та корінних народів. Так, відповідно до Статуту ООН, права людини, іі гідність і цінність е ос-новними цілями діяльності організаціѴ. Серед основних документів, які регламентують права людини та меншин, - Всезагальна декларація прав людини, Пакт про громадянські та політичні права, Пакт про економічні, соціальні та культурні права, Міжнародна конвенція про ліквідацію всіх форм расовоі дискримінаціі та ін. До регіональ-них документів у сфері захисту прав людини та меншин належать Свропейська конвенція про захист прав людини та основоположних свобод, Свропейська соціальна хартія, Хартія основних прав Свро-пейського союзу. В европейському нормативно-правовому полі права меншин представлені в Рамковій конвенціі про захист національних меншин, Свропейській хартіі регіональних мов або мов меншин, мовні права національних меншин захищають Ословські рекомендаціі ОБСС щодо мовних прав національних меншин. Крім того, функціонують положення Лундських рекомендацій про ефективну участь національних меншин у суспільно-політичному житті та Гаазькі рекомендаціі щодо прав національних меншин на освіту. У 2008 р. було прийнято Больцанські / Боценські рекомендаціі - рекомендаціі щодо національних меншин у міждержавних відносинах [20]. Даний документ був сформульований на основі роботи Верховного комісара ОБСС з питань національних меншин. Як відомо, дана посада була створена в 1992 р. з метою вирішення проблем етнічноі напаруженості, які можуть негативно вплинути на відносини держав-учасниць ОБСС. Важливою у розробці Боценських рекомендацій е роль Рольфа Екеуса, який займав посаду Верховного комісара у період з 2001 по 2007 р. Саме досвід його роботи став основою Рекомендацій щодо національних меншин. Антроплогия 201 Головною метою статті е аналіз двосторонньоі співпраці між державами, зокрема сусідніми, у сфері взаемного забезпечення прав національних меншин на основі роботи міжурядових комісій в сис-темі національно! етнополітики Словацькоі Республіки. Основними завданнями статті е аналіз нормативно-правових положень у сфері захисту прав національних меншин, зокрема Больцано / Боценських рекомендацій, а також аналіз роботи двосторонніх (словацько-укра-інськоі та словацько-угорськоі) комісій з питань меншин, проблемних аспектів іх функціонування та іх ефективності. Реалізація поставлено! мети та завдань включае використання системного та порівняльного підходів в аналізі нормативно-правово! основи культурно-гумані-тарного співробітництва Словаччини та Угорщини і відповідно Сло-ваччини та Украіни, роботи двосторонніх комісій, а також структури етнополітичного менеджменту Словаччини загалом. Доречним е також застосування дискурс-аналізу, який дозволяе виявити теоре-тичні моменти досліджуваних питань та іх відповідність практичним результатам роботи, зокрема частку реалізованих рекомендацій комісій, які були розроблені впродовж останніх років. Як вже згадувалося вище, серед широкого кола міжнародних документів у сфері захисту прав національних меншин релевант-ними у даній розвідці е Больцанські / Боценські рекомендаціі, які регламентують питання прав меншин у двосторонниіх міждержав-них відносинах. Основна увага в даному документі зосереджена на становищі меншини в краіні проживання, яка е відмінною від краіни походження, зокрема це стосуеться сусідніх держав. Звичним е явище проживання етносів на територіі декількох держав. Таким чином, вони можуть стати як каменем спотикання у міждержавних відносинах, так і містком для діалогу. Тому, на думку експертів, особи, які належать до національних меншин в тій чи іншій державі, повинні мати можли-вість встановлювати та підтримувати вільні та мирні контакти через державні кордони. Однак, коли держави в односторонньому порядку починають підтримувати та захищати «their kin», які проживають на територіі іншоі держави, це може викликати політичну напругу між краінами та негативно вплинути на міждержавний діалог. Відповідно виникае проблема надмірноі політизаціі питань меншин у міждержавних відносинах. Відповідно метою Больцанських / Боценських рекомендацій е врегулювання даних проблемних питань. В основі рекомендацій лежать принципи та норми міжнародного права, а також досвід роботи інституту Верховного комісара ОБС£ з питань національних меншин; іх метою е підтримка національних меншин такими способами, які попереджують виникнення міжна-ціональноі напруги і сприяють добросусідським відносинам між 202 рая Ml vf < Cl ii I 2020. № 59 державами - державою, яка e батьківщиною того чи іншого етноса, та державою (сусідньою), де етнос e національною меншиною. Від-повідно до норм міжнародного права, відповідальною за захист та забезпечення прав меншини e держава іі проживання. Держава може піклуватися про добробут своеі меншини за кордоном, але, відповідно до норм міжнародного права, іі юрисдикція не може поширюватися на людей, які проживають на територіі іншоі держави, крім випад-ків, коли і'і діі попередньо погоджені з державою проживання. При цьому необхідним e врахування таких принципів, як територіальна цілісність держави, суверенітет та добросусідські відносини. Недопу-стимим e розпалювання сепаратистських настроів. В ході реалізаціі своеі політики добробуту стосовно меншини за кордоном будь-яка демократична держава повинна сприяти іі інтеграціі в суспільство краіни проживання. При цьому держави, які e батьківщиною етносу, можуть надавати окремі пільги особам даного етносу в іншій, зокре-ма сусідній, державі іх проживання, але в межах, які не суперечать міжнародному праву [20: 3]. Серед чотирьох частин рекомендацій та іх дев'ятнадцяти пунктів особливо важливою у даному випадку e четверта частина, а саме «Багатосторонні та двосторонні інструменти та механізми» [20: 8]. Релевантною для даноі розвідки e дев'ятнадцята рекомендація, в якій наголошуeться на важливості використання всіх існуючих документів та механізмів з метою ефективного вирішення можливих суперечок та запобігання конфліктам з приводу питань меншин. Мова йде про співпрацю на основі двосторонніх договорів, можливість створення дорадчих та консультативних органів, як, наприклад, рад меншин, спільних комісій чи відповідних міжнарожних організацій [20: 8]. Отже, діeва нормативно-правова база у сфері захисту прав націо-нальних та етнічних меншин та ефективний інституційний механізм іі реалізаціі e необхідними елементами національноі етнополітики будь-якоі демократичноі держави. Міжнародні та регіональні норма-тивно-правові стандарти, передбачені у згаданих вище документах, функціонують в національних законодавствах окремих краін. Не вийняток і Словацька Республіка - одна з краін Европейського союзу, в правовому полі якоі функціонують норми міжнародного, регіональ-ного та національного права. Це стосуeться також сфери національноі етнополітики держави. Словаччина проводить ефективну політику у сфері забезпечення та захисту прав меншин. Мова йде не лише про законодавство та незаконодавчі акти, але і про функціонування етно-політичного менеджменту. Для кращого ознайомлення національних меншин із законодавством республіки, яке стосуeться захисту та забезпечення іх прав, з ініціативи уповноваженого у справах наці- Антроплогия 203 ональних меншин було створено спеціальну Консультативну мовну групу, яка у співпраці з Міністерством правосуддя (Ministerstvom spravodlivosti) підготувала переклади основних пріоритетів влади у сфері розвитку національних меншин. У січні 2019 р. було підписано Меморандум про довгострокове співробітництво між уповноваженим і міністерством для забезпечення безперервних перекладів окремих правових норм та поправок мовами національних меншин на порталі Slov-lex [18]. Починаючи з 90-х рр. ХХ ст. етнополітичний менеджмент Словацькоі Республіки зазнав ряду змін, функціонували різні політико-управ-лінські установи, до компетенціі яких входили питання захисту прав представників етнічних спільнот. Інституційні трансформаціі в етнопо-літиці держави залежали, в першу чергу, від політичних сил, які були при владі, однак не менш важливим фактором був евроінтеграційний курс краіни, який в період прем’ерства Мікулаша Дзурінди утвердився в напрямку повноцінного членства. Демократизація етнополітики держави супроводжувалася впрова-дженням европейських стандартів, в т. ч. в системі етнополітичного менеджменту. У період 1990-20і0-х рр. у Словаччині функціонували різні політико-управлінські установи, до компетенціі яких входили питання захисту прав представників різних етнічних спільнот, однак іх склад та особливості роботи не завжди знаходили підтримку представників національних меншин. Так, зокрема, Рада уряду у справах національностей - центральний дорадчий орган, який за-ймався питаннями меншин у 90-х рр. ХХ ст. - зазнавала критики з боку угорськоі меншини та деяких інших меншин, які вимагали, щоб у даному органі більшість складали представники меншин. Крім того, вони наголошували на збільшенні повноважень та впливу Ради, яка не мала значного впливу на прийняття рішень у сфері формування та реалізаціі етнополітики держави. Після виборів 1998 р. у структурі парламенту функціонував також Комітет Народноі Ради СР з прав людини та національностей. При уряді СР з 1999 р. діяла секція з прав людини, національних меншин та регіонального розвитку [8: 29-32]. Наразі етнополітичний менеджмент Словацькоі Республіки, представлений Радою уряду СР з питань прав людини, національних меншин та гендерноі рівності (з 90-х рр. ХХ ст. функціонувала під різними назвами), до компетенціі якоі входить захист економічних, соціальних та культурних індивідуальних та колективних прав [12]. У складі ради функціонують Комітет з питань національних меншин та етнічних груп, а також Комітет щодо попередження та ліквідаціі расизму, ксенофобіі, антисемітизму та інших форм нетерпимості. Важливою ланкою етнополітичного менеджменту в Словаччині е 204 рая Ml vf < Cl ii I 2020. № 59 уповноважений представник уряду СР у справах національних мен-шин, який відповідае за збереження, підтримку прав представників меншин, моніторинг законодавства краТни у сфері етнополітики, прийнятих поправок на предмет Тх актуальності та діевості [15]. Не менш важливими ланками інституційноТ структури словацького етнополітичного менеджменту е дорадчі органи у справах меншин при різних міністерствах, а також урядовий уповноважений з питань ромських громад [10]. Незалежною державною установою у сфері реалізаціТ та забезпечення прав меншин е Фонд на підтримку культур національних меншин. Основне завдання фонду - сприяти розвитку національних меншин у сферах культури та науки [9]. Одним з елементів функціонування етнополітики краТни, в т. ч. системи етнополітичного менеджменту е налагодження двосторонніх відносин з питань національних меншин з Тх батьківщинами, відпо-відно до Больцанських/Боценських рекомендацій щодо національних меншин в міждержавних відносинах. Двосторонне співробітництво між краТнами здійснюеться у формі міжурядових комісій з питань забезпечення прав національних меншин. Діяльність комісій спрямо-вана на розробку та прийняття рекомендацій для урядів обох краТн стосовно покращення становища відповідних національних спільнот. Відповідно до Больцанських / Боценських рекомендацій Сло-вацька Республіка проводить активне двосторонне співробітництво з Угорщиною та УкраТною. Двостороння співпраця між Словаччиною та Угорщиною здійснюеться на основі Угоди про добросусідство та дружню співпрацю від березня 1995 р. Відповідно діе Змішана словацько-угорська комісія у справах меншин, в ході роботи якоТ приймаються рекомендаціТ з метою покращення якості, розвитку та гарантування захисту прав громадян, що належать до словацькоТ на-ціональноТ меншини в Угорщині та угорськоТ національно'! меншини в Словаччині. На засіданнях комісія також аналізуеться виконання поточних порад, які були прийняті на попередньому засіданні. Угорська меншина е активнішим суб'ектом словацькоТ етнополітики, про що вже частково згадувалося вище. Словаччина та Угор-щина е членами не лише Европейського союзу, але й ВишеградськоТ групи. На шляху демократизаціТ обидвох національних етнополітик важливими були і залишаються особливості двосторонніх відносин між краТнами. Формування національних особливостей етнополітик Словаччини та Угорщини відбувалося під суттевим впливом напруже-ності у ставленні до словаків в Угорщині та угорців у Словаччині, яка періодично знаходить свое вираження. Це зокрема ілюструють такі факти, як прийняття Закону про словацьку мову 1995 р. та окремих поправок, які викликали невдоволення угорськоТ меншини, Закону Антроплогия 205 про закордонних угорців (2002 р.), що викликало протести Словач-чини, ініціатива Угорщини отримувати іноземним угорцям паспорти Угорщини за спрощеною процедурою, що спонукало словацьку владу до зустрічних рішень, заяви окремих політиків тощо [5]. Загалом угорська меншина представлена в Словаччині власними політичними партіями та чисельними громадськими організаціями. Повертаючись до білатеральноі співпраці з Угорщиною в рамках змішаноі словацько-угорськоі комісіі у справах меншин, варто під-креслити відповідні сфери співпраці між кражами. Загалом на основі Угоди про добросусідство та дружню співпрацю було визначено дванадцять змішаних комісій, зокрема у сферах забезпечення прав меншин, культури та преси, освіти, науки, молоді та спорту, економіч-ного співробітництва, транспорту, зв'язку та інфраструктури, охорони здоров'я, страхування та добробуту, співпраця в межах компетенціі Міністерства внутрішніх справ, з питань европейськоі та евроатлан-тичноі інтеграціі та інших зовнішньополітичних питань, з охорони природи та навколишнього середовища, сільського господарства, транскордонного співробітництва [21]. Спільна словацько-угорська комісія у справах меншин була створена відповідно до Протоколу між Міністерствами закордонних справ Словаччини та Угорщини від 24 листопада 1998 р. як один із органів, що сприяють виконанню Договору про добросусідство та дружню співпрацю між Словацькою Республікою та Угорщиною [14]. Комісія у своій роботі зосереджуеться на питаннях освіти, культури меншин, церковних справах тощо. Мова йде насамперед про налагодження функціонування та матеріальне сприяння роботі шкільних закладів, закладів вищоі освіти, засобів масовоі інформаціі, релігійних, цер-ковних споруд тощо. Обидві сторони роблять особливий акцент на необхідності розробки законодавства у у сфері захисту прав націо-нальних меншин. В грудні 2003 р. була підписана, а через рік набула чинності Угода між Урядом Словацькоі Республіки та Урядом Угорськоі Республіки про взаемну підтримку національних меншин (угорців у Словаччині та словаків в Угорщині) в галузях освіти та культури, з метою збереження та розвитку культурно! та мовноі ідентичності представників національних меншин [7]. Сторони домовились про тонкощі взаемноі підтримки словацькоі та угорськоі меншин відповідно в Угорщині та Словаччині, зокрема у сферах освіти, організаціі навчального процесу, культури, збереження мовноі ідентичності. Передбачено щорічний перегляд виконання реалізаціі умов даноі угоди Спільною словацько-угорською комісіею у справах меншин. Якщо аналізувати актуальні питання, над якими працювала комісія впродовж останніх років, варто наголосити насамперед на Cl ii I 2020. № 59 206 поправках до словацького освітнього закону і раціоналізаціі мережі шкіл, представництві та голосуванні угорськоі' меншини у Комітеті з питань національних меншин та етнічних груп, підтримці культури угорськоі меншини владою тощо [16: 11]. У 2013 р. окремі питання, що обговорювалися комісіею, залишилися відкритими до обрання нового співголови угорськоі частини Спільноі' комісіі. Наступне засідання планувалось провести у 2016 р., що було успішно реалі-зовано. ХІІІ засідання Спільноі комісіі відбулося під головуванням Мірослава Мойжіти та Ференца Кальмарі. У засіданні також взяв участь урядовий уповноважений з питань меншин Словаччини [17: 18]. На основі роботи комісіі було прийнято та доповнено 60 рекомендацій, проведено оцінку реалізованих, окремі рекомендаціі були актуалізовані. За реалізацію рекомендацій відповідають уповноважений та регіональні органи влади, які отримують відповідні розпорядження. В лютому 2019 р. відбулося ХІѴ засідання Спільноі словацько-угор-ськоі комісіі з питань меншин. Було прийнято 16 нових рекомендацій [24]. Обидві сторони позитивно оцінили зміни у напрямку реалізаціі рекомендацій, а саме створення Фонду на підтримку культур національних меншин. Крім того, угорська сторона відмітила той факт, що Інформаційне агенство Словацькоі' Республіки почало публікувати звіти угорською мовою, про що схвально відгукнулись і угорські, і словацькі ЗМІ. Однак комісіі не вдалося узгодити окремі питання, пов'язані з фінансовою підтримкою діяльності Товариства словацьких письменників, референдумом в Тешедікове, Законом про державну мову, уточненням часового періоду угорськомовних програм на теле-баченні [18: 25]. Загалом за період 2000-2016 рр. було прийнято 42 поточних рекомендацій, які залишаються в силі, крім того, постійно приймаються нові, актуальні рекомендаціі. Двостороння співпраця між Словаччиною та Украіною у сфері за-безпечення прав меншин здійснюеться на основі Угоди між Словаць-кою Республікою та Украіною про добросусідство, дружні відносини та співпрацю, яка була підписана в червні 1993 р. [4]. Двостороння украінсько-словацька комісія з питань національних меншин, осві-ти і культури була створена за ініціативою украінськоі' сторони у 1994 р. Дана комісія займаеться питаннями украінськоі національно! меншини в Словаччині та словацькоі національно! меншини в Украіні з метою збереження та підтримки іх ідентичності та культури. Комісія також моніторить здійснення загальноі двосторонноьоі програми в галузі культури, двосторонньоі співпраці у сферах освіти, науки, шкільництва національних меншин, звертае увагу на підтримку національних ЗМІ та обмінів радіо- і телепрограмами. Комісія приймае Антроплогия 207 відповідні рекомендаціі для Уряду Словацькоі Республіки та Кабінету міністрів Украіни. Перше засідання украінсько-словацькоі комісіі відбулося у лютому 1995 р. Це були перші кроки у налаголденні подібного роду співпраці. Сторони зосередилися на найважливіших питаннях життедіяльності меншин (украінськоі в Словаччині та словацькоі в Украіні) в куль-турній та освітній сферах. Словацька частина комісіі наголосила на потребі випуску радіопередач і видання газет словацькою мовою в Украіні, зокрема в Закарпатській області. Також вони підняли питання сприяння діяльності словацьким національно-культурним товариствам у наданні приміщень, створення спільних словацько-у-краінських підприемств тощо. Комісія обговорила необхідні заходи щодо обмінів студентами та аспірантами, науковцями, наголосила на необхідності посилення зв'язків між словацькими та украінськими вузами [6: 86]. Під час проведених засідань у період 1996-1998 рр. комісія детально працювала над механізмами поглиблення співробітництва у сфері забезпечення прав словацькоі меншини в Украіні та украінськоі у Словаччині, перш за все у сферах збереження культурно! та мовноі ідентичності, відповідного забезпечення освітнього процесу. Було піднято питання створення Центру украінськоі культури у Пря-шеві та Центру словацькоі культури в м. Ужгород. Для ефективного налагодження співпраці та забезпечення реалізаціі рекомендацій комісіі приймалися відповідні міжвідомчі угоди чи протоколи. На наступних засіданнях комісіі у період 2001-2009 рр. сторони обго-ворювали реалізацію рекомендацій щодо мови, освіти та культури меншин, а також двосторонню співпрацю на регіональному рівні. Під час VII засідання комісіі у 2007 р. були підняті питання збільшення кількості шкіл з украінською мовою викладання в Словаччині, про-довжувалося обговорення питання створення культурних центрів. Було закладено традицію проведення Днів культури національних меншин. Продовжувалося обговорення державних етнополітик Сло-ваччини та Украіни, шляхів іх вдосконалення, можливостей подаль-шого співробітництва між органами державно! влади та місцевого самоврядування, громадськими організаціями, закладами освіти та іншими інституціями. У 2007 р. також відбувся візит прем'ер-міністра Словаччини Роберта Фіцо в Украшу. Представники Матиці Словен-ськоі на Закарпатті звернулися до нього з проханням фінансово підтримати реконструкцію Ужгородськоі ЗОШ №21, яка повинна була стати осередком Центру словацькоі культури в Украіні [3: 10]. Про-тягом 2007-2008 рр. вирішувалися питання будівель для осередків словацькоі культури в Украіні та украінськоі культури в Словаччині. 208 рая Ml vf < Cl ii I 2020. № 59 Центр словацькоі культури в Ужгороді був відкритий у 2012 р. [1]. У жовтні 2013 р. відбулося відкритття Центру украінськоі культури в м. Пряшів (Словаччина) [2]. Відкриття центрів культур е важливими етапами у розвитку культурно-гуманітарноі співпраці між Украіною та Словаччиною. X засідання комісіі відбулося у 2010 р. Новими питаннями порядку денного були: вдосконалення навчально-матеріальноі бази спеціалі-зованоі ЗОШ № 21 в м. Ужгороді зі словацькою та украінською мовами навчання, матеріальна база Пряшівськоі гімназіі ім. Тараса Шевченка з украінською мовою навчання, функціонування кафедри украініс-тики в Пряшівському університеті та кафедри словацькоі філологіі в Ужгородському національному університеті, робота ЗМІ мовами словацькоі та украінськоі меншин, видання словацько-украінського та украінсько-словацького словників [19]. Загалом в ході засідання було прийнято протокол з 30 рекомендаціями та завданнями у різ-них сферах забезпечення прав украінськоі меншини в Словаччині та словацькоі меншини в Украіні. XI засідання комісіі проходило в Киеві у жовтні 2012 р., ХІІ - у жовтні 2013 р. Основними питаннями порядку денного було обгово-рення національних етнополітик Словаччини та Украіни. Мова йшла також про запобігання скорочення мережі навчальних закладів з украінською мовою викладання, підвищення якості та кількості те-лепрограм украінською мовою у Словаччині, підтримку ЗМІ мовами украінськоі та словацькоі меншини відповідно в Словаччині та Украіні [13: 14-15; 22]. Наступне ХІІІ засідання Двосторонньоі комісіі проходило в Киеві у грудні 2014 р. [23]. На основі обговорення законодавства у справах захисту прав меншин, поступу у напрямку реалізаціі рекомендацій попереднього засідання та акутальних питань поглиблення співпраці у сфері ЗМІ, шкільництва та культури було прийнято звіт та урядова Постанова № 161/2015 від 8 квітня 2015 р. У березні 2017 р. в Сло-ваччині проходило XIV засідання Двосторонньоі комісіі за участі державного секретаря Міністерства закордонних та европейських справ Словаччини Л. Парізека та першоі заступниці міністра культури Украіни Світлани Фоменко [11]. Основними темами зустрічі була освіта украінців у Словаччині та словаків в Украіні, фінансування культурних заходів меншин та дослідження спільноі культурно! спадщини Словаччини та Украіни. Таким чином, двостороння міжурядова співпраця у сфері захисту прав національних меншин е важливим та ефективним механізмом забезпечення та реалізаціі іх прав. Формули подібноі співпраці передбачені не лише у рамках національних етнополітик, але і між- Антроплогия 209 народними нормативно-правовими документами у сфері захисту прав меншин. Переваги принципів міжнародного права порівняно з національними нормами значно сприяють процесам належного забезпечення прав етнічних та національних меншин на регіональних рівнях. Словацька Республіка успішно реалізуе дані принципи через двосторонні угоди та функціонування змішаних двосторонніх комі-сій. Основними питаннями, які піднімаються в ході двостороннього міждержавного співробітництва, е питань меншин між Словаччиною та Угорщиною, а також Словаччиною та Украіною, зокрема у формі роботи двосторонніх комісій, е освіта, культура, мова, засоби масовоі інформаціі, тобто культурно-гуманітарна сфера життедіяльності меншин. Результати роботи комісій узагальнюються у формі протоколів, які лягають в основу відповідного указу чи постанови. Вони містять рекомендаціі та завдання, які можна поділити на відкриті, тобто ті, які піднімаються в ході кожноі зустрічі, це зокрема обговорення на-ціонального законодавства у сфері забезпечення прав національних меншин, а також його відповідність актуальним потребам меншин, і нові - тобто ті, які випливають з важливих питань життедіяльності меншин у певний період часу. Рекомендаціі засідань комісій е важли-вим інформативним джерером для урядів краін, а також регіональних органів державно! влади та місцевого самоврядування. Відповідно, регулярна робота комісій, а також продуктивна реалізація іх рекомендацій значно посилили б ефективність національно! етнополітики не лише Словацькоі Республіки, а й Угорщини та Украіни.

Ключевые слова

этнополитика, этнополитический менеджмент, национальное меньшинство, Больцанские / Боценские рекомендации, двусторонняя комиссия, культурно-гуманитарное сотрудничество, рекомендации, ethnopolitics, ethnopolitical management, national minority, Bolzano/ Bozen recommendations, bilateral commission, cultural and humanitarian cooperation, recommendations, етнополітика, етнополітичний менеджмент, національна меншина, Больцанські/Боценські рекомендаций двостороння комісія, культурно-гуманітарне співробітництво, рекомендацій

Авторы

ФИООрганизацияДополнительноE-mail
Кичера Надежда МихайловнаУжгородский национальный университеткандидат исторических наук, доцент кафедры политологииnadiia.kichera@uzhnu.edu.ua
Всего: 1

Ссылки

Боґдан П. Центр української культури в Пряшеві стає реальністю // Закарпаття-online. 14 серпня 2013. URL: https://zakarpattya.net.ua/Special/113337-TSentr-ukrainskoi-kultury-v-Priashevi-staie-realnistiu (останнiй перегляд: 8.12.2019).
Відкриття Центру української культури в м. Пряшів. 28 жовтня 2013. Міністерство закордонних справ України. URL: https://mfa.gov.ua/ua/press-center/news/15813-vidkrittya-centru-ukrajinsykoji-kulyturi-v-mpryashiv (останнiй перегляд: 8.12.2019).
Грешлик І. ¡Mañana!, якось було, якось буде... // Український журнал. 2008. № 10. С. 10-11.
Договір про добросусідство, дружні відносини і співробітництво між Україною та Словацькою Республікою (Договір ратифіковано Постановою ВР від 24.02.94). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/703_150 (останнiй перегляд: 8.12.2019).
Драпак М. Конец конфликта с Будапештом: как Словакия примирилась с соседом по проблеме венгерского меньшинства // Европейская правда. 27 ноября 2018. URL: https://www.eurointegration.com.ua/rus/articles/2018/11/27/7089795 (останнiй перегляд: 8.12.2019).
Попок А.А. Діяльність змішаних міжурядових комісій з питань забезпечення прав осіб, які належать до національних меншин //Актуальні проблеми державного управління. 2010. № 1. С. 84-97.
Dohoda medzi vládou Slovenskej republiky a vládou Maďarskej republiky o vzájomnej podpore národnostných menšín v oblasti vzdelávania a kultúry. URL: https://clck.ru/NmVe9 (останнiй перегляд: 8.12.2019).
Dostál O. Vývoj právneho ramca národnostných menšín od roku 1993 - menšinová politika vlád Slovenskej republiky. Stav menšinovej legislatívy na Slovensku 2001/2002. Bratislava: Nadácia Kalligram, 2003. S. 29-46.
Fond na podporu kultúry národnostných menšín. URL: https://www.kultminor.sk/sk/ fond/charakteristika-fondu (останнiй перегляд: 8.12.2019).
Hlavné úlohy splnomocnenca vlády SR pre rómske komunity. Ministerstvo vnútra Slovenskej Republiky. URL: https://www.minv.sk/?ulohy_usvrk (останнiй перегляд: 8.12.2019).
Lukáš Parízek: Slovensko je susedom, ktorý má úprimný záujem o prosperitu Ukrajiny. Úrad pre slovákov žijúcich v zahraničí. URL: https://www.uszz.sk/sk/lukas-parizek-slovensko-je-susedom-ktory-ma-uprimny-zaujem-o-prosperitu-ukrajiny (останнiй перегляд: 8.12.2019).
Rada vlády SR pre ľudské práva, národnostné menšiny a rodovú rovnosť. URL: http://www.radavladylp.gov.sk/ (останнiй перегляд: 8.12.2019).
Report on the situation and rights of persons belonging to national minorities 2014. Office of the Plenipotentiary of the Government of the Slovak Republic for national minorities / Government Office of the Slovak Republic. 2015. 88 p.
Šéfom slovenskej časti slovensko-maďarskej komisie pre menšiny sa stal Mojžita. URL: https://domov.sme.sk/c/764089/sefom-slovenskej-casti-slovensko-madarskej-komisie-pre-mensiny-sa-stal-mojzita.html (останнiй перегляд: 8.12.2019).
Splnomocnenec vlády SR pre národnostné menšiny. URL: https://www.narodnostnemensiny.gov.sk (останнiй перегляд: 8.12.2019).
Správa o postavení a právach príslušníkov národnostných menšín za rok 2013 (2014). Úrad splnomocnenca vlády SR pre národnostné menšiny. Úrad vlády SR, 66 s. URL: https://www.narodnostnemensiny.gov.sk/data/files/4801_sprava-po-mpk-s-prilohami.pdf (останнiй перегляд: 8.12.2019).
Správa o postavení a právach príslušníkov národnostných menšín za rok 2016 (2017). Úrad splnomocnenca vlády SR pre národnostné menšiny. Úrad vlády SR, 85 s. URL: http://www.narodnostnemensiny.gov.sk/data/files/7048_sprava-nm-2016.pdf (останнiй перегляд: 8.12.2019).
Správa o postavení a právach príslušníkov národnostných menšín za obdobie rokov 2017-2018. Úrad splnomocnenca vlády SR pre národnostné menšiny. Úrad vlády SR. 167 s. URL: https://www.narodnostnemensiny.gov.sk/data/files/7527_sprava-o-postaveni-a-pravach-prislusnikov-narodnostnych-mensin-za-obdobie-rokov-2017-%E2%80%93-2018.pdf (останнiй перегляд: 8.12.2019).
Správa o priebehu a výsledkoch X. zasadnutia Medzivládnej slovensko-ukrajinskej komisie pre národnostné menšiny, školstvo a kultúru. Bratislava, 28. September 2010 URL: https://rokovania.gov.sk (останнiй перегляд: 8.12.2019).
The Bolzano/Bozen Recommendations on National Minorities in Inter-State Relations & Explanatory Note // OSCE. June 2008. 27 p.
Zmluva o dobrom susedstve a priateľskej spolupráci medzi Slovenskou republikou a Maďarskou republikou. Dátum prijatia: 19.03.1995 URL: https://www.torvenytar.sk/zakon-14 (останнiй перегляд: 8.12.2019).
XIІ. zasadnutie Medzivládnej ukrajinsko-slovenskej komisie pre národnostné menšiny, školstvo a kultúru. 28 októbra 2013. Veľvzslanectvo Ukrajiny v Slovenskej Republike. URL: https://slovakia.mfa.gov.ua/sk/press-center/news/15829-provedennya-xii-go-zasidannya-dvostoronnyoji-ukrajinsyko-slovacykoji-komisiji-z-pitany-nacionalynih-menshin-osviti-i-kulyturi (останнiй перегляд: 8.12.2019).
XIІI. zasadnutie Medzivládnej ukrajinsko-slovenskej komisie pre národnostné menšiny, školstvo a kultúru. 09 decembra 2014. Veľvzslanectvo Ukrajiny v Slovenskej Republike. URL: https://slovakia.mfa.gov.ua/sk/press-center/news/30528-provedennyaxiii-go-zasidannya-dvostoronnyoji-ukrajinsyko-slovacykoji- komisiji-z-pitany-nacionalynih-menshin-osviti-i-kulyturi (останнiй перегляд: 8.12.2019).
XIV. Zasadnutie Zmiešanej slovensko-mad’arskej komisie pre záležitosti menšín. 21.2.2019. Ministerstvo Zahraničných Veci a Europskzch Záležitosti Slovenskej Republiky. URL: https://www.mzv.sk/detail-aktuality/-/asset_publisher/Hp2qxsn2Z6I5/content/xiv-zasadnutie-zmiesanej-slovensko-madarskej-komisie-pre-zalezitosti-mensin (останнiй перегляд: 8.12.2019).
 Билатеральное межгосударственное сотрудничество по вопросам меньшинств в этнополитике Словацкой республики | Русин. 2020. № 59. DOI: 10.17223/18572685/59/11

Билатеральное межгосударственное сотрудничество по вопросам меньшинств в этнополитике Словацкой республики | Русин. 2020. № 59. DOI: 10.17223/18572685/59/11