Affectonyms: Semantics, Pragmatics, and Cultural Linguistics
The article analyses Russian affectonyms (affectionate vocatives) as an important part of emotive vocabulary, speech etiquette, and linguistic worldview. Affectonyms are a unique phenomenon of the language system. Despite their high level of intimacy, they indicate not only a tight circle of close people (lovers, married couples, parents and children), but also everyday communication between acquaintances and, occasionally, strangers. The main pragmatic goal of affectionate vocatives is to form the favorable climate of trust and mutual understanding. The analysis of affectonyms as universal and ideo-ethnic entities is based on the concepts of modern East European linguists. There are some basic universal characteristics of affectonyms: (1) they have a high degree of expressiveness sometimes revealed only in the diachronic aspect; (2) from a historical perspective, they are a product of melioration of lexical meaning; (3) they demonstrate the emotiogenity as the ability to evoke an emotional state in a recipient; (4) the range of their pragmatic meanings is extremely wide; (5) they implement phatic and appellate functions of language. The analysis of the data of the Russian National Corpus allows to drawing a number of conclusions about additional semantic and pragmatic meanings of affectonyms, including the following: affection, familiarity, condescension, irony, reproach, soft and extreme aggression. The detailed comparative analysis of the Dictionary of Russian Speech Etiquette by A.G. Balakay and the data of the Russian National Corpus reveals some unique features of Russian affectonyms: (1) they have rich word derivation, especially due to diminutive forms; (2) they are closely related to the traditional linguistic picture of the world, which is sometimes quite obscure for native speakers; (3) they always reflect the rules of etiquette of a particular time; (4) they have gender specification, represented by gender neutral/specific and gender fluid (diachronically) names; (5) they are actively used for creating ironic senses. The findings suggest that this research could also be useful for a future study into a new linguistic direction (Peace Linguistics), which is part of the interdisciplinary Peace Studies.
Keywords
affectonym (affectionate vocatives),
vocative,
diminutives,
etiquette,
cultural linguisticsAuthors
| Efremov Valerii A. | Herzen State Pedagogical University of Russia | valefu@yandex.ru |
Всего: 1
References
Friedrich P. English for peace: Toward a framework of peace sociolinguistics // World Englishes. 2007. № 26 (1). P. 72-83.
Curtis A. Re-defining Peace Linguistics: Guest Editor's Introduction // TESL Reporter. 2018. № 51 (2). P. 1-9.
Crystal D. A dictionary of language. Chicago : The University of Chicago Press, 1999. 390 p.
Формановская Н.И. Речевое общение: коммуникативно-прагматический подход. М. : Русский язык, 2002. 216 c.
Формановская Н.И. Русский речевой этикет: лингвистический и методический аспекты. М. : URSS : КомКнига, 2006. 160 c.
Гольдин В.Е. Обращение: теоретические проблемы. М. : URSS, 2009. 136 c.
Балакай А.Г. Словарь русского речевого этикета. М. : АСТ-Пресс, 2001. 672 c.
Perlin J., Milewska М. Afektonimy w polskim, francuskim, hiszpańskim i niderlandzkim. Analiza morfologiczna i semantyczna // Acta Universitatis Wratislaviensis. Jężyk a kultura. T. 14. Wrocław, 2000. S. 165-173.
Clancy B. Investigating Intimate Discourse: Exploring the spoken interaction of families, couples, and friends. L. : Routledge, 2016. 194 p.
Wolnicz-Pawłowska E. Przezwiska intymne w najnowszej polszczyźnie. Cz. 1. Affectiva // Zeszyty Naukowe Wyższej Szkoły Pedagogicznej w Olsztynie 7. Prace Językoznawcze. 1997. Z. 1. S. 71-93.
Wolnicz-Pawłowska E. Przezwiska intymne w najnowszej polszczyźnie. Cz. 2. Afektonimy i przezwiska rzadkie. Cz. 3. Słowotwórstwo // Zeszyty Naukowe Wyższej Szkoły Pedagogicznej w Olsztynie 12. Prace Językoznawcze. 1998. Z. 2. S. 102-114.
Wojciechowska A. Afektonimy jako przedmiot badañ lingwistycznych (na materiale listów Wojciecha Kossaka do żony) // Stylistyka XXVI. Zielona Góra, 2017. S. 291-304.
Ларченкова Е.В. Обращение и призыв как речевые акты (на материале французского языка) // Известия Волгоградского государственного педагогического университета. Филологические науки. 2015. № 5. C. 125-130.
Трофимова Н.А. Ласкательные вокативы: деривационный аспект // Вестник Ленинградского государственного университета им. А.С. Пушкина. 2014. № 1. С. 95-103.
Леонтьева Л.Е. Эмоционально-оценочная характеристика вокативных высказываний в дискурсе // Вестник Челябинского государственного университета. 2011. № 3 (218). Филология. Искусствоведение. Вып. 50. С. 89-92.
Марлена А.С. У любви не одно имя: об аффектонимах в языке русской и польской молодёжи : магистерская диссертация. Сосновец, 2017. 125 с.
Григораш С.М. Лексика інтимної сфери життя людини (номінації осіб): структурно-семантичні особливості // Вісник Житомирського державного університету. Філологічні науки. 2013. Вип. 6 (72). С. 261-265.
Mygovych I.V. Secondary nomination in the modern English language: affective lexical units // Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка. 2013. № 3. С. 206-214.
Гнат Н.Г. Афектоніми в спілкуванні закоханих: засоби вираження та особливості вживання (на матеріалі епістолярію українських письменників XX століття) // Тези доповідей VІІ Регіональної наукової конференції. Харків : ХНУ ім. В.Н. Каразіна, 2014. С. 12-14.
Мокляк О.И. Лінгвопрагматичні характеристики українських афектонімів: дис. … канд. фiлол. наук. Київ, 2015. 283 c.
Мокляк О.І. Морфологiчнi засоби посилення впливового ефекту афектониiмiв // Лінгвістичні дослідження. Полтава, 2017. Вип. 45. С. 91-96.
Bańko M., Zygmunt A. Czułe słówka. Słownik afektonimów. Warszawa, 2010. 152 s.
Rudyk A. O afektonimach w języku polskim i rosyjskim // Acta Universitatis Lodziensis. Folia Linguistica Rossica 9. 2013. S. 89-98.
Мосолова Г.П. Проблема выражения обращений в условиях современной речевой действительности // Актуальные проблемы современной методики преподавания русского языка в школе и вузе. Саранск, 2018. С. 308-312.
Рисинзон С.А. Система этикетных действий семейного общения // Филология и человек. 2009. № 3. С. 29-36.
Staroń J. Afektonimy w najnowszej polszczyżnie // Roczniki Humanistyczne. 2013. T. 61. Z. 6. S. 109-119.
Cieslikowa A. Miejsce przezwiska w systemie antroponimicznym (historia a współczesnosc) // Przezwiska i przydomki w językach słowianńskich. Cz. 1. Lublin, 1998. S. 71-80.
Glušac M., Mikić Čolić A. Linguistic functions of the vocative as a morphological, syntactic, and pragmatic-semantic category // Jezikoslovlje. 2018. № 18. S. 447-472.
Olma M. Językowo-kulturowy obraz arystokratycznej rodziny polskiej drugiej połowy XIX wieku na podstawie korespondencji familijnej Heleny i Mieczysława Pawlikowskich. Kraków, 2014. 326 s.
Leisi E. Paarsprache. Linguistische Aspekte der Zweierbeziehung. Heidelberg: Quelle und Meyer, 1978. 167 s.
Никитин М.В. Курс лингвистической семантики. СПб. : Научный центр проблем диалога, 1997. 720 c.
Брутян Л.Г. Культурный код комплимента // Когниция, коммуникация, дискурс. 2014. № 8. С. 8-19.
Shmelev A. Russian language-specific words in the light of parallel corpora // Meaning, Life and Culture in conversation with Anna Wierzbicka / ed. by H. Bromhead, Zh. Ye. ANU Press, 2020. P. 403-421.
Jurafsky D. Universal Tendencies in the Semantics of the Diminutive // Language 1996. Vol. 72, № 3. P. 533-578.
Wierzbicka A. Personal names and expressive derivation // Semantics, Culture, and Cognition: Universal Human Concepts in Culture-Specific Configurations. New York : Oxford University Press, 1992. P. 225-307.
Unconventional Anthroponyms: Formation Patterns and Discursive Function / ed. by O. Felecan, D. Felecan. Cambridge, 2014. 521 p.
Janda L.A. Name-calling: The Russian ,new Vocative’ and its status // Perspectives on Language Structure and Language Change. Current issues in linguistic theory 345. Amsterdam : John Benjamins Publishing Company, 2019. P. 381-394.
Плотникова А.М. Вокативность как словарная и прагматическая характеристика слова // Вестник Новосибирского государственного педагогического университета. 2015. № 2. С. 58-65.
Балакай А.А. Этикетные обращения: Функционально-семантический и лексикографический аспекты : автореф. дис. … канд. филол. наук. Новокузнецк, 2005. 22 с.
Фуфаева И.В. Экспрессивные диминутивы в условиях конкуренции с нейтральными существительными : дис. … канд. филол. наук. М., 2017. 258 с.
Арутюнова Н.Д. Язык и мир человека. М. : Языки русской культуры, 1998. 896 c.
Barnett H.G. Innovation: The Basis of Cultural Change. New York : McGraw-Hill Book Com pany, 1953. 462 р.
Баталов А.А., Огуречникова Н.Л. Особенности русского речевого этикета XX века // Филологические науки. Вопросы теории и практики. Тамбов, 2018. № 2(80), ч. 2. C. 285-290.
Bańko M. Jak opracowaс słownik afektonimów? URL: https://docplayer.pl/106782527-Jak-opracowaae-s3ownik-afektonimow.html (дата обращения: 28.05.2021).
Brown P., Levinson S. Politeness: Some Universals in Language Usage. Cambridge, 1987. 345 p.
Каминьска А. О способах выражения суффиксальными существительными со значением лица (на материале деловой письменности XVII века) // Стил. 2006. С. 129-136.
Фуфаева И.В. Метафора малого: русские диминутивы. М. : РГГУ, 2020. 270 с.
Опачанова А., Добрушина Н. Мама // Два века в двадцати словах. М., 2016. С. 72-92.
Еськова Н.А. Ма´ма, па´па - мама´, папа´: (О знаке ударения) // Русская речь. 2004. № 2. С. 121-122.
Виноградов В.В. Семнадцатитомный академический словарь современного русского литературного языка и его значение для советского языкознания // Вопросы языкознания. 1966. № 6. С. 3-26.
Черных П.Я. Историко-этимологический словарь современного русского языка : в 2 т. М. : Русский язык, 1994.
Gomes de Matos F. Harmonizing and humanizing political discourse: The contribution of peace linguists // Peace and Conflict: Journal of Peace Psychology. 2000. № 6 (4). P. 339-344.
