Основні джерела та історіографія соціально-економічної історії греко-католицькихмонастирів на Закарпатті.pdf Важливим питанням в історії нашого краю є діяльність монастирів,які були досить поширеним явищем на протязі всієї історії Закарпаттяі відігравали важливу роль не лише в релігійній сфері, але й як суб'єктиекономічної діяльності. Специфіка Закарпатського регіону полягалав надмірній релігійності місцевого населення і впливу релігії на всісфери суспільно-політичного життя. Не останню роль у всіх процесахвідігравали й греко-католицькі монастирі Мукачівської єпархії.Спеціальних досліджень, котрі стосуються аналізу опублікованихджерел з історії монастирів, вкрай мало. Якщо до ХХ ст. є окреміфрагменти по соціально-економічному розвитку в загальних пра-цях (зокрема, І.Г. Шульга, В. Пагиря та ін.), то в ХХ ст. майже немацих загальних праць, де б згадувалися окремі аспекти соціально-економічного життя монастирів. Зважаючи на значну роль обителей,як релігійних утворень, ця тема є досить цікавою й необхідною длядослідження. Саме тому завданням даної розвідки є спроба розбору.Метою роботи є прослідкувати етапи розвитку та вплив об'єктивнихфакторів на діяльність монастирів, аналізуючи в першу чергу архівні(документальні) матеріали, дані статистики й літературу. Слід заува-жити, що метою студії є вивчення джерел та літератури на основіпринципу об'єктивностіОдним із завдань єтакож показати не лише господарську діяльністьмонастирів, але й звернути увагу на об'єктивнічинники, які безпереч-но, мали вплив на розвиток монастирів в складірізних держав. Алехарактеризуючи діяльність монастирів в різніепохи слід звернутиувагу на вузловіпитання в господарській історіїмонастирів -сільськегосподарство, тваринництво, допоміжнігалузіпри монастирях тощо.Як свідчить В. Пагиря, протягом ХХ ст. існували п'ять монастирівна територіїісторичного Закарпаття, яківартіособливоїува-ги: Мукачівський, МарієПовчанський, Імстичівський, Мало-Березнянський та Боронявський1. Особливість дослідження єакцентуація на детальному описі Мукачівського монастиря -найбільшого серед монастирів.Так всю джерельну базу слід розділити на неопубліковані (архівнідокументи) та опубліковані (грамоти, збірники документів).Важливою й основною групою неопублікованих джерел є архівніматеріали. Серед фондів Державного архіву Закарпатської областіекономічна історія обителей представлена досить широко. Так, зо-крема, фонди по чехословацькому періоду знаходяться в Берегові.Найбільше відомостей отримуємо з фонду 64 «Мукачівський мона-стир (1360-1945)». Дуже важливим документом є справа «Опись дви-жимого и недвижимого имущества Мукачевського монастыря», деотримуємо дуже детальний опис володінь і власності монастиря. Зо-крема, подається детальний опис будинків монастиря, худоби, такожподано списки монахів та їх заняття при монастирі2. Цінною є такожсправа «Ведомости учета недвижимого имущества Мукачевського мо-настыря за 1920 г.», з яких отримуємо факти про земельні володіння3.Цікаво, що даний фонд вміщує відомості не тільки про Мукачівський,але й про інші монастирі греко-католицької єпархії. Наприклад, є спра-ва про опис майна Імстичівського монастиря, де подається детальнийопис власності і господарських маєтків монастиря. Взагалі з фондуМукачівського монастиря отримуємо усі найважливіші відомості промонастирі Мукачівської греко-католицької єпархії.Цінним, але менш важливим за інформативністю є фонд 151«Правління Мукачівської греко-католицької єпархії». Зокрема, євідомості про передачу власності Малоберезнянського монастиряіншому ігумену де зустрічаємо приховування прибутків його по-передником4. Також зустрічаємо відомості про діяльність іншихмонастирів, наприклад, Боронявського. Даний фонд не вміщує великівідомості про монастирі, включно з господарським розвитком.Важливі документи, що стосуються соціально-економічної історіїмонастирів після 1945 р., знаходимо у фонді Р-1490 «УповноваженогоРади у справах релігій при Раді Міністрів УРСР». Особливо важли-вою є справа «Списки монахов и ведомости об имущественном по-ложении монастырей», де дано вичерпну інформацію про становищеусіх монастирів греко-католицької єпархії станом на 1946 р.5 Тут жеподано списки усіх монахів. Слід сказати, що в даному фонді є багатоважливих і цінних документів.Багато відомостей по соціально-економічній історії зустрічаємо уфонді Р-544 «Уполномоченного Совета по делам русской православ-ной церкви при Совете Министров СССР по Закарпатской области».Є цікаві відомості про земельні маєтки Мукачівського монастиря6.Також зустрічаємо відомості про обов'язкові поставки монастиря-ми винограду. Дуже цінною справою даного фонду є документи, дезгадуються книги і експонати бібліотеки, які були досить цінними істаровинними7. Важливими є також документи, де говориться про по-дальшу долю Боронявського монастиря8.Серед опублікованих джерел на особливу увагу заслугову-ють грамоти та мемуарна література. Так, 1994 р. в праці В.Пагиріопублікована дарча грамота з якої дізнаємося про перші маєткиІмстичівського монастиря9. В 1996 р. в журналі «Карпатський край»опубліковані і опрацьовані Ю. Саком грамоти з праці І.Базиловича, деговориться про заснування та перші маєтки Мукачівського монасти-ря10. Цінним також є «Щоденник Йосифа де Камеліса, мукачівськогоєпископа», опублікованого в праці М. Лучкая «Історія карпатськихрусинів», де подаються різні дані про діяльність монастирів і, зокре-ма, Мукачівського11. Важливим джерелом для характеристики ста-новища Мукачівської єпархії Закарпатської України є «Спомини»В. Шандора, опубліковані в Ужгороді в 1996 р. Тут він згадує про ста-новище церкви за періоду Карпатської України12.Іншою групою опублікованих джерел є збірники документів,що вийшли в радянський період. Хронологічно першим у 1957 р. вУжгороді був опублікований збірник документів «Шляхом жовтня»,де зустрічаємо декрет, який був прийнятий Австро-Угорщиноюпро відділення держави від церкви13. Іншим збірником документівє «Таємне стає явним» де викривається сутність діяльності дея-ких монастирів і, зокрема, їх керівників на початку ХХ століття14. Взбірнику «Документи свідчать» знаходимо схожі відомості. Напри-клад, є документ, де згадується аморальна поведінка ігумена одного змонастирів15.Детальніше слід зупинитися на характеристиці літератури, щостосується в основному ранньої історії монастирів. Першу групупраць становлять монографії дослідників XVIII -XIX ст. (М. Луч-кай, М. Кондратович). Так, праця М. Лучкая «Історія карпатськихрусинів» була написана ще в XVIII ст., але перші три томи в Ужгородіопубліковано лише протягом 1999-2002 рр. В своєму дослідженніісторик подає відомості про становище Мукачівського монастиря кін.XVI - поч. XVII ст. Також М. Лучкай говорить про податки, які отри-мував Мукачівський монастир у 1693 р.16Другу групу праць становлять періодичні видання кін. ХІХ -поч. ХХ ст. Важливою для історії Мукачівського монастиря є статтяА. Кралицького про його діяльність. Зокрема, дослідник згадує проте, що протягом кінця XVIII - І пол. ХІХ ст. було побудовано ряд но-вобудов, які відігравали велику роль. Він же говорить про пожежу1862 р., що виникла у монастирі і завдала значних руйнувань та по-грабування того ж року17. Цікавими є також статті про Боронявськиймонастир. Так, в «Листку» за 1890 р. є «Письмо в редакцію» про цеймонастир, де подається його коротка історія. Важливим є те, що тутзгадується про тимчасове закриття, а згодом відновлення монастиря18.В іншій статті М. Немеша, також надрукованій в «Листку» за 1890 р.,згадується про розбудову монастиря й особливе старання при цьомуігумена Матея Врабеля19. Обидві праці є невеликими, але за змістомдосить ґрунтовними.Безперечно, необхідною є стаття про Маріє-Повчанський мона-стир, надрукована в «Подкарпатскому календарю» за 1899 р. і виданав Ужгороді. Тут йдеться про діяльність монастиря, а також про знач-ний розвиток вівчарства, яке приносило прибутки20. Праця невелика,але цінна фактичним матеріалом. Слід згадати також працю «Проминуле наших монастирів», в якій йдеться про Боронявський мона-стир і надрукована в збірнику «Календар Просвіти на звичайний рікв Ужгороді» за 1931 р. В цій статті йдеться про заснування монастирята його коротка історія21. В цьому ж 1931 р. в Ужгороді, але вже в«Карпаторусскому зборнику» вийшла стаття И. Кондратовича «Очер-ки по истории Мукачевской епархии»22.Не можемо не виділити статті Г. Кінаха «Населення сіл Лавок і Бо-бовище на початку XVIII ст.», надрукованої в «Науковому збірникутовариства "Просвіта" в Ужгороді» в 1938 р. Так, він згадує проприналежність сіл Бобовище і Лавки в XVI ст. та остаточне їх вход-ження у 1693 р.23 Праця насичена статичними матеріалами і дуже важ-лива для розкриття господарства монастиря і особливо його маєтківБобовище і Лавки.Наступну групу праць становлять праці, видані в радянський час.Досить багато відомостей, хоча й уривчастих, подає І. Шульга у своїхпрацях, так в «Соціально-економічних відносинах і класовій боротьбів кін.XVIII - першій половині ХІХ ст.», виданої в Львові у 1962 р.Дослідник згадує про власність монастиря (належність йому орнихземель, худоби, корчми, млина тощо)24. Тут же автор говорить про ви-рощування хліба в монастирських маєтках станом на другу половинуXVIII ст. Дослідник подає багато відомостей про всі монастирі - осо-бливо про Мукачівський. Зустрічаємо згадки й про інші монастирі - євідомості про земельні володіння Імстичевського монастиря25. ЩодоМаріє-Повчанського монастиря, то дослідник говорить про значнийрозвиток скотарства26.Таким чином, основними матеріалами з вивчення господарськоїісторії монастирів є перш за все архівні джерела, котрі, з одного боку,мало опрацьовані, проте з іншого вміщують значну фактологічнунаповненість. Критично варто відноситися до збірників радянськогоперіоду, документи до яких підбиралися тенденційно. В основномуз метою негативного висвітлення греко-католицького духовенства.Окремо варто виділити праці І. Шульги, котрі створені в радянськийперіод, проте відзначаються саме використанням архівних джерел.Крім того, існує багато відомостей, які містяться в загальних працях,періодичній пресі й інших роботах. Більше значення для дослідженняданої проблеми мають джерела, які не досліджені в повній мірі.

Скачать электронную версию публикации