Прийняття східно-романським населенням християнства | Русин. 2010. № 2 (20).

Прийняття східно-романським населенням християнства

Христианство в Пруто-Днестровские земли проникло задолго до возникновения Молдавского княжества. Молдавская церковь, подобно болгарской и киевской, подчинялась патриарху Константинополя. Соседние страны - Галицкое княжество, Болгария - присылали сюда своих священников и до, и после образования Молдавского княжества. Занимая монопольное положение в духовности населения Молдавии, православная церковь оказала большое влияние на культуру молдавского народа культуры и в укреплении молдавской государственности. Православие определило цивилизационно-культурную принадлежность молдавского народа.

Прийняття східно-романським населенням християнства.pdf Молдавія належить до тих районів Східної Європи , що були заселеніще в давнину. У кожний конкретний історичний період вона розвиваласяпід впливом тих державних утворень, до яких входила. Відповідно,вбирала визначальні риси їхніх культур.Так, християнство в Молдавію проникло досить рано, задовго довиникнення молдавського князівства. Молдавська церква, подібноболгарській та київській, підкорялась патріарху Константинополя.Сусідні країни - Галицьке князівство, Болгарія - присилали сюди своїхсвященників і до, і після утворення Молдавського князівства.Перше підтверджене письмовими джерелами зіткнення слов'ян зхристиянством відбулося не пізніше, ніж на початку VII ст., саме тодібуло закладено кільканадцять єпископських кафедр, що мали викону-вати місіонерське завдання. Тоді ж постали перші чернечі осередки підВарною та в інших містах.У ранньому середньовіччі римська та візантійська церкви активно ви-силали сюди своїх місіонерів. Характерним було те, що християнізаціяслов'янських народів співпала з періодом суттєвих змін в їхньомусуспільно-політичному житті [6, с.164]. Здебільшого сама вона спри-чинила утворення нових державних організмів у цьому регіоні Європи.Високе сприйняття та засвоєння християнської віри призвело до того,що ці держави стали не тільки об'єктом, але й суб'єктом місіонерськоїдіяльностіМожна вважати, що християнство проникло сюди в IX-XII ст. боболгари іморави прийняли його в IX ст., руські-в X ст., угорці-вXI ст. [9, с. 169-171]. Про волохів як православних християн впершезгадується в папській буллі1234 р.: «в єпископствіКуманів (Мил-ковськом, на кордоніМолдавіїіВалахії проживають люди, так званівалахи, якіхоча й іменуються християнами, але ритуали у них неті»Молдавськігосподаріне могли змиритися з тим, що не вони керувалицерквою, а священники призначалися зовні Тому в 1387 р. господарПетр Мушат сам призначив главу церкви -єпископа. Це викликалорізкий спротив Константинопольського патріарха. Останній, представ-ляючи інтереси Візантійськоїправлячоїверхівки, яка через патріархаіцеркву намагалася впливати на політику Молдавії не могла не пого-дитися з прагненням Молдавського господаря підкорити собі церковнуорганізацію і використати її в своїх цілях. Дійшло до того, що патріархпрокляв Молдавію. Проте молдавські господарі не відступали від своїхзазіхань, конфлікт затягнувся, і лише через багато років (1401 р.) булодосягнуто примирення. Для врегулювання конфлікту з Константинопо-ля до Молдавії прибув спеціальний патріарший посол, вчений-богослов,болгарин Григорій Цамблак, який від імені константинопольськогопатріарха затвердив ставленника молдавського господаря. Такимчином молдавські господарі отримали підкорену їм церкву. Римськіпапи неодноразово намагалися підкорити молдавську церкву своємувпливу, не лише церковному, але й політичному. В країну направлялисякатолицькі монахи, тут створювалися єзуїтські духовні школи, деякийчас в Білгороді, Сиреті і Байї існували католицькі єпископства. Най-ближчими до успіху замисли Ватикану стали в 1418 р. на всесвітньомуКонстанцському соборі. Григорій Цамблак, обраний в 1415 р. Київськиммитрополитом, проявив себе в цей період як сторонник унії з католиць-кою церквою. На чолі великої групи православного духовенства вінприбув на собор і вів з римським папою переговори, але в Києві ця ідеяне знайшла ніякої підтримки, переговори Г. Цамблака було осуджено,а сам він змушений був покинути Україну і повернутися в Молдавію.[9, с. 182-185] В давньому молдавському літописі про Констанцськийсобор туманно й насмішливо згадується, що там частина духовенства«прелщены быша от латин и мнози от них прийдоша с постриженимибрадами» (бриття бороди свідчило про сприйняття західно-католицькихобрядів).Всізазіхання римського папи завершились невдачею, бо Молдавіяісторично іполітично була більш тісно пов'язана з сусіднімислов'янськими країнами, а молдавська православна церква як засібуправління державою влаштовувала господаря ібояр. Християнствопо православному звичаю сприяло постійному ітривкому спілкуваннюМолдавіїзіслов'янськими сусідами.У кінціI тис. на Дунаїпосилився вплив КиївськоїРусі яка до по-ловини XII ст. володарювала над Молдавією [4, с. 98]. Руський вплив,що зменшувався лише під час наїздів печенігів іполовців, призвівдо зростання значення православноїцеркви. Молдавськіземлібулизалежнівід церковноїюрисдикціїГалицькоїмитрополії На початкуКиївську, а згодом Галицьку Русь з Молдавією споріднила спільнавіра та слов'янська мова, що була розповсюджена серед вищих верствсуспільства.Головними факторами, що сприяли розповсюдженню християнства,були:- той факт, що в християнствілюди усіх класів інаціональностейприймалися в єдине, загальне братерство [1, с. 129-131];- ця релігія могла бути адаптована до місцевих народних звичаїв;- безкомпромісна прихильність церкви своїм переконанням івисокіморальніякостіїїчленів;- героїзм християнських мучеників.З часу виникнення християнство стало формуватися не якрегіональна, а як світова релігія. Воно відіграло важливу роль в процесірозвитку культури слов'янських народів. Займаючи монопольнупозицію в областідуховноїкультури, церква зуміла підкорити своїмцілям багато видів народного прикладного мистецтва. Це стосуєтьсяяк різьби по дереву чи каменю, так іхудожнього шиття, прикладамиякого єнадгробніпокрови з вишитими портретами померлих, вишитіікони тощо, майстерно виконаніневідомими авторами.Помітно вплинуло християнство іна розвиток архітектури такнигодрукування. Так, в першій половиніXIV ст. постали церква Св.Миколая в Редуецах та церква Трійців Сиреті Будівництво кам'яниххрамів та монастирів набуваєособливого розмаху в XV ст., зокрема приправліннігосподаря Стефана Великого (1457-1503). Назвемо церквиВоронецького, Хуморського, Путнянського монастирів, господарськуцеркву в тогочасній столиціМолдавії-Сучаві Раніше, на початку тогож століття, були спорудженіцеркви та монастиріМолдовиця, Бистриця,а також церква Успіння Каприянівського монастиря в БессарабіїВ молдавських монастирях починаючи з перших десятиліть XV ст.також набув поширення перепис та художнєоформлення богослужбо-вих книг. Найвідомішою пам'яткою єЧетвероєвангеліє переписане вХуморському монастиріна початку XVI ст.Займаючи монопольне становище у духовностімолдавського етносу,церква зуміла підкорити своїм цілям більшу частину культури. Крімтого, процес християнізаціїмав велике значення у справах зміцненнядержавностіТериторія Молдавіїзавжди була багатоконфесійною. Адже нацих землях відбулося зіткнення політичного та релігійного впливуРиму іКонстантинополя. Та саме православ'я остаточно визначилоцивілізаційно-культурну сферу молдавського народу. Пізніший впливна ціетноси інших конфесій та церков мав уже другорядне значення.

Ключевые слова

Авторы

ФИООрганизацияДополнительноE-mail
Всего: 1

Ссылки

Из культурного и литературного прошлого молдавского народа / Под ред.К. Поповича. Кишинев: Картя Молдовеняскэ, 1969. - 336 с.
История Молдавской ССР / Под ред. В. Царанова. Кишинев: Штиинца, 1982. - 542 с.
Стати В. История Молдовы. Кишинев: Штиинца, 2003.- 477 с.
Кантемир Д. Описание Молдовы. Кишинев: Картя Молдовеняскэ, 1973.- 222 с.
Молдавский феодализм: общее и особенное (история и культура). Под ред. П. Советова. Кишинев: Штиинца, 1994. - 583 с.
Мохов Н. Молдавия эпохи феодализма. Кишинев: Картя Молдовеняскэ, 1966. - 442 с.
Мохов Н. Формирование молдавского народа и образование Молдавского государства. Кишинев: Картя Молдовеняскэ,1969. - 388 с.
Подолян А. Вехи истории. Кишинев: Картя Молдовеняскэ, 1967. - 295 с.
Рамм Б. Папство и Русь в X-XV вв. М.; Л.,1959.- 449 с.
Страницы истории молдавской литературы и культуры / Под ред.Е. Левита. Кишинев: Штиинца, 1979. - 287 с.
 Прийняття східно-романським населенням християнства | Русин. 2010. № 2 (20).

Прийняття східно-романським населенням християнства | Русин. 2010. № 2 (20).