Нейтральний статус як гарантія національної безпеки Республіки Молдова.pdf Нейтральний статус відноситься до сфери воєнно-політичнихвідносин. Призначення та функції нейтрального статусу - забез-печення безпеки і оборони країни шляхом отримання міжнародно-правових гарантій. Тобто поле дії нейтрального статусу - сфера без-пеки і оборони країни [1].З першого дня незалежності Республіка Молдова проголосиласвій нейтральний зовнішньополітичний статус, якого дотримуєтьсясьогодні.Політика нейтралітету для молодої країни мала стати гарантієютериторіальної цілісності і єдності. Молдовська еліта вбачала впроголошенні нейтралітету вирішення питання виводу російськихвійськ із Придністров'я. Водночас прийняття Молдовою нейтралітетугарантувало їй повноцінну участь у міжнародній політиці. Привизначенні орієнтації Молдови на нейтральний статус країни буловраховано думку громадськості. Аналіз результатів соціологічногоопитування, проведеного 6 березня 1994 р., засвідчив, що 95% опи-таних (це близько 75 % зареєстрованих у виборчому списку) висло-вилися за те, щоб Молдова була незалежною, суверенною державою,яка підтримуватиме взаємовигідні двосторонні відносини з усімакраїнами світу і здійснюватиме стратегію нейтралітету [2, с. 79 ].Молдові нейтралітет потрібен як засіб реалізації головно-го національного інтересу - повного реального суверенітету інезалежності, розбудови та зміцнення державності, забезпеченнятериторіальної цілісності і непорушності державних кордонів.Вперше ідея нейтралітету була зафіксована в 1994 р. з прийнят-тям Конституції Республіки Молдова. У ст. 11 нової Конституціїйшлося про те, що «Республіка Молдова проголошує свій постійнийнейтралітет і не допускає розміщення на своїй території збройнихсил інших держав». В основі її оборонної політики лежать принципимирного співіснування, невтручання у внутрішні справи інших дер-жав, повага їх суверенітету і незалежності, цілісності і незмінностіміждержавних кордонів. Як нейтральна держава республіка не плануєвступати до НАТО, в будь-які оборонні структури країн СНД чи іншідіючі військово-політичні формування. Молдова рішуче виступаєпроти війн як засобу вирішення міжнародних і міждержавних про-блем і вважає головним завданням своєї національної політики ак-тивну участь у попередженні військових конфліктів [3, с. 6].Нейтралітет уважався важливою рисою нової держави, тому щовін, разом з незалежністю, єдністю й суверенітетом, ставився до тихположенням Конституції, які могли бути змінені тільки волевиявлен-ням більшості населення Молдови на референдумі [4, с. 31].Ці положення також повторено у Концепції зовнішньої політики,прийнятої парламентом у лютому 1995 р. Відповідно до Концепції,РМ зобов'язується слідувати стратегіїпостійного нейтралітету іне брати участіу збройних зіткненнях, у політичних, воєнних абоекономічних союзах, якімають на метіпідготовку до війни; не вико-ристовувати територію для розміщення іноземних військових баз; немати ядерну зброю, не виробляти іне випробовувати її[5, с. 2].У травні1995 р. парламент Республіки Молдови прийняв Концепціюнаціональноїбезпеки. У цьому документітакож наголошується,що Молдова єдемілітаризованою державою, яка виступаєпротирозміщення іноземних військ або військових баз на своїй територіїіпідтримуєвідносини дружби іпартнерства з усіма країнами. А такожнаполягаєна виведенніросійських військ з територіїПридністров'я[6]. У червніцього ж року парламент Молдови затвердив Військовудоктрину, в якій зазначалось, що завдання Збройних Сил визнача-ються інтересами національноїбезпеки івитікають з проголошеногоМолдовою нейтралітету [7, с. 449].Всітри стратегічних документи були прийнятів 1995 р. імаютьпотребу в адаптаціїдо сучасних реалій. Оприлюднена нова концепціяСтратегіїнаціональноїбезпеки РМ (опублікована 13 травня 2008 р.), аНаціональна стратегічна концепція, Національна військова стратегіяіНаціональна політика оборони перебувають в розробці Цідокумен-ти складуть основу майбутніх військових реформ.Коли приймалися цідокументи, нейтралітет виглядав розумнимвибором, принаймні з двох причин. З одного боку, у новоїдержавивзагаліне було військовоїісторії так що постійний нейтралітет ста-вав заміною сильноїармії найбільш дешевим ізручним шляхом за-хисту суверенітету й незалежностіРеспубліки Молдова. Постійнийнейтралітет можна було розглядати як стратегію виживання міждвома більш сильними сусідами, а також як відповідь на тиск ізбоку Росії що маєметою змусити Молдову взяти участь у різнихвійськових структурах. Друга причина проголошення нейтралітетуполягала в присутностіросійських військ на лівому березіДністра.Конституційний нейтралітет служив додатковим аргументом для ви-воду російських військ івійськовоїтехніки з територіїМолдови [8].Ідея нейтралітету розглядалася як засіб виходу зісфери впливуколишньоїметрополіїабо засіб послаблення їїдомінування. У випад-ку Молдови, нейтралітет не був докладно визначений у якому-небудьзаконі ієдосить абстрактним. До того ж відсутність внутрішнього за-конодавства іпостійний нейтралітет Молдови не мають міжнародноговизнання (приміром, нейтралітет Туркменістану закріпленийв 1995 р. спеціальною резолюцією ГенеральноїАсамблеїООН).Існуєй інша думка проголошення Молдовою нейтралітету.В.Сокор вважає що нейтралітет був нав'язаний МолдовіРосійськоюФедерацією, як гарантія того, що РМ не вступить до НАТО [9]. Зви-чайно Росія підтримала нейтралітет Молдови, але вона не визнаєйого,оскільки це вимагатиме виведення російських військ з Придністров'я.Намагання Росіївтягнути Молдову у військовіструктури СНДпотерпіли фіаско: вона не приєдналися до Ташкентськоїугоди про ко-лективну безпеку від 15 травня 1992 р. ієтільки спостерігачем в Радіміністрів оборони держав -учасниць СНД.Задекларована політика нейтралітету дала можливість молодійдержавібудувати рівноправнівідносини з усіма державами, братиучасть в діяльностіООН та інших міжнародних організаціях, миро-творчих операціях, співпрацювати з ЄС іОБСЄ Поступове поширен-ня впливу НАТО на Схід сприяло участіМолдови у програміНАТО«Партнерство заради миру» [10, с. 46].Молдовське суспільство пройшло складний шлях трансформаціїсвоїх поглядів на НАТО -від їх абсолютного неприйняття на почат-ку 90-х рр. ХХ ст. до усвідомлення значною частиною суспільстваважливостіспівпраціз цією організацією для забезпечення реалізаціїнаціональних інтересів.Незважаючи на всю суперечливість молдовськоїполітикищодо проблем безпеки, слід відзначити їїактивну співпрацю зПівнічноатлантичним Альянсом.Аналіз свідчить, що молдовськівладніструктури не завждирозуміють особливостібагатовимірного процесу євроатлантичноїінтеграції Досить довго існували ілюзорніуявлення про можливістьінтеграціїтільки в ЄС, без обов'язковоїспівпраціз НАТО. Однак, син-хронне розширення НАТО іЄС іте, що всіпостсоціалістичнікраїнивступають, чи прагнуть вступити до обох організацій, підтверджуєпомилковість таких уявлень.Активізація військового співробітництва РМ з багатьма країнами,в першу чергу з країнами-членами НАТО, створюєумови для по-слаблення позицій Росіїв цьому регіоні Свою участь в програмі«Партнерство заради миру» (ПРМ) республіка розглядаєз позиціїзміцнення своєїнезалежностіісуверенітету, з метою залучення досучасних військово-політичних досягнень, розширення можливостейдля підготовки військових кадрів.Про розширення співпраціНАТО іМолдови свідчать такіфак-ти: навчання вищого ісереднього командного складу Національноїарміїреспубліки в США ів країнах ЗахідноїЄвропи; плани попереозброєнню істворенню інфраструктури арміїу відповідностідостандартів НАТО; участь військових радників НАТО в будівництвіНаціональноїарміїРМ.Як учасник міжнародних організацій, на підставізакону «Проучасть Республіки Молдова в міжнародних миротворчих операціяхз підтримки миру» (ОПМ) створено миротворчий контингент.НАТО надаєМолдовідопомогу в рамках програми контролюкордонів, ліквідаціїскладів пестицидів, що не підлягають утилізаціїірозмінуванню територій, на яких розташовувалися військовічастиниколишньоїРадянськоїармії[11, c. 455].Президент Молдови В. Воронін звертався за допомогою до НАТОв зв'язку з реалізацією двох важливих для республіки проектів,пов'язаних з знищенням протипіхотних мін інейтралізацією токсич-ного палива, яке могло спричинити екологічніпроблеми. Даніпроек-ти здійснювалися в рамках «Ради Євроатлантичного партнерства», втому числі«Партнерства заради миру» [12].У вересні2006 р. в Молдовібули вперше організованінавчання врамках програми «Cooperative Longbow 06 іCooperative Lancer 06». В2007 р. відбулись міжнароднінавчання «Medceur-2007». За підтримкипрограми НАТО «Наука заради миру» розроблено проект, пов'язанийз утилізацією пестицидів [13].6 липня 2006 р. урядом республіки був схвалений Індивідуальнийпартнерський план дій (IPAP) «Молдова -НАТО». Плани IPAP, по-чаток яким було покладено в листопаді2002 р. на Празькому самітівідкритідля тих країн, якімають достатню політичну волю й достатніможливостідля поширення відносин з НАТО. Ціплани покликаніви-робити різнімеханізми співробітництва між Молдовою іАльянсом, атакож для підтримки внутрішніх реформ у країні[14, с. 26].Індивідуальний план «Молдова -НАТО» був повністю погодже-ний із Планом дій «ЄС -Молдова» в рамках Європейськоїполітикисусідства, з метою забезпечити доповнення планами один одно-го іуникнути повторень. В IPAP двічізгадується нейтралітет. Удокументічітко вказується, що участь Молдови в IPAP не означаєїїбажання вступити в НАТО, а маєна метітільки проведення реформу військовій сферій сферібезпеки. Особливий акцент зробленийна політичному співробітництвіМолдови з іншими нейтральнимикраїнами-партнерами [15, с. 26-28].Відповідно до плану ІРАР, Молдова плануєстворити сучасніназемнісистеми протиповітряноїоборони, систему контролю повітряногоруху іпідписати двосторонніугоди з Румунією іУкраїною в ційсфері В рамках IPAP Молдова вважаєважливим переформатуванняПрикордонноїслужби в правоохоронний орган. Також зміцнення без-пеки буде здійснюватись через науку іохорону навколишнього сере-довища, через економічну та енергетичну безпеку країни [16].Молдова й надаліплануєрозвивати співробітництво з НАТО нетільки в політичній сфері але й в інших галузях. Свідченням цьо-му євізит генерального секретаря НАТО Яапа де Хооп Схеффера доКишинева 31 жовтня 2008 р. Президент Молдови зазначив, що РМспівпрацюєз Альянсом, але в той же час зберігаєнейтралітет [17].Президент Молдови наголошуєна правильному виборіМолдо-ви щодо нейтрального статусу, оскільки це може стати ще однимфактором регіональноїбезпеки на перспективу інадійною умовоюмирного врегулювання придністровського питання. Демілітаризаціяконфліктуючих сторін, об'єднання їх людських ресурсів,трансформація збройних сил у професійніконтингенти, готовідо ви-конання виключно миротворчих функцій, - це той особливий шляхрозвитку принципів безпеки, який визначається нейтральним вибо-ром Молдови [18].Слід підкреслити, що питання нейтрального статусу РМ єпостійним предметом обговорення ів Росії ів Європейському СоюзіЗокрема спецпредставник ЄС по МолдовіК. Міжеїзазначив, що ЄСповажаєнейтралітет Молдови, оскільки він єчастиною молдовськоїКонституції[19].З розширенням Євросоюзу іпоступовою трансформацією НАТОв підвалини створюваноїзагальноєвропейськоїсистеми безпеки,«класичного» постійного нейтралітету більше не існує Нейтральнікраїни, зокрема Молдова, проявляють зацікавленість у європейськихінтеграційних процесах, у тому числівійськово-політичного харак-теру. Політична еліта Молдови, проголосивши основною метоюзовнішньоїполітики вступ до ЄС, розуміє що нейтралітет може статина завадіінтеграційних процесів, адже проголошення нейтралітетуунеможливлюєприєднання до політичних утворень, таких, як ЄС,що маєоборонну та безпекову складову. Наприклад, сьогодніз фор-муванням спільноїбезпековоїта оборонноїполітики ЄС нейтраль-ний статус Австрії Фінляндіїта Швеціїстаєна завадіпоглибленнюінтеграційних політичних процесів у рамках цієїорганізаціїУ випадку з Молдовою, підтримка постійного нейтралітету можеобійтися дорожче, ніж приєднання до сильного військового союзу, щоміг би значно ефективніше забезпечити безпеку молдовських грома-дян.У молдовському суспільствііснують різнідумки, щодо збереженняполітики нейтралітету. Зокрема, Б. Цирдя наводить чимало аргументівна користь нейтралітету для Молдови: зміцнення незалежностіісуверенітету країни, їїнаціональноїсамобутності зміцнення єдностікраїни; забезпечення громадянського миру; зміцнення безпеки;зміцнення демократії можливість прискореноїмодернізаціїкраїнита ін. Політика нейтралітету не суперечить зацікавленостіМолдовив співробітництвіз європейськими структурами безпеки, включаючиНАТО, країни-учасниціяких мають аналогічну мету [20].Беззаперечним залишається той факт, що тільки безпосеред-ня участь Молдови в майбутній загальноєвропейській системіміжнародноїбезпеки єнадійним гарантом національноїбезпеки.

Скачать электронную версию публикации