Соціальні, історичні та релігійні колядки молдаван Буковини.pdf Питання класифікації, походження, характеру та призначення на-родних молдавських колядок у науковій етнологічній літературіфактично не вивчалося. Поодинокою працею з даної пробле-матики є етнографічне дослідження представника українськоїетнологічної школи Степана Килимника, який у середині ХХ ст. уКанаді опублікував працю «Український рік в народних звичаях таісторичному освітленні» [2], де була зроблена спроба класифікуватиколядки українців. Проте характеру та особливостей колядок сусідніхз українцями етносів він не торкався. Окремі аспекти характеристикигосподарських колядок румунів Буковини подано у праці «ЕтнографіяБуковини» (2004 р.) [3]. Матеріал про характер молдавських коля-док можна знайти у праці «Молдавський фольклор» (1956 р.), протеукладачі книги не звертали увагу на класифікацію колядок.Дослідження різдвяних колядок показує, що виконували їх голов-ним чином парубки і тільки в окремих випадках це могли бути дівчатата літні люди. Ця обставина пояснюється усталеним повір'ям пропершого колядника (primul colendаtor). Саме поява першим парубкабула щасливою ознакою [1, с. 14.]. Сьогодні віковий та за статтю цензучасників колядування рухомий і не обмежується. Різдвяні колядки,на відміну від новорічних щедрівок, звернені здебільшого до кожногочлена сім'їзокрема. Найбільша частина колядок стосується господа-ря. За змістом молдавськіколядки поділяються на соціальні історичніта релігійніСоціальним характером позначеніколядки, присвяченіконкретнійлюдиніта їїзаняттям, зокрема землеробу, пастуху, мисливцю,реміснику тощо. Соціальними також вважаються колядки, присвяченіконкретно чоловіку, жінці дівчині дітям інавіть померлим родичам.Важливий пласт колядок складають історичні яків основно-му присвяченіборотьбімолдавського народу проти чужоземнихзагарбників, зокрема турків, поляків. Так, у колядці«Colinda devoinic» (Войницька колядка) описується боротьба на початку ХІ ст.проти турків у гирліДунаю ібіля Чорноморського узбережжя [5, с.247]. Про героїчну оборону румуно-молдавського населення своїхземель від царських урядовців розповідається в колядці«Під вели-кими ялинками» [7, с. 36-37]. У колядках цього типу зустрічаютьсяконкретні історичні персонажі, зокрема, згадуються Штефан Великий- молдавський господар, гайдуки - народні месники тощо [6, с. 156-157].Дуже цікавими за своїм змістом є релігійні колядки, оскільки вонипоєднують в собі різнопланові за своїм походженням і характеромелементи. Маються на увазі язичницькі і християнські мотиви. Вонимогли досить своєрідно поєднуватися в одній і тій же самій колядці.Однак зустрічаються колядки з домінуванням язичницьких елементів.Поруч побутують колядки переважно християнського церковногозмісту. Наведена обставина вимагає більшої деталізації, оскількивідображає синкретичне походження різдвяної обрядовості.Колядки язичницького походження настільки добре зберегли свійархаїчний зміст, що його можна вирізнити з-поміж іншого нашаруван-ня навіть у колядках, записаних на межі ХІХ - ХХ ст. та навіть зараз.Так, у них чітко проглядається аграрно-магічна поезія стародавніхземлеробів. Особливе місце тут займає прославлення сонця як сим-волу злагоди, добробуту, воно також ототожнювалося із родючістюсільськогосподарських культур та плодовитістю тварин. Ось прикладоднієї із таких колядок:Вставайте, вставайте.Ви є багатими людьми,Подивіться отуди,В кінець долини.Вам здаватися буде,Що сонце сходить.Але сонце не сходить,А до вас приходятьУсі стада корів,А до вас приходятьТабуни коней.А до вас приходятьУсі підводи з пшеницею.У різдвяних колядках цього типу дуже часто повторюється приспів,який прославляє благотворний вплив сонячного тепла. Ось один з та-ких рефренів:Сонце в небі, сонце на землі,Сонце у палаці сходить...Сонячна тематика багатьох різдвяних колядок свідчить про їхнюархаїчність. Очевидно, в давні часи вони були частиною солярногокульту, пов'язаного з святкуванням зимового сонцевороту.В основі колядок церковного характеру було Священне Писання,насамперед легенда про народження Ісуса Христа:Сходить на небі зіркаЯк величний промінь,На небі зірка сяє,Звістку світу несе,Що сьогодні Пречиста,НепорочнаДіва МаріяМесію породила,У тій відомій країніЩо називалася Вефлеємом,Запанувала велика радість, якаХай буде в цілому світі.Ця радістьНавічно хай буде з вамиВід юності, молодості вашоїІ до похилих літ [1, с. 12].Відмінні щодо походження ідейної спрямованості дві групиріздвяних пісень активно взаємовпливали, в результаті чого виниклочимало перехідних гібридних форм, в яких уже важко визначити, дезакінчуються язичницькі і починаються християнські мотиви.Яскравим реквізитом різдвяних колядників є так звана зірка, з якоювони ходили колядувати [1, с. 10]. Це цілком християнський символ,який мав нагадувати Вифлиємську зорю, яка провістила світові на-родження Ісуса Христа. Як бачимо, чудове гармонійне співзвуччясимволу і змісту колядки, яку ми навели вище, створює цілком теа-тральне дійство.Цікавою є процедура виготовлення цієї зірки. Її робили, як пра-вило, із звичайного решета. Потім цю конструкцію обклеювалирізнокольоровим папером, прикрашали фольгою, стрічками і китиця-ми. До бокових стінок зірки («stella») часто прикріплювали картин-ки на релігійні сюжети, а в середину вставляли свічку. Таким чиномутворювалось щось на зразок чарівного ліхтаря.Видовищною частиною різдвяної обрядовості є народна вертеп-на вистава під назвою «Цар Ірод» [1, с. 19]. Найдавніші записи цієїдрами належать ще до ХVІІІ ст. Фактично, вистава є своєріднимілюстративним матеріалом до євангельських розповідей про обста-вини народження Ісуса Христа. Вистава складається з традиційнихвузлових моментів, як сцена народження Ісуса Христа, приходу трьохцарів-волхвів, кровопролитного знищення немовлят. У театральномудійстві брало участь п'ять персонажів: цар Ірод, воїн і три царі-волхви- Гаспер, Бальтазар, Мелькіор. Вистава починається тим, що цар Іродвикликає воїна і розпитує його про новини. Воїн доповідає про те,що затримані три незнайомця, що шукають новонародженого хлопчи-ка, який має стати царем. Ірод запрошує їх на аудієнцію, під час якоїцар запитує прибульців про їх походження та мету їхньої подорожі.Вони розповідають, що прийшли з далеких країв, щоб вшануватинового царя, який щойно народився. Ірод, розсердившись, посадивїх у в'язницю. Через деякий час після певних роздумів Ірод вирішивзвільнити трьох волхвів, вибачившись перед ними і попросивши їх,щоб на зворотній дорозі вони прийшли до нього і повідомили промісцезнаходження нового царя, оскільки він також хоче йому вклони-тися. Це була хитрість царя, який задумав знищити свого конкурен-та в особі новонародженого немовляти. Керовані зіркою, три волх-ви врешті-решт знаходять шлях до Ісуса і дарують свої подарунки.Попереджені ангелом уві сні про небезпеку, яка чатує на маленькогоІсуса, вони більше не повертаються до царя Ірода. Розгніваний Іродвирішує знищити всіх новонароджених немовлят. Однак Ісусу вда-лося врятуватися, незважаючи на всі заходи Ірода [1, с. 20]. Виставазакінчується тим, що актори починають вихваляти господарів дому івисловлюють надію на теплий прийом у наступному році. Господаріж щедро нагороджували гостей, запрошували їх за стіл.Взагалі, колядники в минулому завжди могли розраховувати натеплий прийом. Їм підносили вино, копчене або смажене м'ясо,солодощі давали гроші Цікаво зазначити той факт, що колядникамдавали також спеціальний калач, який називався «коліндец», «колакулколіндулуй», «пупезе» [1, с. 21].Цікаво, що подібніназви для подарункового хліба на Різдвозустрічаються іу інших народів: наприклад, албанське означаєодно-часно ісаму назву Різдва ікруглий пиріг, який випікався напередоднісвята. У Болгаріїтакий обрядовий хліб зветься «кольендари»; уновогрецькій нові«коллаімос» - це круглий хліб, який дають дітям,що ходять напередодніРіздва по хатах [4, с. 285-289]. Співзвуччя наз-ви свята іобрядового хліба у чисельних народів пояснюється аграр-ним забарвленням різдвяних обрядів.

Скачать электронную версию публикации