ДОКУМЕНТИ ДЕРЖАВНОГО АРХІВУЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІПРО АГРАРНУ ПОЛІТИКУНА ЗАКАРПАТТІ В 1944-1950 роках.pdf Аграрна політика на Закарпатті у перші повоєнні роки була саме тимключовим важелем, який кардинально змінив систему суспільних відно-син і соціально-економічне обличчя краю. Сільське господарство -домінуюча галузь виробництва і головний об'єктивний системотвор-чий чинник розвитку місцевої економіки, соціальної, демографічної іпросторово-поселенської структури Закарпаття в 1944-1950 рр. сталоосновною сферою, з якої у щойно возз'єднаному з Україною регіоніполітично-примусовими методами місцевими комуністами і централь-ними компартійно-державними органами СРСР і УРСР розгорнулосяцілеспрямоване насадження радянської моделі політичних і соціально-економічних відносин, господарювання і адміністративно-директивно-го управління. Селянство краю було відчужене від землі і закріпаченеколгоспно-радгоспним ладом. Розпочалася руйнація вікових традицій,культури і моральних цінностей закарпатського села, його пролетари-зація і маргіналізація. Комуністична політика в аграрному секторі буласкладовою частиною процесу прискореної радянізації Закарпаття у першіповоєнні роки.Впродовж незначного за тривалістю історичного періоду закарпатськесело пережило два радикальні перевороти. Спочатку - земельну ре-форму 1944-1945 рр., яка тимчасово створила масу середніх і дрібнихприватних власників - хазяїв землі. І відразу ж потім - колективізацію1946-1950 рр., яка ліквідувала такого хазяїна. Необхідно підкреслити,що аграрна політика на Закарпатті завершального етапу Другої світо-вої війни і перших повоєнних років, формувалася і здійснювалася у дещовідмінних умовах існування квазідержавного утворення - Закарпатсь-ка Україна в 1944-1945 рр., де формально ще існувало підґрунтя длясамостійного реформування новою владою земельних та інших аграр-них відносин, а потім в Закарпатській області в 1946-1950 рр. - скла-довій адміністративно-територіальній одиниці України, де самостійністьдій обласних і місцевих органів влади у сфері аграрної політики буламайже виключена.Глибокий науковий аналіз процесу формування і реалізації повоєнноїполітики аграрних перетворень на Закарпатті та об'єктивна оцінка їїрезультатів потребують ретельного вивчення і значного розширеннякола джерел для неупередженого дослідження проблеми. Такий підхіддозволяє аргументовано переглянути деякі стереотипи переважно іде-ологічно заангажованих робіт з історії аграрних відносин і партійно-державної політики в сфері сільського господарства радянського пері-оду. А тому, залучення документів, насамперед, із місцевих архівівдозволить пролити світло на ряд проблем з історії краю досліджувано-го періоду.Джерела з історії повоєнної аграрної політики на Закарпатті необхід-но виділити в декілька основних груп. При цьому, групування вартоздійснювати не тільки за традиційним підходом - неопубліковані абоопубліковані джерела, але - для збереження логіки історичного взає-мозв'язку подій, явищ і процесів - також за змістом і хронологією чиетапами аграрної політики. Разом з тим важливо визначити серед за-гального масиву джерел групи документів, що характеризують ста-новлення і функціонування механізму реалізації прийнятих політичнихрішень з перетворень в аграрному секторі в період 1944-1950 рр.Проведений нами аналіз доступних публікацій з теми дослідженнязасвідчує, що вивчення історії аграрних перетворень і політики колек-тивізації на Закарпатті в 1946-1950 рр. в українській історіографії 50-80-х рр. ХХ ст. та новітнього часу (з 1991 р.) здійснювалося в основно-му на базі обмеженого кола документальних матеріалів із фондів цен-тральних і регіональних архівів України. Основний масив документів зісторії аграрної політики і розвитку сільського господарства краю, зро-зуміло, зберігається в Державному архіві Закарпатської області(ДАЗО). Та, по суті, рідко коли навіть кваліфіковані спеціалісти з про-блеми хоча б побіжно вивчали більшість фондів цього архіву, які стосу-ються найбільш важливих аспектів досліджуваної теми. Вони прояв-ляли своєрідний прагматизм, сконцентрувавшись на детальному аналізіпереважно лише двох фондів ДАЗО: П-1 - «акарпатський обком Ко-муністичної партії України» та Р-195 - «Закарпатський обласний вико-навчий комітет». Дійсно, тут зберігаються сотні документів про аг-рарні перетворення на Закарпатті досліджуваного періоду, різноманітнірозпорядження, директиви, постанови і звернення, накази та інструкціїпартійних і радянських органів періоду 1946-1950 рр. Меншим чином,але все ж залучалися для висвітлення проблеми і документи із фондуП-4 - «Центральний комітет КПЗУ», де міститься 255 справ з парт-ійними і державними документами Закарпатської України періоду 1944-1945 рр.Зазвичай в історичних роботах радянського періоду з повоєнної аг-рарної проблематики цими документальними підбірками і вичерпува-лася архівно-джерельна база. Така практика зберігається, на жаль, і вдеяких сучасних історичних дослідженнях. Поза увагою професійнихісториків залишається величезна маса документального матеріалу зінших фондів ДАЗО. Навіть більше, ретельно ознайомившись із архів-ними збірками, можемо із впевненістю стверджувати, що значна час-тина і компартійних фондів, які стосуються, у даному випадку, повоєн-них аграрних проблем, зовсім не опрацьована вченими-істориками.А основна маса документів ще ніколи не була введена до науковогообігу.Необхідно підкреслити той факт, що у ДАЗО зберігається понад 1600фондів позначки «П» (партійні) - документів компартійних і комсо-мольських організацій - від регіонального до первинного рівня. Групу-вання матеріалів у партійних фондах ДАЗО здійснено наступним чи-ном:1) на рівні районів -а) документи окружних комітетів компартії за 1945 р., наприклад:Свалявський райком Компартії України (1946-1991 рр.) - Фонд (далі -Ф.) П-6; Свалявський окружний комітет партії (1945 р.) - Ф. П-7; Сва-лявський райком ЛКСМУ (1946-1991 рр.) - Ф. П-8; Берегівський рай-ком Компартії України (1946-1991 рр.) - Ф. П-15; Берегівський окруж-ний комітет партії (1945 р.) - Ф. П-16; Берегівський райком ЛКСМУ(1946-1991 рр.) - Ф. П-17; Міжгірський райком Компартії України (1946-1991 рр.) - Ф. П-22; Міжгірський окружний комітет партії (1945 р.) -Ф. П-23; Міжгірський райком ЛКСМУ (1946-1991 рр.) - Ф. П-24.;б) документи районних комітетів компартії (та, як правило, і рай-комів ЛКСМУ) за 1946-1991 рр.;2) на рівні первинних партійних організацій, зокрема, колгоспів - з1945-1946 рр. і до дня припинення існування, реорганізації чи злиття зіншою артіллю (але максимально - до 1989 р.), наприклад: Первиннапарторганізація колгоспу «Сталинская конституция» с. Березово Хус-тського району (1945-1960 рр.) - Ф. П-37; Первинна парторганізаціяколгоспу «Новая жизнь» с. Кошелево Хустського району (1945-1960рр.) - Ф. П-44; Первинна парторганізація колгоспу «Советский погра-ничник» с. Лубня Великоберезнянського району (1946-1950 рр.) -Ф. П-75; Первинна парторганізація колгоспу ім. Орджонікідзе с. ЛютаВеликоберезнянського району (1946-1983 рр.) - Ф. П-76; Партком кол-госпу «Іскра» с. Угля Тячівського району (1945-1976 рр.) - Ф. П-113;Первинна парторганізація колгоспу ім. Кірова с. Нижній СтуденийМіжгірського району (1946-1989 рр.) - Ф. П-228; Первинна парторга-нізація колгоспу «Більшовик» с.Синевирська Поляна Міжгірського рай-ону (1945-1953 рр.) - Ф. П-235; Партком колгоспу ім. Леніна с. Пили-пець Міжгірського району (1946-1989 рр.) - Ф. П-239; Партком колгос-пу «Авангард» с. Яворово Ужгородського району (1945-1989 рр.) -Ф. П-1620.На районному і місцевому рівнях, як засвідчують реєстраційні запи-си в ДАЗО, основна частина документального компартійного матеріа-лу вченими не проаналізована і в наукових роботах не використана.Тому і зараз варто говорити лише про початок вивчення і використанняархівної джерельної бази аграрної політики, в т. ч. земельної реформи іполітики колективізації на Закарпатті перших повоєнних років.Майже зовсім поза увагою істориків залишаються документи зфондів обласних органів державної виконавчої влади, які безпосеред-ньо займалися реалізацією державної аграрної політики. Зокрема, тількичастково у наукових публікаціях використовується матеріал з фондуДАЗО Р-179 - Обласне управління сільського господарства. Як вка-зується у передмові до Опису 1 Фонду Р-179, наказом Міністерстваземлеробства УРСР від 26 січня 1946 р. в Закарпатській області булостворено Обласний земельний відділ, а в округах - окружні відділисільського господарства. Надалі, згідно з наказом №8-471 Міністер-ства сільського господарства УРСР від 5 квітня 1947 р. сформованоОбласне управління сільського господарства, структура і функції якогобули значно розширені. Крім іншого, в його складі утворилися новіструктурні одиниці - організаційно-колгоспний відділ і управління ма-шинно-тракторних станцій (МТС). З-поміж вивчених нами документівфонду Р-179 на особливу увагу заслуговують: План відновлення і роз-витку сільського господарства області, затверджений постановою РадиМіністрів УРСР від 20 березня 1947 р.1, План заходів з підйому сільсько-го господарства Закарпатської області на 1947-1950 рр.2, довідки проріст кількості колгоспів у 1946-1948 рр. та їх економічний стан3, дватоми документів про хід колективізації в області у 1948 р. в розрізіокругів4, блок підготовчих матеріалів 1950 р. з укрупнення колгоспів таїх планів роботи на 1950-1955 рр.5 та інші. Крім того, у фонді Р-179 вокремий опис «1 а» виділено матеріали, які раніше знаходилися на спец-іальному режимі зберігання. Значна частина із цих документів стосу-валася військово-оборонних питань6.У цілому недослідженим також залишається дуже важливий матер-іал з вирішення земельного питання у Закарпатській області в першіповоєнні роки, що міститься у фонді Р-329 - Відділ землеустрою За-карпатського обласного управління сільського господарства (1946-1955 рр.). Особливий інтерес з цієї збірки представляють щорічні звітипро розподіл землі за угіддями і землекористувачами станом зазвичайна 1 листопада поточного року, за 1946-1950 рр.7. Є такі звіти і в розрізідеяких районів (округів)8. Тут містяться також важливі документальнідані про кількість одноосібних господарств та примусову ліквідаціюхутірських поселень9. Документи з цього фонду засвідчують, що ще в1947 р. складалися списки поміщицьких (куркульських) господарствЗакарпаття10.Джерельний матеріал з фондів ДАЗО з проблематики дисертаційно-го дослідження можна також згрупувати за тематичним принципом. Уцьому контексті чіткіше простежуються основні напрями і механізмиреалізації аграрної політики на Закарпатті 1944-1950 рр. Проілюструє-мо це на прикладі партійно-державної політики в сфері сільського гос-подарства другої половини 1940 рр.Аналіз загального масиву архівних документів засвідчує, що майжев кожному із фондів ДАЗО містяться наступні тематичні блоки мате-ріалів щодо механізмів формування і реалізації аграрної політики:По-перше, документи центральних і республіканських партійно-ра-дянських органів, які визначали і директивно встановлювали головнізавдання аграрної політики в СРСР, Україні та в розрізі регіонів, в т. ч.Закарпатті. Зокрема, у фонді П-1 окремими справами виділено поста-нови і директивні листи ЦК КП(б)У і Ради Міністрів України з питаньсільського господарства11. Відповідно, в якості зворотного зв'язку, тутже містяться інформації Закарпатського обкому партії до центральнихпартійних органів про виконання їх рішень з аграрних питань12.По-друге, директивні матеріали обласних партійних і державнихорганів районним (окружним) партійним і виконавчим комітетам з аг-рарних питань та інформації з місць про виконання директив13.Крім того, ще одне тематичне групування наявних архівних матері-алів можна здійснити за видами і напрямами партійно-політичної робо-ти:1) документи з економічної політики та аграрно-виробничих питань;2) ідеологічна і агітаційно-пропагандистська робота на селі;3) організаційно-партійна і кадрова робота.Як бачимо, навіть з характеристики невеликої кількості не опрацьо-ваних вченими до нас фондів ДАЗО, перерахованих вище, джерельнабаза вивчення проблем повоєнної аграрної політики на Закарпатті можебути набагато ширшою. Тому самообмеження досліджень з історії за-карпатського села другої половини 1940-1950-х рр. тільки узагальнени-ми фондами П-1 і Р-195 не має логіки і об'єктивних підстав, але можебути суб'єктивно пояснене, по-перше, тим, що значна частина опублі-кованих робіт з історії повоєнного закарпатського села побудована занаперед заданою дослідником або запозиченою десь схемою і доку-ментальний матеріал використовується лише для ілюстрації надума-них інтелектуальних конструкцій автора. А найпростіше знайти уза-гальнюючі аргументи для уже попередньо сформульованих висновківможна в узагальнюючих фондах регіональної партійної та державноївлади. Це не потребує додаткових зусиль і тривалого часу для співстав-лення і критичного аналізу документальних джерел. Хоча кожномунеупередженому досліднику добре відома характерна для радянськоїдоби закономірність ретушування або «покращення» документів у ходіруху їх знизу вверх по щаблях партійно-бюрократичної структури. Го-ловним для партійних і господарських функціонерів було вчасно відра-портувати вищому за рангом парторгану навіть за рахунок приписок.А роздування даних про сільськогосподарське виробництво взагалі булохронічною хворобою радянської системи. Про це свідчить просте по-рівняння початкових - з місць і кінцевих - на рівні області статистич-них даних, які містяться в архівних документах.По-друге, вивченням проблеми закарпатського села періоду першихповоєнних років займаються переважно одні й ті ж вчені, які спеціалізу-валися на темі і в радянські роки. Тоді навіть «вірних ленінців» лишедозовано допускали знайомитися із документальним матеріалом, якийзберігався в обласному партійному архіві. Та й самі вони не завжди ібажали знати, що тут, крім документів обкому компартії, містятьсяматеріали всіх первинних партійних організацій. Тільки компартія маламонополію на історичну правду і істину. Її функціонери визначали, щосаме з наявних архівних матеріалів можуть вивчати вчені. Ті, у своючергу, випадково знайшовши документи з фактами, які не вписувалисяв русло офіційної концепції, наприклад, про опір населення Закарпаттяполітиці колективізації, лише занотовували їх для себе. Зараз же є змо-га оприлюднити такі матеріали. І подеколи «гарячі» факти публікують-ся дослідниками зі старого багажу - без звірки із теперішнім групуван-ням фондів, описів і справ у ДАЗО.Наша тривала робота над документами обласного архіву показала,що досить вагома частина документальних матеріалів за досліджува-ний період значиться «вибулими». Чимало із них безпосередньо сто-сується різних аспектів аграрної політики на Закарпатті в 1946-1950 рр.Аналіз описів - списків справ засвідчує, що в ДАЗО впродовж 1970-1991 рр. було здійснено, принаймні, три рази ретельний перегляд і вилу-чення матеріалів.Перший - у 1973 р., коли із партійних фондів відібрали «малозна-чимі» матеріали і відправили як макулатуру на переробку, хоча будь-який архівний документ - важливий з погляду історичної пам'яті і йогознищення є щонайменш варварством. Не можемо аргументовано ствер-джувати, але гадаємо, що таке вилучення було пов'язано насампередіз створенням з початку 70-х років культу Л.І. Брежнєва, який «ощас-ливив» Закарпаття своєю присутністю в 1944 р. Небажані докумен-тальні свідчення про генсека навряд чи могли залишатися в архіві.Другий - у жовтні 1990 р., коли цілеспрямовано вилучався весь ма-теріал, що стосувався взаємодії партійних і репресивних органів, пер-сональних справ керівних державних і партійних кадрів тощо. Безу-мовно, він знищений і зник безповоротно. Уваги заслуговує дата цієї«ревізії» - жовтень 1990 р. Тобто, ще майже за рік до розпаду СРСР,заборони КПРС і КПУ (після серпневого 1991 р. путчу «ГКЧП») таусамостійнення України. Значить, уже тоді попередньо «заміталисяхвости» і комуністичний режим усвідомлено знищував документальнісвідчення про свою незаконну і каральну діяльність та компрометую-чий компартійну номенклатуру матеріал, в тому числі й за період 40-50-тих рр. ХХ ст. У 1990 р. найбільшу чистку документів було зробле-но у Фонді П-1, насамперед в матеріалах таємної частини особливогосектору обкому партії. З цієї збірки методично - рік за роком вилуча-лися матеріали про діяльність радянської каральної системи щодо по-давлення українського національно-визвольного руху, селянських ви-ступів та інших фактів відкритого прояву невдоволення населеннямЗакарпаття комуністичним режимом14.Але найцікавіше, що третє з відомих нам вилучень архівних матер-іалів із фондів ДАЗО відбулося 16 серпня 1991 р. - всього за три (!) днідо путчу ГКЧП 19-21 серпня 1991 р. Просто так співпасти акція чист-ки архіву з путчем навряд чи могла. Видається, що творці та виконавціпутчу самі наперед не вірили у можливість реанімації компартійної дик-татури, вважали виступ приреченим і готувалися до найгіршого. В ходісерпневого 1991 р. вилучення архівних матеріалів підчищено було навітьфонди районних комуністичних комітетів, наприклад, Мукачівського15.Таким чином, радянська комуністична система свідомо звужуваладжерельно-архівну базу вивчення історичного минулого Закарпаття.Однак, повністю нівелювати документальну історичну спадщину незмогла. Тому у фондах ДАЗО містяться ще важливі неопублікованідокументи, в тому числі з історії аграрної політики в краї другої поло-вини 1940-х рр.Через брак обсягу, зупинимося на відомій лише обмеженому колуісториків групі архівних документів, які засвідчують існування альтер-нативного варіанту вибору аграрної політики і шляху розвитку сільськогогосподарства краю у 1950 р. Ужгородськими істориками В.І. Ілько таІ.В. Ілько в ДАЗО вперше було виявлено надзвичайно важливий длярозуміння проблем аграрної реформи і аграрної політики на Закарпаттів перші повоєнні роки документ. У лютому 1950 р. керівники місцевихпартійних і державних органів Закарпаття спробували довести Києвунедоцільність і економічну неефективність суцільної колективізації хочаб у смузі гірських населених пунктів. До ЦК Комуністичної партії(більшовиків) України 4 лютого 1950 р. було направлено довідку про«Про стан і подальший розвиток сільського господарства у гірськихселах Закарпатської області», підписану головою Закарпатського обл-виконкому І.І. Туряницею і першим секретарем обкому компартіїІ.Д. Компанцем16.У нашому розпорядженні є повна копія даного документу. Основнимйого висновком було положення, що організація в гірських селах«сільськогосподарських артілей є недоцільною». Виступити з такоюнеординарною ініціативою у період сталінського диктату та курсу насуцільну колективізацію в Закарпатті просто так обласне партійно-дер-жавне керівництво не могло. Не варто переоцінювати рівень само-стійності, сміливості і рішучості тодішніх номенклатурних кадрів. При-чини появи цього документу полягали в іншому.Проведений нами додатковий аналіз матеріалів фондів ДАЗО засвід-чує, що спроба закарпатського керівництва взяти під сумнів доцільністьсуцільної колективізації в гірських районах Закарпаття була викликанашвидше соціально-економічними чинниками. Колективне господарствоу гірській зоні просто було неефективним, а для його ведення елемен-тарно не вистачало землі. І взагалі жителі гірської смуги переважнобули зайняті на лісорозробках або займалися відхідництвом, так якнеможливо було існувати за рахунок куцих земельних наділів. Інфор-мація про такі негативи була зібрана і проаналізована планово-економ-ічним відділом обласного управління сільського господарства. У фон-дах ДАЗО нами виявлено ряд принципово нових документів облуправ-ління щодо цього: «Зведені економічні показники 12-ти гірських кол-госпів для розробки заходів з розвитку сільського господарства у кол-госпах по округах області на 1950-1955 рр.», «Перелік економічних по-казників гірських колгоспів для розробки заходів із розвитку сільськогогосподарства в колгоспах Великоберезнянського, Воловецького і Вол-івського округів області на 1950-1955 р.»17.Наведені у цих документах конкретні дані лягли в основу аргумен-тації письмового звернення обласного керівництва до Києва із пропо-зицією не поширювати колективізацію на села гірської смуги. Але ісаме обласне управління сільського господарства також 4 лютого1950 р. направило галузевому республіканському міністерству спец-іальну інформацію про подальший розвиток сільського господарства угірських колгоспах Закарпатської області18. За змістом, висновками іпропозиціями ця інформація була близькою до листа-звернення закар-патського обласного керівництва до ЦК КП(б)У.Таким чином, нові архівні джерела засвідчують, що у лютому1950 р. керівництво Закарпатської області зробило спробу не поширитисуцільну колективізацію на гірські райони. Але було вже пізно. Шанс назважене кооперування сільського господарства Закарпаття за «народ-но-демократичною» моделлю сусідніх країн Східної Європи втративсяще в 1944-1946 рр.

Скачать электронную версию публикации