“Metropolitan Golden Cross”: On One Source Interpretation
Among valuable sources on the fourteenth-century Russian Church history are the records from the Vatican Greek miscellany described by V.N. Beneshevich. M.D. PriseLkov, who published the records, entitled them “V.N. Beneshevich's Fragments”. Record Nr. 10 mentions a golden metropolitan cross of a certain Pince Dmitry. Priselkov identifies this Prince Dmitry with Prince Gediminas's son Liubartas, whose Christian name was Dmitry. According to the scholar, Liubartas kept the cross of Metropolitan Theophilus of Lithuania after his death, and that means the Metropolitanate of Lithuania was abolished not later than 1330. The author addresses some disputable questions concerning the origin of Liubartas-Dmitry, his kinship, and the early period of his life. The research aims at investigating the validity of the assumption that Liubartas-Dmitry could obtain the regalia of Metropolitan Theophilus of Lithuania to check whether the records confirm that the Metropolitanate of Lithuania was abolished by 1330. The author concludes that 1) the data regarding Liubartas-Dmitry's kinship with the Romanovichi lineage are on the whole tentative, and the type of this relationship is not precisely established. However, the recognition he had as a legitimate ruler after the death of Boleslaw-Yuri II and his participation in the lengthy struggle over the succession in the Principality of Galicia - Volhynia testify to the existence of these ties; 2) Liubartas had no authority over the lands under the jurisdiction of the Metropolitanate of Lithuania, so there were no reasons why the cross of the metropolitan of Lithuania could be handed over to him. As an alternative hypothesis, the article points to the connections between Liubartas with the diocese of Lutsk, whose head Theodore was the only bishop to take part in the burial of Metropolitan Peter. The author assumes that the golden cross in question was given to Peter by Pince Yuri I of Galicia on the eve of Peter's trip to Constantinople to be consecrated as metropolitan of Galicia. Later, Metropolitan Peter could hand the cross over to the Romanovichi successors through Bishop Theodore.
Keywords
Authors
| Abelentseva Olga A. | St. Petersburg Institute of History of Russian Academy of Sciences | oaabelen@mail.ru |
Всего: 1
References
Андрощук О.В. Любар // Енциклопедiя iсторiï Украïни. Киïв, 2009. Т. 6. С. 371-372.
Архив Юго-Западной России. Киев, 1859. Ч. 1. Т. 1.
Бенешевич В.Н. Синагога в 50 титулов и другие юридические сборники Иоанна Схоластика. СПб., 1913.
Бєняк Я. Вигаснення галицько-волинськоï княжоï династiï // Галичина та Волинь у добу Середньовiччя. Львiв, 2001. С. 79-85.
Варонін В.А. Друцкія князі XIV стагоддзя // Беларускі Гістарычны Агляд. Снежань, 2002. Т. 9. (16-17). С. 3-30.
Войтович Л.В. Боротьба Любарта-Дмитра Гедимiновича за вiдновлення Галицько-Волиньскоï державы // Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки. Історичні науки. Луцьк, 2009. № 22. С. 120-127.
Войтович Л.В. Княжа доба: Портрети елiти. Бiла Церква, 2006.
Войтович Л.В. Князь Лев Юрійович: спроба портрета // Дрогобицький краєзнавчий збірник. 2006. Вип. 10. С. 127-131.
Войтович Л.В. Польща, Мазовія, Литва й Угорщина у боротьбі за спадщину Романовичів // Галицько-волинські етюди. Біла Церква, 2011. С. 353-379.
Голубинский Е.Е. История Русской церкви. М., 1900. Т. 2, ч. 1.
Грушевський М.С. Iсторiя Украïни-Руси. Львiв, 1905. Т. 3.
Гудавичюс Э. История Литвы с древнейших времен до 1569 года. М., 2005.
Древний помянник Киево-Печерской лавры [конца XV и начала XVI столетия] // Чтения в Историческом обществе Нестора летописца. Киев, 1892. Кн. 6. Отд. III. С. I-XIV, 1-88.
Кметь В.Ф. Юрисдикційний статус та організаційна структура Галицької [Львівської] єпархії [ХІІ - середина XVI століття] // Ковчег. Львів, 2001. Ч. 3. С. 131-155.
Кузьмин А.В. Опыт комментария к актам Полоцкой земли второй половины XIII - начала XV в. // Древняя Русь. Вопросы медиевистики. 2007. № 4. С. 50-68.
Куник А.А. Объяснительное введение к грамотам и летописным сказаниям, касающимся истории Червонной Руси в XIV в., с приложением подлинных текстов // Болеслав-Юрий II, князь всей Малой Руси. СПб., 1907. С. 113-197.
Купчинский О.А. Акти та документи Галицько-Волинського князівства ХІІІ - першої половини XIV століть. Дослідження. Тексти. Львiв, 2004.
Леонтович Ф.И. Очерки истории литовско-русского права // Журнал Министерства народного просвещения. СПб., 1894. Ч. 291. С. 46-107.
Линниченко И.А. Замечания на статью проф. И. Режабка // Болеслав-Юрий II, князь всей Малой Руси. СПб., 1907. С. 81-112.
Лицкевич О.В. «Летописец великих князей литовских» и «Повесть о Подолье»: опыт комплексного критического разбора. СПб., 2019.
Лурье Я.С. Общерусские летописи XIV-XV вв. Л., 1976.
Любащенко В.І. Київські митрополити Кирило II і Петро Ратенський: історичні паралелі // Княжа доба. Історія і культура. Вип. 3. Львів, 2010. С. 213-256.
Малевская М.В. Церковь Иоанна Богослова в Луцке - вновь открытый памятник архитектуры XII века // Древнерусское искусство. Исследования и атрибуции. СПб., 1997. С. 9-35.
Мейендорф И.Ф. Византия и Московская Русь. Paris, 1990.
Мицько I.З. Давній Унівський пом’яник // Actestestantibus. Львів, 2011. С. 479-495.
Мицько I.З. Монастирські пом’яники про походження ктитора Унівського монастиря князя Федора Любартовича // Статті, написані після вигнання з Інституту українознавства НАНУ. Львів, 2000. С. 3-5.
Мицько I.З. Правові підстави володіння князем Любартом спадщиною Романовичів // Старий Луцьк. Луцьк, 2009. Вип. 5. С. 34-40.
Новикова О.Л. Лихачевский «Летописец от 72-х язык»: к истории создания и бытования // Летописи и хроники. Новые исследования. М.; СПб., 2010. С. 237-272.
Пашуто В.Т. Образование Литовского государства. М., 1959.
Пресняков А.Е. Лекции по русской истории. Т. 2. Вып. 1. Западная Русь и Литовско-Русское государство. М., 1939.
Приселков М.Д., Фасмер М.Р. Отрывки В.Н. Бенешевича по истории Русской церкви XIV века // Известия Отделения русского языка и словесности. 1916. С. 48-70.
ПСРЛ. М., 1926. Т. 1.
ПСРЛ. СПб., 1907. Т. 17.
ПСРЛ. СПб., 1913. Т. 18.
ПСРЛ. СПб., 1910. Т. 23.
ПСРЛ. М.; Л., 1963. Т. 28.
ПСРЛ. М., 1975. Т. 32.
ПСРЛ. М., 1980. Т. 35.
Режабек И. Юрий II-й, последний князь всея Малыя Руси // Болеслав-Юрий II, князь всей Малой Руси. СПб., 1907. С. 1-66.
Русина О.В. Київська виправа Гедиміна (Текстологічний аспект проблеми) // Записки Наукового товариства імені Шевченка. Львів, 1996. Т. 230. С. 147-157.
Русина О.В. Студії з історії Києва та Київської землі. Киïв, 2005.
Русская историческая библиотека. СПб., 1908. Т. 6: Дополнения.
Седова Р.А. Святитель Петр митрополит Московский в литературе Древней Руси. М., 1993.
Скочиляс І.Я. Галицька (Львівська) эпархія XII-XVIII ст. Організаційна структура та правовий статус. Львів, 2010.
Скочиляс І.Я. Галицька митрополія XIV - першої половини XV століть: особливості еклезіального, правового та суспільного статусу // Княжа доба: історія і культура. Львів, 2011. Вип. 4. С. 246-279.
Сушицький Т.П. Західноруські літописи як пам’ятки літератури. Ч. 2 // Збірник Історично-філологічного відділу Всеукраïнськоï академiï наук. Киïв, 1929. Т. 1.
Терський С.В. Лучеськ X-XV ст. Львiв, 2006.
Ульяновський В.І. Митрополит Київський Спиридон: образ крізь епоху, епоха крізь образ. Київ, 2004.
Флоря Б.Н. Две грамоты князя Любарта (о Луцкой епископской кафедре в первой половине XIV в.) // Древнейшие государства Восточной Европы. 1998 г. М., 2000. С. 250-254.
Чамярыцкі В.А. Беларускія летапісы як помнікі літаратуры. Узнікненне і літаратурная гісторыя першых зводаў. Мiнск, 1969.
Шабульдо Ф.М. Земли Юго-Западной Руси в составе Великого княжества Литовского. Киев, 1987.
Шараневич И.И. История Галицко-Володимирской Руси. Львов, 1863.
Щербаковский Д.М. Фундушевая запись князя Любарта луцкой церкви Иоанна Богослова 1322 г. // Чтения в историческом обществе Нестора летописца. Киев, 1905. Кн. 18, вып. 3-4. С. 61-70.
Ючас М.А. Хроника Быховца // Летописи и хроники. 1973 г. М., 1974. С. 220-231.
Acta Patriarchatus Constantinopolitani 1315-1402 // Acta et diplomata graeca medii aevi sacra et profana. Vindobonae, 1860. T. 1.
Das register des patriarchats von Konstantinopel. Wien, 1981. Teil. 1.
Jakubowski J. Studya nad stosunkami narodowościowymi na Litwie przed Unią Lubelską // Prace Towarzystwa Naukowego Warszawskiego. Warszawa, 1912. № 7.
Kodeks dyplomatyczny miasta Krakowa. 1257-1506. Кraków, 1879. Cz. 1.
Monumenta Poloniae Vaticana. Kraków, 1913. T. 1.
Narbutt T.М. Dzieje starożytne narodu litewskiego. Wilno, 1835. T. 1.
Prochaska A. Przekład ruskiego latopisa ks. litewskich na jȩzyk łaciński // Kwartalnik historyczny. Lwów, 1888. R. 2. Z. 2. S. 196-205.
Smolka S. Najdawniejsze pomniki dziejopisarstwa rusko-litewskiego: rozbiór krytyczny // Pamiętnik Akademii Umiejętności w Krakowie. Kraków, 1889. Т. 8. S. 1-55.
Tęgowski J. Pierwsze pokolenia Giedyminowiczów // Biblioteka Genealogiczna. Poznań; Wrocław, 1999. T. 2.
Włodarski B. Polska I Ruś: 1194-1340. Warszawa, 1966.
Zajączkowski S. Przymierze polsko-litewskie 1325 r. // Kwartalnik historyczny. Lwów, 1926. R 40. Z. 4. S. 567-617.
Древнерусские княжеские уставы XI-XV вв. М., 1976.
