Баран В.Д. Східнослов'янські племена третьої чверті І тисячоліття н. е. на території західноукраїнських земель // Торжество історичної справедливості. Львів, 1968. С. 33-34.

Седов В.В. Восточные славяне в VI-ХІІІ вв. M., 1982. С. 92-93.

ПВЛ. Ч. 1. M.; Л., 1950. С. 14.

Niderle L. Slovanske starožitnosti. D. 2. Sv. 1. Praha, 1906. S. 368-370; Praha, 1911. D.3. S. 196-197; Šimek E. Dudlebi, Volynane, Lučane, Cesti, Chorvate a Čechove // SA. 1948. T. 1. S. 351-360.

Войтович Л. Етнотериторіальна підоснова формування удільних князівств Волинської землі // Волино-Подільські археологічні студії. Т. 1. Львів, 1998. Пам'яті І. К. Свєшнікова (1915-1995). С. 286-294.

Баран В.Д. Склавіни та анти у світлі нових археологічних джерел // Проблеми походження та історичного розвитку слов'ян. Збірник наук. стат. присв. 100-річчю з дня народження В.П. Петрова. Київ; Львів, 1997. С. 131- 132.

Szafarzyk P.J. Słowiańskie starożitniśti. Т. 2. Poznań, 1844. S. 188;

Niderle L. Slovanske starožitnosti. Praha, 1924. D. 4. S. 150.

Крип'якевич I.П. Галицько-Волинське князівство. Київ, 1984. С. 61;

Войтович Л. 1) «Черв'яни» у працях І. Крип'якевича (До питання про по- чаток державності) // Україна: культурна спадшина, національна свідомість, державність. Львів, 2001. Т. 8: Іван Крип'якевич у родинній традиції, науці, суспільстві. С. 818-822; 2) Перемиське князівство. Джерела державності // Перемишль і Перемиська земля протягом віків. Вип. 3. Львів, 2003. С. 39-50.

Zakrzewski S. Opis grodów i terytoriów z polnocnej strony Dunaju czyli t. zw. Geograf Bawarski. Lwów, 1917. S. 52; Nalepa J. Z badań nad nazwami plemiennymi u Słowian Zachodnich. Thafnezi Geografa Bawarskiego // Dobnicy Arsbok. 1957-1958. Lund, 1961. S. 64-85.

Kucharski Е. Polska w zapisce karolińskiej zwanej niewłaściwe «Geografem Bawarskim» // Pamiętnik IV Powszchnego Zjazdu historyków Polskich. Т. 1. Lwów, 1925. Sekcja 2. S.8.

ПВЛ. 4.1. С. 11. - См. также: Королюк В.Д. Авары (обры) и дулебы русской летописи // АЕ . 1962 г. М., 1963. С. 24-31.

Гедеонов С. Варяги и Русь. Т. 2. СПб., 1876. С.45.

Вестберг Ф. К анализу восточных источников о Восточной Европе // ЖМНП. 1908. Февраль. С. 388-398.

Гаркави А.Я. Сказания мусульманских писателей о славянах и русских. СПб., 1870. С. 137- 138; Lewicki Т. Świat słowiański w oczach pisarzy arabskich // SA. 1949/1950. T. 2. S.355-360; Левицкий Т. Малоизвестный западнославянский народ по описанию ал-Масуди // Ближний и Средний Восток. М., 1962.

Бейлис В.И. Ал-Масуди о русско-византийских отношениях в 50-х годах X века // Международные связи России до XVII в.: Сб. ст. М., 1961. С. 21-31.

Ковалівський А.П. 1) Абу-л-Хасан Алі ал-Масуді як вчений // Праці історичного ф-ту Харківського держ. ун-ту. Харків, 1957. Т. 5; 2) Славяне и их соседи в первой половине Х в. по данным ал-Мас'уди // Вопросы историографии и источниковедения славяно-германских отношений. М., 1973. С. 62-79.

Куник А., Розен В. Известия ал-Бекри и других авторов о Руси и славя нах. СПб., 1878; Lewicki Т. Świat słowiański w oczach pisarzy arabskich // SA. 1949/1950. T. 2. S. 356-367.

Kowalski T. Relacją Ibrahima ibn Jakuba z podroży do krajów słowiańskich w przekazie Ał-Bekrego. Kraków, 1946. S.48, 56; Lewicki Т. 1) Jeszcze o Wieletach w opisie Słowiańszczyzny arabskiego pisarza z X w. al-Masudiego // PS. 1951. T. 2. S. 110; 2) Obrzedy pogrzebowe poganskie Słowian // Archeologia. 1955. T. 5. S. 150.

Labuda G. Fragmenty dziejów Słowiańszczyzny zachodniej. Poznań, 1960. S. 56.

Widajewicz J. 1) Studia nad relacja o Słowianach Ibrahima ibn Jakuba. Kraków, 1946. S. 18-21; 2) Masudi o Wieletach // PS. 1951. T. 2. S. 55-82.

Lowmiański H. Początki Polski. T. 2. Warszawa, 1964. S. 358.

Cynkałowski A. Materiały do pradziejów Wołynia i Polesie Wołyńskiego. Warszawa, 1961. S. 179.

Kuczyński S.M. Stosunki polsko-ruskie do schyłku wieku XII // Slavia Orientalis. 1958. T. 7. № 2. S. 230.

Harkavy A. Travaux de la Ill-e Session du Congres international des Orientalistes. SPb., 1876. T.2. S.335.

Брайчевський M.Ю. Про етнічну приналежність черняхівської культу- ри // Археологія. Т. 10. Київ, 1957. С. 122-125.

Ключевський В.О. Боярская Дума древней Руси. M., 1902. С.20-21;

Marquart J. Ostereuropaishe und oetasiatishe Streifzruge. Leipzig, 1903. S. 146.

Niderle L. Slovanske starožitnosti. Praha, 1924. D. 4. S. 79.

Шахматов A.A. 1) Очерк древнейшего периода истории русского языка // Энциклопедия славянской филологии. Вып. 11.-1. Пг., 1915. С. XXIX; 2) Древнейшие судьбы русского племени. Пг., 1919. С. 20.

Мавродин В.В. Образование Древнерусского государства. Л., 1945. С. 52.

Łowmiański H. Początki Polski. Т. 1. Warszawa, 1962. S. 258-259.

Грушевський M.С. Історія України-Руси. Т. 1. Київ, 1991. С. 377.

Vernadsky G. Ancient Russia. New Haven, 1943. P. 322.

Археологічні пам'ятки Прикарпаття і Волині ранньослов'янського і давньоруського періодів. Київ, 1982. С. 101-108.

Gregorii Turonensis. Historia francorum // MGH. S RM. Т. 1. Hannoverae, 1951. IV, 22.

Paulus Diakonus. Historia gentis Langobardorum // MGH. SRL. Saec. 6-9. Hannoverae, 1878. II , 10.

Баран В.Д. Склавіни та анти... С. 128-130.

Ауліх В.В. Зимнівське городище - слов'янська пам'ятка VI-VII ст. н. е. в Західній Волині. Київ, 1972. С. 56-59.

Niderle L. Slovanske starožitnosti. D. 2. Sv. 1. S. 250-261;

Modelski Т.Е. Z onomastyki i terminologii średniowecznej // КН. 1920. Т. 34. S. 11-14; Šišič F. Povijest Hrvata v vremije narodnih vladara. Zagreb, 1925. S. 86-88; Hauptmann L. Dolazak Hrvata // Zbornik Kralja Tomislava. Zagreb, 1925. S. 86-88; Widajewicz J. Państwo Wislan. Kraków, 1947. S. 16-30;

Labuda G. l) Piersze państwo słowiańskie - państwo Samona. Poznań, 1949. S.203; 2) Studia nad początkami państwa polskiego. Poznań, 1988; Zástěrová В. Hlavni problemy z počátku dějin slovanských narodu // VPS. T. l. Praha, 1956. S. 34-45; Lowmiański H. Początki Polski. Т. 2. S. 114-130; Ідзьо B.C. Учені XIX століття про етногенез Галицької Русі. До питання локалізації і етноутворення Прикарпатських хорватів // Історико-філологічний вісник Українського ін- ту. Т. 1. М., 1997. С. 163-176; Войтович Л. 1) «Білі» хорвати чи «карпатські» хорвати? // Миколаївщина. Т. 1. Львів, 1998. С. 49-79; 2) Карпатські хор- вати в етнополітичному розвитку Центрально-Східної Європи раннього середньовіччя // Україна в Центрально-Східній Європі. Вип. 4. Київ, 2004. С. 105-132; 3) «Білі» хорвати чи «карпатські» хорвати? Продовження дискусії // Дрогобицький краєзнавчий збірник. Вип. 8. Дрогобич, 2004. С. 38-45. 39. Sakać S. Iranische Herhunft des Kroatischen Volksnamens // Orientalia Christiana Periodica. 1949. Т. 15. S.313-340.

Грушевський M.С. Історія України-Руси. Т. 1. С. 210.

Marquart J. Ostereuropaishe und oetasiatishe Streifzruge. S. 129-139;

Hauptmann L. Dolazak Hrvata. S. 88-120; Hrubý V. Puvodni Hranice Biskupství Prazského a hranice Riče Češke v 10 stoleti // Časopis Matice Moravske. 1926. T. 50. S. 104; Perich L. Slezko. Praha, 1945. S. 45; Dvornik F. The making of Central and Eastern Europe. London, 1949. P. 392; Третьяков П.H. Востоносла- вянские племена. M.; Л., 1948. С. 245; Коpoлюк В.Д. К вопросу об отношениях Руси и Польши в X веке // КСИС. 1952. № 9. С. 43-50; Бліфельд Д.3. Утво- рення Київської Русі // Нариси стародавньої історії Української РСР. Київ, 1957. С. 357; Войтович Л. 1) Слідами білих хорватів // Літопис червоном ка- лини. № 5-6. Львів, 1993. С. 2; 2) Етнотериторіальна підоснова... С. 286-294. 42. Jagić V. Ein kapitel aus der Geschichte der Sudslavischen Sprachen //

AfSPh. Tl. 17. Berlin, 1895. S.47-87; Bruckner A. Wzory etymologii i krytyki źródłowej // Slavica. 1924-1925. 3. S.207-211.

Constantine Porphirogenitus. De administrando imperio. London, 1962. Vol. II / Commentari by F. Dvornik, R.J. Jenkins, В. Lewis, Gy. Moravcsik,

D. Obolensky, S. Runciman.

Развитие этнического самосознания славянских народов в эпоху раннего средневековья. М., 1982. С. 267-333; Константин Багрянородный. Об управлении империей / Под ред. Г. Г. Литаврина и А. П. Новосельцева. М., 1991.

Lonćar M. Porfirogenetova seoba Hrvata pred sudom novije Literature // Diadora. 1992. T. 14. S.375-443.

Кононов А.Н. Опыт анализа термина Турк // СЭ. 1949. № 1. С. 41-

57; Moravcsik Gy. Byzantinoturcica. Bd.2. Budapest, 1958. P. 13-17, 320-327; Kristó Gy., Makk F., Szegfu L. Adatok «korai» helyneveink ismeretéhez. Szeged, 1973-1974. Ik. 321-332; Литаврин Г.Г. Некоторые особенности этнонимов в византийских источниках // Вопросы этногенеза и этнической истории сла- вян и восточных романцев. М., 1976. С. 198-217; Lіgeti L. A magyar nyelv tórok kapcsolatai a honfoglalás elót és az Arpád-korban. Budapest, 1986. 321-332.

Ohnsorge W. Konstantinopol und der Okzident. Darmstadt, 1966.

Kunstmann H. Wer waren die Weisskroaten des byzantinischen Kaisers Konstantin Porphyro-genetos // Die Welt der Slaven. 1984. N. F. VII . 29/1. S. 111-122.

Ронин В. Франко-германские отношения в трактате Константина VII Багрянородного «Об управлении империей» // ВВ. Т. 44. М., 1983. С. 60-68.

Banduri A. Animadversiones in Constantini Porphyrogeniti Libros de thematibus De administrando Imperio. .. T. 2. Paris, 1711. P. 91-92.

Mikoczi J. Otiorum Croatiae liber unus. Budae, 1806. P. 78.

Niderle L. Slovanske starožitnosti. D. 2. Sv. 2. Praha, 1910. S. 252; Багри-

нець В.M. Про землю бойків та їх походження // Українські Карпати. Ужгород, 1993. С. 20-22.

Constantine Porphirogenitus. De administrando imperio. Vol. II . P. 63.

Константин Багрянородный. Об управлении империей. С. 339.

Голубовский П. Печенеги, торки и половцы до нашествия татар. Исто- рия южнорусских степей ІХ -ХІІІ вв. Киев, 1884; Расовский Д.А. Печенеги, торки и берендеи на Руси и в Угрии // SK. 1933. Т. 6. С. 1-66; Gregoire H. Byzance, les Khazars, les Magyars et les Petchenegues // VII CIEB. Resumes des comm. Paris, 1940. P. 6-7; Grousset R. L'Empire des steppes. Paris, 1941. P. 238; Feher G. Zur Geschichte der Steppenvolker von Sudrussland im 9-10 Jh. // Studia slavica ASH. 1955. Т. 5. P. 257-326; Jettmar К. Die fruher Steppen-Volker. Baden-Baden, 1965; Boba I. Nomads, Northmen and the Slavs, Easten Europa in the Ninth Centery // Slavo-Orientalia. Wiesbaden, 1967. Bd.2. P. 10-11; Diaconu

P. Les Petchenegues Bas-Danube. Bucuresti, 1970; Shepard J. The Russian Steppe - Frontier and Black Sea Zone // The Byzantine Black Sea. Athenes, 1979. P. 218- 237.

Плетнева С.А. Хазары. M., 1986. С. 153-154.

Bożilow I. Les Petchenegues dans l'histoire des terres du Bas-Danube // Etudes Balkaniques. Sofia, 1971. № 3. P. 170-175; Györffy Gy. Sur la question de l'atablissement des Petchenegues en Europe // Acta orientalia ASH. Budapest, 1972. T. 25. P. 283-292.

Грушевський M.С. Історія України-Руси. Т. 1. С. 213.

ПСРЛ. Т. 1. Стб. 5-6.

Исаевич Я.Д. Висляне и лендзяне в IХ -Х вв. // Формирование ранне- феодальных славянских народностей. М., 1981. С. 160.

Lowmiański H. Lendzianie // Slavia Antiqua. 1953. 4. S. 97-111.

Łowmiański H. Początki Polski. Т. 4. Warszawa, 1970. S. 491-493.

Labuda G. Narodziny polsko-ukraińskiej granicy etnicznej - w polskiej historiografii // Początki sąsiedztwa. Pogranicze etniczne polsko-rusko-słowackie w średniowieczu. Rzeszów, 1996. S. 9-17.

Nalepa J. Prapolski bastion toponimiczny w Bramie Przemyskiej i Lędzanie // Początki sąsiedztwa... S. 47-64.

Головко А.Б. Древняя Русь и Польша в политических взаимоотношениях X - первой трети XIII в. Киев, 1988. С. 9.

Такую версию предварительно обосновал Я.Р. Дашкевич на заседании постоянного научного семинара «Княжа доба» (руководитель И. Мыцко) во Львове в 2004 г.

Королюк В.Д. К вопросу об отношениях Руси и Польши... С. 48-49.

МРН. Т. 2. Lwów, 1872. Р. 23.

Ekblom R. Alfred the Great as Geographer // Studia Neophilologica. Uppsala. 1941/1942. T. 14. P. 142; Łowmiański H. Początki Polski. Т. 2. S. 144- 145.

Boswort J. King Alfred's Anglo-Saxon version. London, 1859. P. 37;

Labuda G. Gródla skandynawskie i anglosaskie do dziejów slowiańszyzny. Warszawa, 1961. S.95.

Niderle L. Slovanske starožitnosti. D.3. Praha, 1911. S. 128.

Boswort J. King Alfred's... P. 37.

Labuda G. Gródla skandynawskie i anglosaskie... S. 96-98.

Maszyński К. Kultura ludowa słowian. Cz. 2. Zesz 2. Kraków, 1939. S. 1548, mapa fig. 391.

Матузова В.И. Английские средневековые источники. М., 1979. С. 28.

Подосинов А.В. Произведения Овидия как источник по истории Восточной Европы и Закавказья. М., 1985. С. 159.

Цит. по: Исаевич Я.Д. Висляне и лендзяне в IX-Х вв. С. 151.

Lowmiański H. Początki Polski. Т. 2. S. 150-151.

Magnae Moraviae fontes historici. Brno, 1967. D. 2. S. 154-156; Pramene k dejnam Vel'kej Moravy / Vyd. P. Patkoš. Bratislava, 1968. S. 242.

Lewieki Т. Świat słowiański. S. 347-349.

Łowmiański H. Początki Polski. Т. 2. S. 155-157.

Kupfer F., Lewicki T. Źródła hebrajske do dziejów Słowian i niektórych innych ludów Środkowej Europy Wrocław; Warszawa, 1956. S. 32-60.

Крюков В. Чи знали арабські автори ІХ -Х століть про Карпати і кар- патських слов'ян? // Україна в минулому. Вип. 4. Київ; Львів, 1993. С. 7-16.

Lewicki Т. Świat słowiański. S. 25.

Hudud al-Alam «The Regions of the World» A Persian Geography 372 A. H. - 982 A. D / By V. Minorski. London, 1937. P. 159.

Marquart J. Ostereuropaishe und oetasiatishe Streifzruge. S. 471.

Корчинский О. Городище-гигант в предгорьях Украинских Карпат // Труды V Международного конгресса славянской археологии. Т. 3. М., 1987. С. 11-15.

Chaloupecky V. Kniże svaty Vaclav // Česky časopis historicky. 1946. Т. 47. S. 47.

Kozłowska-Budkowa Z. Repertorjum polskich dokumentów doby piastowskiej. Kraków, 1937. S. 13-15; Labuda G. Czeskie chrescijaństwo na Śląsku i w Małopolsce w X i XI wieku // Chrystianizacja Polski południowej. Kraków, 1994. S. 92-94.

Codex diplomaticus et epistolaris Regni Bohemiae / Ed. G. Friedrich. Т. 1. Praha, 1894-1897. P. 93; Vaneček V. Pevnich tisic let. Praha, 1949. S. 126.

Niderle L. Slovanske starožitnosti. D. 2. Sv. 1. S. 193, 224.

Łowmiański H. Początki Polski. Т. 2. S. 174.

Kętrzyński W. Granice Polski w X wieku // Rozprawy Polskiej Akademii Umiejętnosti. Wydział Historyczno-Filozoficzny. 1894. T. 35. S. 2.

Widajewicz J. Państwo Wiślan. Kraków, 1947. S. 15.

Toмашiвський С. Дев'ятсот літ тому. 3 приводу ювілею міста Белза // Нова зоря. 1930. № 1. С. 11.

Lеwісki Т. Leizike Konstantina Porfirogenety // Roczniki Historyczne. Т. 32. Poznań, 1956. S. 32- 33; Labuda G. Źródła skandynawskie i anglosaskie... S. 66-69, 83.

Łowmiański H. O pochodzeniu Geografa Bawarskiego // Roczniki Historyczne. T. 20. Poznań, 1951-1952. S. 51.

Крип'якевич І. Галицько-Волинське князівство. Львів, 1999. С. 81, 84, 29.

Войтович Л. Карпатські хорвати в етнополітичному розвитку Центрально-Східної Європи... С.105-132.

Карамзин Н.М. История Государства Российского. Т. 1. СПб., 1818. С.22.

Dobrovski J. Die Sloven stamme auf der Nordseite der Donau // Archiv fur Geschichte, Statistik, Literatur und Kunst. 1827. 18. № 92-93. S. 150.

Kralіček A. Der sogenannte Baierische Geograph und Mähren // Zeitschrift des Vereines für die Geschichte Mährens und Schlesiens. 1898. 2. S. 220.

Krysiński A. Pomorze pleminne w świetle przekazy t. zw. Geografa Bawarskiego // Materiały Zachodnio-Pomorskie. 1961. 7. S. 499.

104. Kiersnowski R. Plemiona Pomorza Zachodniego w swietle najstarszych źródeł pisanych // SA. 1951-1952. 3. S. 81; Łowmiański H. O pochodzeniu Geografa Bawarskiego. S. 15. 105. Młynarska-Kaletynowa M. // Słownik starożytności słowiańskich. Т. 6. Cz. 1. Warszawa, 1977. S.190-191.

106. Szafarzyk P.J. Słowiańskie starożitniśti. Т. 2. Poznań, 1844. S. 100, 776. 107. Kraliček A. Der sogenannte Baierische Geograph. S. 226; Zeuss D. Die Deutschen und die Nachbarstamme. Helderberg, 1925. S. 615; Kucharski E. Polska w zapisce karolińskiej zwanej newłasciwe «Geografem Bawarskim» // Pamiętnik IV Powszechnego Zjazdu historyków Polskich. T. 1. Sekcija 2. Lwów, 1925. S. 6-15; Spal J. Jmena zapadnich Slovanu u Geografa Bavorského // Slavia. 1955. 24. Z. 1. S. 6; Pilar O. Dilo neznameho bavorského geografa // Historická geografie. 1974. 12. S. 229.

108. Войтович Л. Карпатські хорвати в етнополітичному розвитку Центрально-Східної Європи... С.118-119.

Iсаєвич Я.Д. До питання про західний кордон Київської Русі // Ісаєвич Я. Україна давня і нова. Народ, релігія, культура. Львів, 1996. С. 90- 104.

Тимощук Б.О. Язичеські святилища Галицької Русі // Історико- філологічний вісник Українського Інституту. Т. 1. М., 1997. С. 176-181.

Тимощук Б.О. Ілівське городище-святилище // Галицько-Волинська держава: передумови виникнення, історія, культура, традиції. Міжнар. наук, конфція: Галич, 19-21 серпня 1993 р. Львів, 1993. С. 28-29.

Войтович Л. 1) Слідами білих хорватів. С. 2-10, 54; 2) «Білі» хорвати чи «карпатські» хорвати? С. 49-50; Овчинников О. Ранньосередньовічна дер- жава у Прикарпатті // Галицько- Волинська держава... С. 19-21.

Roepell R. Geschichte der europaischen Staaten // Geschichte Polens. Bd. 1. Hamburg, 1840. P. 144.

Łowmiański H. Początki Polski. T.2. S. 112; Т. 3. Warszawa, 1967. S. 68- 69.

Kunstmann H. 1) Uber den Namen der Kroaten // Die Welt der Slaven. 1982. 27/1. P. 131- 136; 2) Kamen die westslavischen Daleminci aus dalmatien? // Ibid. 1983. 28. P. 370: 3) Wer waren die Weisskroaten des byzantinischen Kaisers Konstantin Porphyrogenetos // Ibid. 1984. N. F. VII . 29/1. S. 119.

Klaic N. Poganska Stara ili Vela Hrvatska cara Konstantina Porfirogeneta // Croatica Christiana Periodica. G. 12. Bd. 21. Zagreb, 1988. S. 49-62.

Katićić R. Kunstmannovi lingvisticki dokazi o seobi Slavena siuga na sjever // Starohrvatska Prosvjeta. 1990 (1992). 20. S. 225-328.

Mużić I. Podrijetlo i pravjera Hrvata. Split, 1991.

Hauptmann L. 1) Dolazak Hrvata. S. 88-120; 2) Seoba Hrvata i Srba // Jугословенски Историски Часопис. 1937. 3. С. 30-61; 3) Das Regensburger Prwileg von 1086 fur das Bistum Prag // Mitteilungen des Instituts fur Osterreichische Geschichte. 1954. T. 62. S. 147.

Grafenauer B. Prilog kritici izvjestoja Konstantina Porfirogeneta o doseljenju Hrvata // HZ. T. 5. Zagreb, 1952. S. 1-55.

Pantelić S. Najstarija povijst Hrvata. Mainz, 1993.

Тимофеев E.И. Расселение юго-западной группы восточных славян по материалам могильников Х-ХIII вв. // СА. 1961. № 3. С. 56-73; Седов В.В. Восточные славяне в VI-XIII вв. С. 128.

Тимощук Б.О. 1) Північна Буковина - земля слов'янська. Ужгород, 1969; 2) Слов'яни Північної Буковини V-ІХ ст. Київ, 1976; 3) Давньоруська Буковина. Київ, 1982; 4) Социальная типология селищ VI-Х вв. // Археологические исследования средневековых памятников в Днестро-Прутском меж дуречье. Кишинев, 1985. С. 3-24; 5) Восточнославянская община VI-X вв. М., 1990; Тимощук Б.А., Русанова И.П., Mихайлинa Л.П. Итоги изучения славянских памятников Северной Буковины V-X вв. // СА. 1981. № 2. С. 80-93.

Баран В.Д. Ранньослов'янські пам'ятки Верхнього Подністров'я і Південно-Західної Волині // Мат-ли і дослід, з археології Прикарпаття і Волині. Київ, 1964. Вип. 5.

Войнаровський В.М. Підплитові поховання... С. 42-43; Седов В.В. Восточные славяне... С. 128.

Belosević J. Materijalna kultura Hrvata od VII do X stoljeta. Zagreb, 1980. S.79.

Mихайлина Л.П., Тимощук Б.А. Славянские памятники бассейна Верхнего Прута VIII -Х вв. // Славяне на Днестре и Дунае. Киев, 1983. С. 205.

Цигилик В.М. Населення Верхнього Подністров'я перших століть нашої ери. Київ, 1975.

Smiszko M. Kultury wczesnego okresu epoki cesarstwa rzymskiego w Małopolsce Wschodniej. Lwów, 1932. S. 178.

Козак Д.H. Пшеворська культура у Верхньому Подністров'ї і Західному Побужжі. Київ, 1984.

Михайлов Е. За руско-българската етническа граница до края на X век // Годишник на Софийския университет. Философско-исторически факултет. 1971. Т. 15. Кн. 3. София, 1973. С. 186.

Szombathy J. Praehistoriche Recognoscierungen stour nach der Bukowina im Jahre 1893 // Jahrb. des Bukowiner Landes-Museum. Bd. 2. Czernowitz, 1894. S. 10-21.

Смішко M.Ю. 1) Ранньослов'янська культура Карпатського підгір'я // Наук. зап. Ін-ту суспільних наук АН У P СР. Т. 1. Львів, 1953; 2) Карпатські кургани першої половини І тис. н. е. Київ, 1960; 3) Поселення III - IV ст. н. е. з слідами скляного виробництва біля с. Комарів Чернівецької обл. // Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині. 1964. Вип. 4. С. 67-80.

Пеняк С.І. Ранньослов'янське та давньоруське населення Закарпаття VI-XIII ст. Київ, 1980. С. 162-165.

Вакуленко Л.В. 1) Памятники культуры карпатских курганов у с. Глубокое // Археологические исследования на Украине в 1967 г. Киев, 1968. С. 169-172; 2) Поселения культури карпатських курганів // Дослідження з слов'яно-руської археології. Київ, 1976. С. 73-94; 3) Пам'ятники підгір'я Українських Карпат першої половини І тис. н. е. Київ, 1977; Вакулєнко Л.В.,

Приходнюк О.M. Проблема преемственности черняховских и раннеславянcких древностей в свете исследований на Среднем Днестре // SA. 1985. Т. 33. С. 71-136.

Баран В.Д., Козак Д.Н., Терпиловський Р.В. Походження слов'ян. Київ, 1991. С. 57.

Брайчевський М.Ю. 1) Про етнічну приналежність черняхівської культури. С. 122-125; 2) Біля джерел слов'янської державності. Київ, 1964. С. 5.

Mіhаіlescu-Віrlіba V. Un nouvran groupe culturel sur le territoire de Roumanie: Les fouilles de Braniste-Nemtisor (Comm. de Vinatori, dep. de Neamts) // Dacia. 1980. 24. P. 181-207.

Котигорошко В.Г. 1) Исследование памятников в Закарпатье // АО. 1976 г. М., 1977. С. 312; 2) Новые данные к изучению древней истории славян Закарпатья // СА. 1977. № 1; 3) Курган первой половины III в. н.э. у с. Братово // СА. 1979. №2. С. 153-164; 4) Итоги изучения могильника Иза I в Закарпатье // СА. 1980. №1. С. 239-247; 5) Раскопки дакийского городища у с. Малая Копаня // АО. 1980 г. М., 1981. С. 256.

Рикман Э.А. Этническая история населения Поднестровья и приле- гающего Подунавья в первых веках нашей эры. М., 1975. С. 319.

Максимов Е.В. Юго-Восточная Европа в первой четверти I тыс. н.э. по археологическим данным. Историография // Славяне Юго-Восточной Европы в предгосударственный период. Киев, 1990. С. 19-20.

Szafarzyk P.J. Słowiańskie starożitnisti. Т. 1. Poznań, 1843. S.301; Т. 2. Poznań, 1844. S. 315- 317, 544.

Нидерле Л. Славянские древности. М., 1956. С. 50-51, 54.

Гиндин Л.А. 1) К хронологии и характеру славянизации Карпато- Балканского пространства // Формирование раннефеодальных славянских народностей. М., 1981. С. 52-96; 2) К хронологии и характеру славянизации Карпато- Балканского пространства (по лингвистическим и филологическим данным) // Этногенез народов Балкан и Северного Причерноморья. М., 1984. С. 43; 3) Значение лингво-филологических данных для изучения ранних этапов славянизации Карпато-Балканского пространства // Этносоциальная и политическая структура раннефеодальных славянских государств и народностей. М., 1987. С. 24.

Соболевский А. Русско-скифские ітюдьі // ИОРЯС. 1921. Т. 26. С. 8; Zupanić N. 1) Prvobitni Hrvati // Zbornik kralja Tomislawa. S. 291, 296; 2) Prvi nosilci etnickich imen Srb, Hrvat, Cech i Ant // Etnolog. 1928. 2. S. 74-79; 3) Znaćenje barvnega atributa v imenu Crvena Hrvatska // Etnolog. 1937-1938. 10/11. S. 355-376; V as mer M. Untersuchungen uber die altesten Wohnsitze der Slaven. 1. Die Iranier in Sudrussland. Leipzig, 1926. S. 56; Hauptmann L. Seoba, Hrvata i Srba. С. 30-61; Sakać S. Iranische Herhunft... S. 330-340.

Тимощук Б.А. Восточнославянская община VI-X вв. М., 1980; Филип-ук М.А. Нова знахідка. Плісненський саркофаг // Літопис червоної калини. № 10-12. Львів, 1993. С. 55.

Belosević J. Materijalna kultura Hrvata... S. 47.

Schmidt B. Die spate Volkerwanderungszeit in Mitteldeutschland. Halle, 1961. S. 41; Hermann J. 1) Germanen und Slawen in Mitteleuropa. Zur Neugestaltung der ethnischen Verhaltnisse zu Beginn des Mittelalters. Berlin, 1984; 2) Die Slawen in Deutschland. Berlin, 1986. S. 18.

Klaić N. Povijest Hrvata u ranom srednjem vijeku. 2 izdanje. Zagreb, 1975. S. 139.

Kunstmann H. Uber den Namen der Kroaten. S. 131-136; Katisić R. Kunstmannovi lingvisticki dokazi... S. 300-301, 307; Macan T. Povijest hrvatskog naroda. Zagreb, 1992. S. 15-16.

Šanjek T. Krscanstvo na hrvatskom prostoru. Zagreb, 1991. S. 15; Pavišić D. Povijest Hrvačske. Zagreb, 1994. S. 15.

Grafenauer B. Zgodovina slovenskoga naroda. B. 1: Odnaselitve do uveljavljanja frankovskega feudalnega roga. Ljubljana, 1994. S. 44.

Margetić L. Konstantin Porfirogenet i vrijeme dolaska Hrvata // Zbornik Historijskog zavoda JAZU. Zagreb, 1977. S. 145-146.

Buri J.B. The Treatise De administrando imperio // BZ. 1906. Bd. 15. S. 517-557.

Grafenauer B. Prilog kritici izvjestoja Konstantina Porfirogeneta. . . S. 15- 18; Klaić N. Povijest Hrvata u ranom srednjem vijeku. S. 137.

Hоваковиh Р. Нека запажанья о 29. и 30. глави De administrando imperio // Историски Часопис. 1972. Кн. 19. С. 5-54; Ферjaнчиh Б. Структура 30. главе списа De administrando imperio // ЗРВИ. Кн. 18. Београд, 1978. С. 67-80.

Новаковиh Р. Нека заважанья о 29. и 30. Глави... С. 17-21.

Нermann J. Welt der Slaven. Leipzig, 1956. S. 40.

Paulus Diakonus. Historia gentis Langobardorum. IV, 24.

MGH. SS. T. 18. P. 435.

Grafenauer B. Zgodovina slovenskoga naroda. S. 288.

Paulus Diakonus. Historia gentis Langobardorum. IV, 11.

Ibid. IV, 41.

Klaić N. Povijest Hrvata u ranom srednjem vijeku. S. 101; Grafenauer B. Zgodovina slovenskoga naroda. S. 288.

Engel J. Сh. von. Fortsetzung der allgemeinen Welthistorie. Halle, 1798. S. 453.

Nahtigal R. Slovanski jeżyki. Wyd. 2. Ljubljana, 1952. S. 6;

Grafenauer B. l) Nekaj vprašanj iz dobe naseljevanja jużnich slovanov // ZĆ. 1950. T. 4. S. 23-123; 2) Prilog kritici izvjestoja... S. 1-55; Zástěrová В. Hlavni problemy... S. 42.

Łowmiański H. Początki Polski. T. 3. S. 68-69.

Taszycki W. Najdawniejsze polskie imiona osobowe // Rozprawy i studia polonistyczny. T. 1. Warszawa; Kraków, 1958. S. 92-138.

Войтович Л. Князівські династії Східної Європи (кінець IX - початок XVI ст.). Склад, суспільна і політична роль. Львів, 2000. С. 122-123.

Горбач О. Говірка Комарна й Комарнянщини // Комарно-Рудки та околиця. Збірник історико-мемуарних, географічних і побутових матеріалів. Т. 43. Нью-Йорк и др., 1987. С. 315.

Майоров А. О времени и обстоятельствах основания Галича: исто риография спорных и нерешенных проблем // До джерел. Збірник наукових праць на пошану О. Купчинського з нагоди його 70-річчя. Т. 1. Київ; Львів, 2004. С. 688-711.

Wedzki A. Słowacja // SSS. Т. 5. Wrocław etc., 1975. S. 253, mapa.

Annales Fuldenses (680-901) / Ed. G. H. Pertz // MGH. SS. 1826. T. 1. P. 401.

Дулишкович I. Исторические черты угро-русских. Ужгород, 1874. Тетрадь 1. С. 113.

Tkadіčiк V. Cyrilsky napis v Michalovcich // Slavia. 1983. № 2. S. 121- 123.

Лелекач М.М. Про приналежність Закарпаття до Київської Русі в XXI ст. // Наук. зап. Ужгородського держ. ун-ту. Іст.-філолог. серія. Ужгород, 1949. С. 32-37.

Горбач О. 1) Остурня - український острівець на Спіші під Татрами // Християнський голос. Мюнхен, 1970. Ч. 1-2. С. 1-4; 2) Південно-лемківська говірка й діялектичний словник с. Красний Брід бл. Межилаборець (Пряшівщина). Мюнхен, 1973; 3) Середньозакарпатські говірки, лемківські говірки // Діялектологія. Енциклопедія Українознавства. 1992. Т. 2. С. 16-19.

Глушко М. Генезис тваринного запрягу в Україні. Культурно-історична проблема. Київ, 2003