The religious factor in the formation of the Rusin ethnic identity in the Balkans | Rusin. 2019. № 55. DOI: 10.17223/18572685/55/13

The religious factor in the formation of the Rusin ethnic identity in the Balkans

The article reveals the role of the religious factor in the life of the Ukrainian-Rusin diaspora in Yugoslavia. Since the relocation in the middle of the 18th century and up to now, the vast majority of the Ukrainian-Rusin diaspora has remained loyal to the Ukrainian Greek Catholic Church. For Ukrainians and Rusins, the Greek Catholic faith has a clear national orientation. Religious rituals closely intertwound with national traditions; therefore the church raised not only religious, but also national consciousness. The religious life of Ukrainians-Rusins in Yugoslavia before World War II also knew unpleasant moments, generated by the opposition between the Greek Catholics and other confessions. The life of the religious community of Yugoslavian Ukrainians was quite difficult during the period from the 1940s to the early 1990s. However, most of the problems were fixed, with churches restored, new parishes opened, cultural and educational activities organised by churches. It was possible due to the initiative of a small group of activists in a particular Ukrainian-Rusinian center. Subsequently, such ideas were supported by the entire Ukrainian community, which helped to cherish and preserve the national-religious identity.

Download file
Counter downloads: 206

Keywords

русины, украинцы, религиозная жизнь, национальная идентичность, Балканы, Rusins, Ukrainians, religious life, national identity, Balkan, русини, українці, релігійне життя, національна ідентичність, Балкани

Authors

NameOrganizationE-mail
Sagan Galyna V.Boris Grinchenko Kyiv Universitygalinasagan@gmail.com
Всего: 1

References

Банялука Місії // Рідне слово, 25 листопада, 1935. Число 13. С. 1-3.
Барщевський І. О. Михайло Юриста в моїх споминах. Його життя, праця і доба (1897-1982) // Славонський Брод, Видання Славонського деканату 3. 2007. С. 46-64.
Барщевський І. Українці в Бродсько-Посавській області // Українці в Хорватії. Книга перша. Документи і матеріали. Загреб, 2002. С. 125-139.
Бурда С. Історія і актуальні проблеми українців та русинів Хорватії // Українці Хорватії. Книга перша. Загреб, 2002. С. 173-181.
Гнатюк В. Словаки чи русини // Записки Наукового товариства їм. Шевченка, 1901. Т. XLII. C. 1-81. URL: http://shron1.chtyvo.org.ua/Hnatiuk_Volodymyr/Slovaky_chy_Rusyny7_ Prychynky_do_vyiasnena_sporu_pro_natsyonalnist_zakhidnykh_Rusyniv.pdf (останнiй перегляд: 14.01.2019).
Гочан М. Вічна пам’ять - отець Стефан Пітка // Українське слово: Часопис українців у Югославії з питань культури, літератури та суспільного життя. Новий Сад, 2006. Число 10. С. 55.
Дронов М. Роль Греко-католической церкви в формировании этнонациональной идентичности русинов Словакии (1919-1939). М., 2014. 31 с. URL: http://cheloveknauka.com/v/ 399185/a?#?page=31 (останнiй перегляд: 14.01.2019)
Кечіч Н. Наукова конференція, присвячена кріжевачкому єпископу Юлію Дрогобицькому // Українці Хорватії. Матеріали і документи. Книга перша. Загреб, 2002. С. 182-196.
Комбіль Я. Греко-католицька парафія в Кулі // Українське слово. Часопис українців у Югославії з питань культури, літератури та суспільного життя. Новий Сад, 2007. Число 13. С. 63.
Костельник В. Югославські руснаки-українці в боротьбі проти фашизму та в народній революції Югославії (1941-1945 рр.) // Український історичний журнал. Київ: Наукова думка, 1970. № 11 (116). С. 71-77.
Куницький Л. Над Босною // Нива. Львів, 1917. № 12. С. 2.
Лаврів Р. З пам’яті народної (ІІ). Спогади Дмитра Мороза, Лішня // Нова думка: Часопис Союзу русинів і українців Республіки Хорватія. 1981. Рік Х, № 28. С. 51.
Лещешин Я. Сьогодення українців Західної Славонії і Мославіни // Українці Хорватії. Книга перша. Загреб, 2002. С. 164-169.
Ліський Б. Антон Івахнюк - великий українсько-хорватський патріот // Українці Хорватії. Книга перша. Загреб, 2002. С. 62-74.
Лучечко І. Українські поселення в Югославії // Альманах Українського народного союзу. Нью-Йорк, 1985. № 75. С. 148-150.
Ляхович М. Хресна дорога українців Боснії. Ужгород, 1993. С. 17.
Малиновська О. Українська діаспора в південнослов`янських землях: короткий історичний нарис // Українська діаспора. Київ; Чикаго, 1995. Число 8. С. 12-24.
Марунчак М. Українці в Румунії, Чехо-Словаччині, Польщі, Югославії. Вінніпег, 1969. С. 56.
Мацях Є. Українці в Хорватії // Українці Хорватії. Книга перша. Загреб, 2002. С. 51-61.
Мизь Р. Историчні образки // Християнский календар. Ruski Kerestur, 1969. St. 85.
Мизь Р. Початки церковної організації серед українців у Боснії // Глас Союзу. Новий Сад, 1998. № 2. С. 47.
Румянцев О. Галичина - Боснія - Воєводина: українські переселенці з Галичини на території югославських народів в 1890-1999 роках. Київ: ФАДА, ЛТД, 2008. 256 с.
Бл. п. о. Дмитро Стефанюк (1920-2003) Лист співчуття // Наша газета. Вуковар, 2003. 7 вересня. № 17. С. 13.
Ступяк М. Торжество у Канижі // Нова думка: Часопис Союзу русинів і українців Республіки Хорватія. 1998. № 104. С. 22-23.
Юриста М. Ювілею отця Фелікса Біленького // Наша газета. Новий Сад. 2003. № 15. С. 5.
Simpak J. Spomenica. Zagreb, 1937. 82 s.
 The religious factor in the formation of the Rusin ethnic identity in the Balkans | Rusin. 2019. № 55. DOI: 10.17223/18572685/55/13

The religious factor in the formation of the Rusin ethnic identity in the Balkans | Rusin. 2019. № 55. DOI: 10.17223/18572685/55/13

Download full-text version
Counter downloads: 11888