Rusin prisoners of war in Italian camps: legal status, conditions of detention, cultural and national self-organization (from 1919 to the first half of 1920)
The article attempts to characterize the conditions of detention and cultural and national self-organization of Rusin prisoners of war in the Italian camps in 1919 - the first half of 1920 and reveal the specificity of their repatriation in the above-stated period. Drawing on the archives and press materials, the authors conclude that the Rusin prisoners of war in Italy suffered mostly unhospitabLe and sometimes extremely harsh conditions of detention. They Lived in wooden barracks, former prisons and monasteries, completely unsuitable for the purpose, without basic hygiene conveniences. The prisoners of war were used for menial labour (backfilling, laying railway tracks, building industrial facilities, etc.). Besides, they did not receive medical assistance, lived in an information blockade, and could not correspond with their relatives. Initially, their diet was fairly good and declined significantly only by the end of 1917. These factors in compLex undermined the mentaL strength of Rusin prisoners of war and affected their morale. The war over, they faced a most important problem of repatriation - due to a number of objective reasons, UPR diplomacy failed to organize their departure. By the end of 1919, Rusin prisoners of war understood the futility of their appeals to the UPR Directorate because of its unwillingness to provide them with at least minimal humanitarian assistance, after which hundreds and thousands of Galicians went home, using the transportation provided by the Polish government, thus actually recognizing themselves as citizens of Poland. A relatively small number of Rusins joined the Russian White movement, another group of Rusins (who were part of the Ukrainian community of the Cassino camp) consistently declared their loyalty to the ideals of the UPR, repatriating to Austria and further to Czechoslovakia in the summer of 1920.
Keywords
военнопленные русины,
лагерь,
журнал,
репатриация,
Кассино,
Италия,
Rusin prisoners,
camp,
journal,
repatriation,
Cassino,
ItalianAuthors
Sribnyak Ihor V. | Institute of World History of the National Academy of Science of Ukraine | i.sribnyak@gmail.com |
Shatilo Volodymyr A. | Kyiv National Linguistic University | vash13@ukr.net |
Всего: 2
References
Большая советская энциклопедия: в 30 т. / Гл. ред. A. M. Прохоров. 3-е изд. М., 1971. Т. 5.
Від редакції // Полонений: неперіодичний белетристичний журнал полонених українців в Кассині. Кассіно, 1919. 25 січня. Ч. 1. С. 1-2.
Вєдєнєєв Д., Бурім Д. Дмитро Дорошенко і «справа Севрюка» // Наукові записки: збірник праць молодих вчених та аспірантів. Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України. Киïв, 1997. Т. 2. С. 434-448.
Воля. Відень, 1919. Ч. 1.
Воля. Відень, 1920. 3 квітня. Т. ІІ. Ч. 1.
Воля. Відень, 1920. Т. ІІ. Ч. 4.
Галька Ю. Українці в італійському полоні // Шлях. 1919. 31 грудня. Ч. 86.
Гошовський П. Два дні // Український скиталець. Йозефов, 1922. Ч. 12. С. 2-3.
Гошовський П. Два поняття громадянських обовязків (Спомин з італійського полону з Касіна) // Український скиталець. Відень, 1923. 1 січня. Ч. 1 (23). С. 53-55.
Гошовський П. Великдень у таборі Касіні (уривки з повісті-хроніки «Пріджйонія») // Український скиталець. Відень, 1923. Ч. 7 (29). С. 5-11.
Грицай О. Невольники // Воля. Відень, 1920. 6 травня. Т. ІІ, ч. 4. С. 149.
З італійського полону // Шлях. Зальцведель, 1919. 29 листопада. Ч. 78.
Касіян В. З мого життя // Дніпро. Киïв, 1976. № 4. С. 23-29.
Лязароні: сатирично-гумористичний додаток до журналу «Полонений». Кассіно, 1919. 25 січня. Ч. 1-7.
Международное право в избранных документах. Т. 3 / Сост. Л.А. Моджорян, В.К. Собакин; отв. ред. В.Н. Дурденевский. М., 1957. 415 с.
Наріжний С. Українська еміґрація: Культурна праця української еміґрації між двома Світовими війнами. Прага, 1942. Ч. І. 372 с.
Онацький Є. Українська дипломатична місія в Італії. Прага, 1941. 20 с.
Онацький Є. По похилій площі: записки журналіста і дипломата. Мюнхен, 1964. Ч. І. 152 с.
Палієнко М., Срібняк І. Доля людини на тлі епохи: життєвий шлях Осипа Мельниковича // Вісник Черкаського університету. Серія «Історичні науки». 2015. № 9 (342). С. 75-83.
Патер І. Галичани на сербському та італійському фронтах і в таборах військовополонених // З історії західноукраїнських земель. Львів, 2013. Вип. 9. С. 39-60.
Полонений. Кассіно, 1919. 9 марта. Ч. ІІІ.
Полонений. Кассіно, 1920. 9 марта. Ч. 3 (12).
Попенко Я. «Признання України - тільки таким чином може бути вирішене східне питання...» (з досвіду взаємин УНР та Італії у 1919-1921 рр.) // Nad Wisłą i Dnieprem. Polska i Ukraina w przestrzeni europejskiej - przeszłość i teraźniejszość. Seria: Historia, Systemy Międzynarodowe i Globalny Rozwój. Toruń-Kijów, 2003-2004. S. 297-309.
Попенко Я. Дипломатичні відносини Української Народної Республіки з Італійським королівством у 1919-1921 рр. // Вісник Київського національного лінгвістичного університету. Серія «Історія, економіка, філософія» / Гол. ред. Ю.І. Терещенко. Киïв, 2004. Вип. 9. С. 64-79.
Сидоренко Н. Національно-духовне самоствердження (у 3 ч.). Ч. І: Українська таборова періодика часів Першої світової війни. Киïв, 2000. 202 с.
Соловйова В.В. Дипломатична діяльність Української Народної Республіки в Італії та Ватикані // Наукові праці історичного факультету Запорізького державного університету. Запоріжжя, 2002. Вип. ХІV. С. 105-113.
Соловйова В.В. Українська дипломатія у країнах Центральної Європи 1917-1920 рр. Донецьк: Юго-Восток Лтд, 2004. 171 с.
Срібняк І. Табір полонених старшин-українців у Кассіно (Італія) у 1918-1920 рр. // Перша світова війна і слов’янські народи: мат-ли міжнар. наук. конф. 14-15 травня 1998 р. Киïв, 1998. С. 96-100.
Срібняк І. Візуалізація повсякдення полонених старшин-українців табору Кассіно (Італія) очима ілюстраторів таборових видань, 1919 - перша половина 1920 рр. // Текст і образ: актуальні проблеми історії мистецтва. Киïв, 2019. № 2. С. 36-59. DOI: 10.17721/2519-4801.2019.2.07
Срібняк І. Українці на чужині. Полонені та інтерновані вояки-українці в країнах Центральної та Південно-Східної Європи (1919-1924 рр.): становище, організація, культурно-просвітницька діяльність. Киïв: Київський національний лінгвістичний університет, 2000. 323 с.
Суляк С.Г. Русинская идентичность (на примере участия галичан в гражданской войне) // Русин. 2015. № 4 (42). С. 107-125. DOI: 10.17223/18572685/42/9
Українськї полонені в Італії // Шлях. Зальцведель, 1919. 18 червня. Ч. 22.
Центральний державний архів вищих органів влади та управління України (ЦДАВО України). Ф. 1075. Оп. 2. Спр. 203. Арк. 101-102.
ЦДАВО України. Ф. 3696. Оп. 1. Спр. 216.
ЦДАВО України. Ф. 3192. Оп. 1. Спр. 4.
ЦДАВО України. Ф. 4430. Оп. 1. Спр. 4.
ЦДАВО України. Ф. 4430. Оп. 1. Спр. 2.
ЦДАВО України. Ф. 4430. Оп. 1. Спр. 3.
ЦДАВО України. Ф. 4186. Оп. 2. Спр. 13.
ЦДАВО України. Ф. 3696. Оп. 2. Спр. 334.
Центральний державний архів громадських об’єднань України (ЦДАГО України). Ф. 269. Оп. 1. Спр. 8.
Центральний державний історичний архів України, м. Львів (ЦДІА України, м. Львів). Ф. 368. Оп. 1. Спр. 80.
ЦДІА України, м. Львів. Ф. 581. Оп. 1. Спр. 196.
ЦДІА України, м. Львів. Ф. 309. Оп. 1. Спр. 261.
Nardone C. Il campo di concentramento di Cassino-Caira nella Prima Guerra Mondiale. I prigionieri dell’esercito austro-ungarico tra reduci e caduti, tra filosofi, letterati e artisti. Cassino (Italiano), 2018. 447 p.