The Effect of Extralingual Factors on the Choice of Personal Names in Uzhhorod in the 20th Century
The article studies the extralinguaL factors that influenced the choice of female and male names of Uzhhorod citizens during the 20th century. The research draws on the Uzhhorod civil registry books stored in the Transcarpathian State Regional Archive. It has been found out that dynamic historical events (the region's becoming a part of various states with their language policy), economic, political, cultural and educational changes in Transcarpathia over the centuries influenced the cultural and linguistic situation and manifested in the changes of personal names. The choice of male and female personal names was also influenced by the changes in the population ethnic composition as well as people's national and confessional identity. The coexistence of more than 70 nationalities and nations, including Ukrainians, Hungarians, Czechs, Slovaks, Russians, Belarussians, Bulgarians, Poles, Romanians, Moldovans, Roma, Swabians, Jews, Germans, Azerbaijanis, Gagauz, Armenians, Uzbeks, etc., certainly influenced the Uzhhorod name repertoire, since it was different cultures, ethnic naming traditions, and various names. Although the religion and ethnicity affected the anthroponymic repertoire and matter for choosing names for newborns, they were not so much significant as to affect the general system of personal names of Uzhhorod residents in the 20th century.
Keywords
антропонимика,
собственные имена,
экстралингвистические факторы,
этническая принадлежность,
Ужгород,
anthroponymics,
proper names,
extralingual factors,
ethnicity,
Uzhhorod,
антропоніміка,
власні імена,
екстралінгвальні фактори,
етнічна належність,
УжгородAuthors
| Sholia Ivanna St. | Kyiv National Trade and Economic University | ivka.uz@gmail.com |
Всего: 1
References
Acsа́di I. Magyarorszа́g nе́pessе́ge a pragmatic sanctio korа́ban 1720-1721. Budabest, 1899.
Бірыла М.В. Беларуская антрапанімія. Ўласныя імены, імены-мянушкі, імены по бацьку, прозвішчы. Мінск: Навука і тэхніка, 1966. 328 с.
Blanár V. Vlasné meno vo svelte teoretickej onomastiky. Martin: Matika Slovenska, 2009.
Бондалетов В.Д. Русская ономастика. М.: Просвещение, 1983. 224 с.
Гаврош О. Народне мистецтво в утвердженні національної ідентичності українців Закарпаття у міжвоєнний період ХХ століття // Наукові записки. Серія: Культурологія. Острог, 2013. Вип. 12. С. 394-398.
Гнатюк В. 1897, 1898, 1900, 1909, 1910, 1911. Етнографічні матеріали з Угорської Русі. Львів, 1897, 1898, 1900, 1909, 1910, 1911. (Етнографічний збірник. Т. 3, 4, 9, 25, 29, 30).
Годинка А. Архіви Мукачівської греко-католицької єпархії. Т. 1: 1458-1715. Ужгород, 1911.
Державний архів Закарпатської області. Ф. 1606. Оп. 14. Спр. 40-55, 106, 111, 116, 121, 144 (125/1), 147 (17/1).
Державний архів Закарпатської області. Книга архівного фонду. Оп. 1. Спр. 605, 606, 1938-1940, 2953-2957, 3450-3454, 3990-3994, 4113-4118, 5316-5320, 6792-6796, 8738-8742.
Думбрэвяну А. Молдавская диалектная антропонимия: личные имена, лексикограмматические особенности, словообразовательная структура, динамика. Кишинёв: Штиинца, 1982. С. 22.
Карпенко Ю. Динаміка українських особових імен // Науковий вісник Чернівецького університету. Чернівці, 2007. Вип. 356-359. Слов’янська філологія. С. 285-289.
Косничану М. Из истории молдавской антропонимии // Историческая ономастика. М.: Наука, 1977. С. 138-159.
Кравченко Г.В. Динамiка українського iменника м. Донецька з 1890 по 1990-i роки: дис. … канд. фiлол. наук. Донецьк, 2000. 325 с.
Кравчук О. Національна політика Чехословаччини на Закарпатті в оцінках Томаша Масарика // Етнічна історія народів Європи: зб. наук. пр. Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. Київ: УНІСЕРВ, 2009. Вип. 28 С. 66-68.
Lehoczky T. Bereg vármegye monographiája. Ungvár, 1881-1882.
Закарпаття 1919-2009 років: історія, політика, культура / україномовний варіант українсько-угорського видання / Під ред. М. Вегеша, Ч. Фединець. Ужгород: Видавництво «Ліра», 2010. 720 с.
Ивашко В.А. Как выбирают имена. Минск: Вышэйшая школа, 1980. 174 с.
Маретич Т. Про народні імена і прізвища у хорватів і сербів. Загреб, 1886. С. 135-136.
Majtan M., Povazaj M. Meno pre nase dieta. Bratislava: Obzor, 1985. 200 s.
Никонов В.А. Имя и общество. М.: Наука, 1974. 278 с.
Пахомова С.М. Еволюція антропонімних формул у слов’янських мовах. Вид. 2-ге, доповн. і переробл. Ужгород: Видавництво Олександри Гаркуші, 2012. 344 с.
Петров А.Л. Карпаторусские межевые названия из половины ХІХ в. Прага, 1929. 223 с.
Свистун Н.О. Динаміка антропонімікону м. Тернопіль ХІХ-ХХ ст.: дис. … канд. філол. наук. Чернівці, 2006. 197 с.
Svoboda J. Stáročeská osobní jmená a naše přÿmení. Praha, 1964. 317 s.
Скорук І.Д. Динаміка антропонімікону м. Луцька в XX ст.: дис. ... канд. філол. наук: 10.02.01. К., 1999. 180 с.
Суперанская А.В. Из истории русских календарных имен // Давньоруська ономастична спадщина в східнослов’янських мовах. Київ: Наук. думка, 1988. С. 117-125.
Усцінович О.К. Антрапанімічныя этюды // Беларуская анамастыка. Мінск, 1977. С. 175.
Чучка П.П. Антропонімія Закарпаття. Ужгород: Папірус, 2008. 671 с.
Шоля І.С. Мотиви вибору особових імен ужгородців у другій половині ХХ століття (чоловічі імена) // Записки з ономастики. Збір. наук. праць. Одеса, 2015. Вип. 18. С. 767-775.
Knappová M. Rodné jméno v jazyce a společnosti. Praha: Akademia, 1989. 206 s.
