Another Short-Lived State of the Carpatho-Rusins - the Hutsul Republic | Rusin. 2021. № 64. DOI: 10.17223/18572685/64/6

Another Short-Lived State of the Carpatho-Rusins - the Hutsul Republic

The autumn of 1918 in Europe was quite remarkable in every respect. WWI ended, empires collapsed to give place to new state formations. New states had to form under unequal terms: those supporting the victorious side received privileges, while those who were with the vanquished were given less chance to create their own independent state. Some state formations existed for only a short time and were recognized as states only by their creators. Carpathian Rusins in Poland and Hungary made such attempts. In Hungary, they formed the Hutsul Republic, which existed from January to June 1919 in the village of Yasinia and its environs (modern Transcarpathian region of Ukraine). The article aims at describing the local context of this state entity, its uniqueness, perspectives of local political elites, and the attitude of official Hungary towards the self-proclaimed republic. The authors focus on the local circumstances that made the Hutsul Republic possible (the collapse of the Hungarian state apparatus, the state of soldiers returning from the front, supply disruptions, and epidemics) and highlight the current perception of those events in the national memory and state policy.

Download file

Counter downloads: 67

Keywords

Carpatho-Rusins, Ukrainians, Hungary, Romania, Yasinia, Transcarpathia, Carpathians, Hutsulshchyna, historical memory, карпаторусини, украінці, Угорщина, Румунія, Ясіня, Закарпаття, Карпати, Гуцульщина, історична пам'ять

Authors

Name	Organization	E-mail
Fedinec Csilla	Eötvös Loránd Research Network	fedinec.csilla@tk.hu
Szakal Imre	Ferenc Rakoczi II Transcarpathian Hungarian College	szakal.imre@kmf.org.ua

Всего: 2

References

Вегеш М. Карпатська Україна на шляху державотворення. Ужгород: Карпати, 2009. 536 с.

Державний архів Закарпатської області (ДАЗО). Ф. 14. Оп. 10. Од. зб. 126.

ДАЗО. Ф. 59. Оп. 1. Од. зб. 36.

Західно-Українська Народна Республіка 1918-1923. Документи і матеріали. Т. 1-5 / Ред. О. Карпенко. Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2001.

Клочурак С. До волі: спомини. Нью-Йорк: Карпатський Союз, 1978. 188 с.

Королько А., Павлючок Я. Гуцульська Республіка 1918-1919 рр. До питання організації «січневого зриву» і становлення української влади на Закарпатській Гуцульщині // Вісник Прикарпатського університету. Історія. 2010. Вип. 17. С. 17-25.

Масляник О. Гуцульське повстання. URL: https://bit.ly/3q8CalW (останнiй перегляд: 12 грудня 2020).

Масляник О., Нитка В. Монумент на тлі епохи // Голос України. 23 листопада 2011.

Мушинка М. Взаємини Гуцульської Республіки із Західноукраїнською Народною Республікою // Галичина. 2019. Ч. 32. С. 104-112.

Мушинка М. Лицар волі: Життя і політично-громадська діяльність Степана Клочурака. Ужгород: Поличка «Карпатського краю», 1995. 282 с.

Сакал І. Спроба створення русинської автономії в Угорщині у 1918-1919 рр. // Русин. 2015. № 61. С. 111-131. DOI: 10.17223/18572685/61/7

Шевченко Т. Кобзар. Харків: Школа, 2009. 351 с.

Самчук У. Гори говорять! Чернівці: Накладом авт., 1934. 162 c.

Штефан А. Українське військо в Закарпатті. URL: https://bit.ly/3kuaQx4 (останнiй перегляд: 12 грудня 2020 р.)

Яворенко М. Слідами Гуцульської Республіки. URL: https://bit.ly/2PnDzbD (останнiй перегляд: 12 грудня 2020 р.)

Ярославин О. [о. Ісидор Сохоцький.] Визвольна боротьба на західноукраїнських землях. Филаделфія: Накладом гуртка прихильників, 1956. 183 с.

17. Az Est. 1918.11.10.

18. Az Est. 1918.11.15.

19. Az Est. 1918.11.17.

20. Az Est. 1919.02.06.

21. Az Ujság. 1918.11.10.

Beneš J.S. The Green Cadres and the Collapse of Austria-Hungary in 1918 // Past & Present. 2017. № 1. P. 207-241. DOI 10.1093/pastj/gtx028

Budapesti Hírlap. 1919.01.19.

Cieger A. A Bereg megyei politikai elit a dualizmus időszakában // Levéltári Évkönyv. Szerk. Nagy F. Nyíregyháza: Szabolcs-Szatmár-Bereg Megyei Levéltár 1997. 213-281. o.

Egry G. Negotiating Post-Imperial Transitions. Local Societies and Nationalizing States in East Central Europe // Embers of Empire. Continuity and Rupture in the Habsburg Successor States after 1918 / eds. by P. Miller, C. Morelon/ New York; Oxford: Berghan Books, 2019. P. 15-42.

Fedinec Cs., Csernicskó I. (Re)conceptualization of Memory in Ukraine after the Revolution of Dignity // Central European Papers. 2017. № 1. P. 46-71.

Fogarassy L. Az ismeretlen Székely Hadosztály. Adatok Tiszántúl és Erdély hadtörténetéhez az 1918/1919. évi forradalmi időszakban a román általános támadásig // A Debreceni Déri Múzeum Évkönyve 1971. Szerk. Dankó I. Debrecen, 1972. 225-252. o.

Görög Katolikus Szemle. 1930. 06. 29.

Hatos P. Az elátkozott köztársaság. A 1918-as összeomlás és forradalom története. Budapest: Jaffa Kiadó, 2018. 488 o.

Kiss N. Csernovic // Magyar Lettre Internationale. 2005. № 58. 39-42. o.

Köztársasági Újság. 1918. 12. 11.

Kuděj Z. M. Horalská republika: román z Podkarpatské Rusi. Praha: Sfinx (B. Janda), 1933. 324 p.

Litván Gy. Októberek üzenete. Budapest: Osiris Kiadó, 1996. 379 o.

Magocsi P.R. The Fourth Rus’: A New Reality in a New Europe // Journal of Ukrainian Studies. 2010-2011. P. 167-177.

Magocsi P.R. With Their Backs to the Mountains: A History of Carpathian Rus’ and Carpatho-Rusyns. Budapest: Central European University, 2015. 564 p.

Ormos M. Padovától Trianonig 1918-1920. Budapest: Kossuth Könyvkiadó, 1984. 451 o.

P. Punykó M. A vallás szerepe az anyanyelv megőrzésében a szórványban, Kőrösmezőn élő magyarok között // Népi vallásosság a Kárpát-medencében. Szerk. S. Lackovits E., Mészáros V. Veszprém: Veszprém Megyei Múzeumi Igazgatóság, 2004. 373-379. o.

Romsics I. A Nagy Háború és az 1918-1919-es magyarországi forradalmak. Válogatott tanulmányok. Budapest: Helikon Kiadó, 2018. 331 o.

Szakál I. «Rend, fegyelem, összetartás, s nem lesz panasz többé a Kárpátok bércei között». Iratok Ruszka Krajna történetéhez (1918-1919). Beregszász; Ungvár: RIK-U, 2018. 248 o.

Szilágyi Zs. A Kárpát-medence fejlettségi membránja (1910) // Területi egyenlőtlenségek nyomában a történeti Magyarországon. Módszerek és megközelítések. Szerk. Demeter G., Szulovszky J. Budapest; Debrecen: MTA BTK, 2018. 47-84. o.

Túri L. A vereckei honfoglalási emlékmű «mitológiájának» kialakulása és újraértelmezése mélyinterjúk tükrében // Fórum Társadalomtudományi Szemle. 2013. № 1. 87-99. o.

42. Világ. 1918. 11. 10.