Folk names of plants as a fragment of the Rusin language picture of the world.pdf Якщо не знаеш назв, то втрачаеться i шзнання речей. Карл Лiнней Сучасна лшгвктика вщзначаеться увагою до мови як засобу пре-зентацп етносвщомосп. Колоритним фрагментом нацюнально-мовноУ картини свггу, багатим i цшним для когытивно-ономасюлопчних до-^джень, е народы назви рослин, адже, по-перше, цей номшативний масив формувався впродовж усього кторичного розвитку мови та еволюцп етносу; по-друге, у назвах рослин вщображено аксюлопю народу; по-трете, з'ясування особливостей добору мотивацшних ознак при твореннi флороназв дозволяе глибше тзнати як номшативш механiзми мови в цiлому, так i Ухне пщфунтя в етносвщомосп. Одним iз шляхiв вивчення мовноУ картини свiту е когштивно-оно-масюлопчний пiдхiд, орiентований на дослiдження мотивацшних моделей, ям втiлюють у внутршнш формi назв iнформацiю про денотати. О.Й. Блшова доводить, що дослщження мотивацiйних особливостей дозволяе виявити культурно-кторичну специфiку мови з урахуванням системних зв'язмв мiж одиницями мови i культурними концептами, а мотивовашсть мовноУ одиницi може бути визначена тшьки крiзь призму мовноУ свщомосп (Блинова 1987: 123). Саме тому предметом дослщження е назви рослин русишв Пряшiвщини iз прозорою мотиващею - назви, що вiдтворюють народы уявлення людини про рослинний св^. Зауважимо, що боташчш назви русишв Словаччини вже були предметом вивчення М. Чижмар у площиш мотивацп, словотвору (Чижмар 1993; Cizmarova 2007; Cizmarova 2017). Емпiричну базу дослiдження формують 1 395 назв рослин, запи-саних наприкшц ХХ ст. у рiзних мiсцевостях СхiдноУ Словаччини (Пряшiвщини), компактно заселених русинами, i представлеш в ет-нографiчнiй працi Н. Вархол «Рослини в народних повiр'ях русинiв-украУнцiв Пряшiвщини» (Вархол 2002). Оскшьки важливим етапом реконструкцiУ мовноУ картини свiту е деталiзований опис мотивацшних моделей та номшативних про-цесiв у сферi флорономiнацiУ, розглянемо назви рослин, уживаних русинами, вщповщно до мотивацшних ознак, покладених в основу номшацп рослин. Встановлено, що мотивацшш зв'язки проступають у 29 % вщ уах зафiксованих назв рослин. Мотивоваы назви засвiдчують функцю-нування iерархiУ мотивiв флорономiнацiУ i в такий спосiб маркують найбтьш цiннi явища, ознаки, характеристики для мовця, вщобра-жають динамiку його мовноУ свщомосп. Домiнуючою мотивацiйною ознакою русинських флороназв е мор-фолопчш властивостi рослини (181 назва, 45 %). Серед них активними виявилися там характеристики рослини: 1) колiр рослини чи УУ частини: - син-: синец 'Anchusa officinalis' (Вархол 2002: 115); сифнец, анець, с'/нявка 'Centaurea cyanus' (Вархол 2002: 116); синец, синяк 'Echium vulgare' (Вархол 2002: 138); анец, синя быль, сiнi чачка 'Cichorium intybus' (Вархол 2002: 142); - чорн-: чорна биль(я), чорнобыль 'Artemisia vulgaris' (Вархол 2002: 136); чорна главка, чорноглавок 'Prunella grandiflora' (Вархол 2002: 139), чорны корiнкы 'Helleborus purpurascens' (Вархол 2002: 142); - червiн-: червiнкове зля 'Geranium sanguineum', 'Geranium phaeum' (Вархол 2002: 116), 'Chelidonium majus' (Вархол 2002: 143); червiнко-ве ж'шя 'Sanguisobra officinalis' (Вархол 2002: 137); червены яфыры 'Vaccinium vitis-idaea' (Вархол 2002: 113); - жовт-: жолтач 'Ranunculus acris' (Вархол 2002: 120), жовтило, жовтячкове ж'шя 'Senecio jacobaea' (Вархол 2002: 120), жовты квiткы 'Calendula olficinalis' (Вархол 2002: 130); - бл-: бiлi квiтчата 'Bellis perennis' (Вархол 2002: 139); блежля Allium sativum' (Вархол 2002: 142); - злат-: златоглавник 'Lilium martagon' (Вархол 2002: 126), злат-ник 'Potentilla anser^' (Вархол 2002: 133). 2) асощативы зв'язки з предметами побуту: - господарчi предмети: лопаткы 'Capsella bursa-pastoris' (Вархол 2002: 118); свiшьник 'Oenothera biennis' (Вархол 2002: 119); шпифлькы Arctium lappa' (Вархол 2002: 127); напарсток 'Digitalis grandiflora' (Вархол 2002: 130); ключi 'Primula veris' (Вархол 2002: 132); дра-бiнка, драбинкы 'Potentilla anser^' (Вархол 2002: 133); метличка 'Sarothamnus scoparius' (Вархол 2002: 138); стрлка 'Sisymbrium officinale' (Вархол 2002: 139); батожина 'Humulus lupulus' (Вархол 2002: 141); батифжник, бато(у)жнi(и)к 'Cichorium intybus' (Вархол 2002: 141); - музчш шструменти, Ух деталк дзвоночок, дзво(и)нчок, дзвинчкы, дзвы(о)нка, дзвоночкы, дзвончикы, дзвунки, звончекы 'Campanula' (Вар-хол 2002: 118); смычкы 'Carex' (Вархол 2002: 131); - одяг: ряса 'березовi сережки' (Вархол 2002: 112), кабатикы 'Alchemilla vulgaris' (у рослини складчасп по краю зазублеш листки, ям своею формою нагадують рясш жiночi спiдницi - «кабатикы») (Вархол 2002: 50); поповi ?ач'1 'Euonymus europaeus' (Вархол 2002: 113) < Гат/ 'спiднi' (Керча 1: 191); -Ужа: колачикы, колачык 'Malva pussilla' (Вархол 2002: 122); кашка 'Rumex acetosa', '~ confertus', '~ crispus' (Вархол 2002: 144). - посуд: дзбанкы, дзбаночкы 'Campanula' (Вархол 2002: 118) < збанок 'глечик' (Керча 1: 339). 3) асощативш зв'язки з людиною, частиною УУ тта: коси 'Veronica agrestis' (Вархол 2002: 114); волосник (Вархол 2002К) 'Hieracium pilosella' (Вархол 2002: 131); дiвоцке волошя (Вархол 2002М) 'Stipa capillata' (Вархол 2002: 123), чубрик 'Medicago falcata', 'Lotus corniculatus' (Вархол 2002: 127); головач 'Centaurea scabiosa' (Вархол 2002: 116); колiнка 'Taraxacum officinale' (Вархол 2002: 126); королька, кралька 'Leucanthemum vulgare' (Вархол 2002: 124); сестричкы 'Melampyrum nemorosum' (Вархол 2002П: 133). Флороназва хлопське / хлопске серце 'Cirsium vulgare' мотивована тим, що за колючею бур'ян порiвнюють iз чоловiчим серцем. Протилежного погляду дотримують-ся чоловiки: осот звичайний вони називають бабське серце, бо, на |'хню думку, колюче серце мае якраз жшоча стать (Вархол 2002: 88-89). 4) асощативы зв'язки з тваринним свггом: - асощацп з твариною чи частиною ii тта: пса(я)нка, пшар(ь)ка, пщанка Alopecurus' (Вархол 2002: 123) (густа цилшдрична колосо-подiбна волоть рослини викликае асощацп iз хвостом собаки - пса, що вщображено й в номенклатурой назвi лисохвст); вовк, вовчинец 'Ononis spinosa' (Вархол 2002: 115) (пагони рослини мктять парш колючки, якi в народнiй уявi асоцiюються iз зубами вовка); вовча жила 'Comarum palustre' (Вархол 2002: 115); мышачый хвостик / хвуст,мышыйхв'ст Achillea millefolium' (Вархол 2002: 118); вольсь-кый хв'ст 'Verbascum thapsiforme' (Вархол 2002: 119); жабка 'Linaria vulgaris' (Вархол 2002: 127); жабивник 'Filago arvensis' (Вархол 2002: 120) (рослина з товстим шерстисто-повстистими листям ланцетно! або лопатчасто! форми асоцтеться з жабою); гадовник 'Persicaria bistorta' (Вархол 2002: 117) (з гадом асоцтеться довге звивисте ко-реневище рослини); олiнi рошкы, гушя лапка, вовчi пазуры 'Lycopodium clavatum' (Вархол 2002: 135); коцурi /коцуры /коцуровы /коцурячi яйця 'Glechoma hederacea' (Вархол 2002: 137) < коцур 'ют' (Керча 1: 441); копитнифк, копытник Asarum europaeum' (Вархол 2002: 124); рiжець 'Geum urbanum' (Вархол 2002: 74); - асощацп з птахом чи частиною його тта: когутикы 'Dianthus superbus' (Вархол 2002: 116), 'Lychnis flos-cuculi' (Вархол 2002: 124), 'Pulmonaria officinalis' (Вархол 2002: 128), 'Saponaria officinalis' (Вархол 2002: 129) < когут 'твень' (Керча 1: 418); зозул'1 зозуля,зозулька(ы) 'Orchis militaris' (Вархол 2002: 121); курочка(ы), куры лапкы 'Primula veris' (Вархол 2002: 132); гусинець, гуся трава, гушепирко, гуш'1 хвкт' гушя лабка, гушя трава, гушячый квiток 'Potentilla anser^' (Вархол 2002: 133); гушялаба/лапка Alchemilla vulgaris' (Вархол 2002: 136); птачый пыщок 'Linaria vulgaris' (Вархол 2002: 127) < пысок 'морда' (Керча 2: 250); лебедикы 'Glechoma hederacea' (Вархол 2002: 137); гадово п'р'я 'Dryopteris filix-mas' (Вархол 2002: 143); п'р'я 'Taraxacum officinale' (Вархол 2002: 126); 5) асощативы зв'язки з шшою рослиною чи ii частиною: - стьськогосподарсьм рослини: конопелка Anemone sylvestris' (Вархол 2002: 111), 'Pulmonaria officinalis' (Вархол 2002: 128); дика морковиця, морковка Achillea millefolium' (Вархол 2002: 118); кукуруд-зикы 'Polygonum bistorta' (Вархол 2002: 117) (прикметно, що русини не вживають лексеми кукурудза, послуговуючись назвами тенtерiця, кендерця (Ябур, Плшкова, Копорова 2007: 312)); огурчина 'Petasites albus' (Вархол 2002: 125); свинскы огуркы 'Veronica agrestis' (Вархол 2002: 114); дикый чеснок Allium ursinum' (Вархол 2002: 141); капусниця 'Rumex acetosa' (Вархол 2002: 144); наше грозно, руснацькой грозно 'Prunus spinosa' (Вархол 2002: 140) < грозно 'виноград' (Керча 1: 181); - дикоро^ трав'янисп рослини: малы лопушкы Asarum europaeum' (Вархол 2002: 124); капустинка, дика капусниця, зача капуста, заяча капусшца /капуста 'Oxalis acetosella' (Вархол 2002: 123) - вщзоошм-ний прикметник у цих та шших народних назвах рослин е виразником узагальненоУ семантики дикий, несправжнiй, непридатний для людини у слов'ян (див.: Меркулова 1967: 84; Шамота 1985: 45); - дерева: назви дерев'яник, древник, дрывник 'Hypericum perforatum' мотивоваш дерев'яниспстю стебла звiробою звичайного; ци^анскы черешнi 'Daphne mezereum' (Вархол 2002: 115) - вщетношмний прикметник е ноаем семантики чужий, несправжн'ш, небезпечний для людини, про свщчить i синонiмiчна флороназва чортовы черешнi (Вархол 2002: 115); вовчi черешнi 'Sorbus aucuparia' (Вархол 2002: 117); жаб'/на черешня 'крушина ламка Rhamnus frangula' (Вархол 2002: 125); заяч'1 грушечкы 'Cornus mas' (Вархол 2002: 118); вербинка 'Epilobium angustifolium' (Вархол 2002: 140); смеречки < смерека 'ялина' (Керча 2: 350), )'вка, лка 'Equisetum arvense' (Вархол 2002: 141). 6) особливосп будови рослини чи II частин: велике зля, високе ж'шя, тичне зля 'Inula helenium' (Вархол 2002: 131); масны листок 'Sedum maximum' (Вархол 2002: 132); широка трава 'Galinsoga parviflora' (Вархол 2002: 116); трясилупка 'Capsella bursa-pastoris' (Вархол 2002: 118); мiцник, моцарь 'Centaurea jacea' (Вархол 2002: 115), 'Hedera helix' (Вархол 2002: 135), грубе зля 'Verbascum thapsiforme' (Вархол 2002: 119), тлусте зля /ж'шя, тучне /тучной зля, тучник 'Verbascum thapsiforme' (Вархол 2002: 119) < тучный 'товстий, гру-бий' (Керча 2: 439). Номен мiцне зля /жшя в русишв Пряшiвщини вживаний для позначення низки рослин з мщним стеблом - Ononis arvensis (Вархол 2002: 115), Centaurea jacea (Вархол 2002: 115), Cichorium intybus (Вархол 2002: 141). За законами контактно! маги мщь рослини мала перейти на людину, тому в деяких мкцевостях жшки на 1вана Купала спершу рвали мiцнежшя 'Centaurea jacea', яке запихали за пояс або ним просто пiдперiзувалися, щоб бути мщними. У вiдварi мiцногожшя 'Centaurea jacea' купали слабеньких немовлят, щоб так само набирали належноУ сили (Вархол 2002: 63). 1з такою ж метою русини використовували моцар, моцарь 'Hedera helix' (Вархол 2002: 64), розрiзняючи хлопскый моцар - вживали для купелi слабких хлопчимв - та бабскый моцар - для дiвчаток. Отож, внутршня форма флороназв, похщних вщ мiць-, е водночас вказiвкою на використання рослин iз лкувальною метою. Лiкувальнi властивостi рослин представлен в 52 назвах (12,8 %) зафiксованих флороназв. Цi назви групуемо за такими характеристиками: 1) безпосередньо вказують на лкувальну чи отруйну дт: жалуд-кове зля 'Valeriana officinalis'; очник 'Euphrasia rostkoviana' (Вархол 2002: 132); кровник 'Plantago lanceolata' (Вархол 2002: 135); слабеняк 'Impаtiens nоli-tаngere' (Вархол 2002: 137); сердечне /серцове зля, сердечник 'Leonurus cardiaca' (Вархол 2002: 138); костивал, костигой 'Symphytum officinalis' (Вархол 2002: 120). Флороназви кривавник, кровник 'Achillea millefolium' (Вархол 2002: 118) мотивоваш ним, що рослина мае кровоспинш властивосп (Комендар 2007: 108); болиголов 'Succisa pratensis' (Вархол 2002: 124) - водний вщвар ваеУ рослини п'ють при головних болях (Комендар 2007: 354); гадовник 'Poligonum bistorta' вживали на пщкурювання вiд укусу гадюки (Вар-хол 2002: 41). 2) безпосередньо вказують на хворобу: сухотник 'Linaria vulgaris' (Вархол 2002: 127), 'Scrophularia nodosa' (Вархол 2002: 136); стр'ль-чина 'Dipsacus fullonum': у листках щеУ рослини зосереджуеться дощова вода, яку посвячену використовували для лкування вушного болю - «кдьухо стрiкало» (Вархол 2002: 82). 3) опосередковано вказують на вплив рослини на оргаызм людини чи тварини: блекет 'Conium maculatum' (Вархол 2002: 113) - пов'язано з дiесл. бленд/ти 'базiкати' (Керча 1: 84), також функцюнуе у фразе-ологiзмi блекоту ся на/в (Керча 1: 84) 'говорити шсенггницГ. Назви 'Plantago major' бабка, бабник, бабчак (Вархол 2002: 135) постали внаслщок семантичноУ деривацп вiд бабка 'знахарка', враховуючи широке використання рослини в народнш медицин (Machek 1954: 218). Рослин Pulsatilla pratensis приписували снотворну дт, що за-карбувалося в народних назвах дримак, дримко, дримок, сп'юх (Вархол 2002: 139), а згодом i вщповщних обрядодiях: дримка не радили давати у зшля, щоб тд час прядшня, здебiльшого на вечорницях, не дрiмати; сп'юхом пiдкурювали переляканих дiтей, позбавлених сну (Вархол 2002: 46). Флороназви твердоспай, сп'янчик, спйошкы 'Eriophorum latifolium' також закарбували снодшы властивостi рослини: вщомо, що квiточку щеУ рослини клали безсоннiй рослинi пщ голiвку (Вархол 2002: 82). Levisticum officinale, який русини називають любка,любчик,любчык, на Старолюбовнянщиш чоловки, виснаженi працею, вживали у виглядi стимулюючого горiлчаного настою для оновлення сили, потенцп (Вархол 2002: 58). Флороназви терпи б'/да/ зля 'Ranunculus acris' вщображають використання рослини як засобу вщ зубного болю: ним натирали зуби, щоб бшь перейшов 1з хворого на зтля (Вархол 2002: 83). Про широке використання рослин в лкувальних цтях сигнал1зують i флороназви з узагальненою семантикою, як-от: болячкове зля /жля 'Valeriana officinalis' (Вархол 2002: 113), 'Veronica officinalis' (Вархол 2002: 114), 'Physalis alkekengi' (Вархол 2002: 128), 'Potentilla erecta' (Вархол 2002: 133), 'Tanacetum vulgare' (Вархол 2002: 133); болячковый кор'/нь, болячковой корiня 'Potentilla erecta' (Вархол 2002: 133). Та чи не найактившшим у цьому рядi назв е флороназви-компо-зити з елементом девять. Цей чи^вник опосередковано реалiзуе модель мотивацп флороназв за лкарськими властивостями рослин, адже саме число 9 часто ф^уруе в мапчних лiкувальнiй ритуалах. Т.Б. Лукшова, дослiджуючи тексти замовлянь схщних слов'ян, називае «унiкальним за кшьюстю повторень числовоТ назви е за-мовляння саме з числiвником "дев'ять"» i пояснюе це тим, що число «дев'ять» - потроена, отже й посилена у своУй мапчнш дм трiйка (Лукiнова 1997: 314). Отож вiра русинiв у те, що рослина допомагае вщ дев'яти недуг закарбувалася в назвах дев'ясил, дев'ясел,дев'ятник, дев'ятосильник, дев'ятсил, дев'яшюр уживаеться на позначення 'Carlina acaulis' (Вархол 2002: 115), дев'ят верх'ш ж'шя - 'Carlina vulgaris' (Вархол 2002: 115), дев'ятосиль, дев'ятосильник - 'Ononis spinosa' (Вархол 2002: 115), 'Verbascum thapsiforme', дев'ясинь - 'Galega officinalis' (Вархол 2002: 124), дев'ятьсил - 'Petasites hybridus' (Вархол 2002: 125). Вище видшеш мотивацшш ознаки народних назв рослин значною мiрою пов'язаш з об'ективними чинниками номшацп: зумовленi ре-альними властивостями денотата, конкретними знаннями людини про рослину. Проте народна ботаыка русишв вщображае й iррацiональнi вiрування, що вттюеться в емоцiйно-оцiнних, мiфологiчних мотивах номшацп рослин. У русиыв Пряшiвщини й доа зберiгaються антропо-морфiчнi свггоглядш уявлення: рослини нaдiляються властивостями живих idm, i для того, щоб мирно ствкнувати з ними, людина повинна дотримуватися визначених правил. Так, народне повiр'я в те, що в чебрець перетворилася рашше померла мати (Чижмар 1993: 132), лягло в основу флороназв Божо!матерi/материна/матери душка 'Thymus serpyllum' (Вархол 2002: 36). Народна уява надшила рослину Bryonia alba здатшстю зникати з попереднього мкця й переходити рости на шше мкце за умови, якщо рослину хто-небудь вкрав, не просячи дозволу господаря його зiрвaти. Ображена переступниця щезала, знаходячи собi шшого мкця (Вархол 2002: 73). Виразною особливою флорономшацп в русиыв е закарбування мапчних властивостей рослин у Ухых назвах. Це е яскравим свщченням того, що русини активно використовували рослини в любовшй, госпо-дарськiй та лкувальшй маги. Засвiдчено такi способи використання рослин у любовшй маги, вщдзеркалеш в самих назвах рослин. Так, дiвчата «жебы /х пар'бщ брали до танцю», рвали траву порви/ перви танец 'Stellatia holostea' (Вархол 2002: 34). 'Galium aparine', який номшують липача трава, лиф пкач, липик, через чтюсть широко використовувалася в любовнш маги: щоб причарувати юнамв, дiвчата ще вдосвiта на 1вана Купала рвали цю рослину, якою обвивали голi пояси «жебы ся /х хлопц хапали, як тот липник» (Вархол 2002: 55). Про хазяйновиткть русишв, Тхню працелюбнiсть свiдчить той факт, що вщомо багато випадкiв застосування рослин для лкування худоби. Мотивом номшаци рослин стають досить часто назви хвороб або дм, якi рослини мають забезпечити. Так, висушеним вальником, вальов-ником 'Verbascum thapsiforme' пщкурювали хворе вим'я корови: «кед корова мала вал - вим'я спухло» (Вархол 2002: 36). Тш корову яка «са не б'гала», давали спожити б'ганець, бгувник'Anagallis arvensis' (Вархол 2002: 93). Alchemilla vulgaris називають навратник, навратыш, що пов'язано навертати: рослина, яку давали корову мала навернути в неТ молоко (Вархол 2002: 64-65). В Якуб'янах навратником називають Tanacetum vulgare i за твердженням Я. Олейника, у святвечiр кладуть його в пiдпалок - у ткто, яке вишкрябують з коритця. Спе-чений «пiдпалок» iз сiллю дають спожити коровам, щоб Тх захистити вiд нечисто! сили (Olejnfk 1973: 93). Димом навратника 'Lysimachia nummularia' намагалися повернути безсоннiй дитинi сон: «курили, як дiтина спати не могла,жебы шя му спаня вернуло» (Вархол 2002: 65). Пристрiтником 'Geum urbanum' пщкурювали наврочену людину або тварину: «Окурювали тим nристрiтником, кедь зочей дахто мав. Зато, жебы пристр'1тити хворобу,жебы са вецей не ширила». Синошмом до пристр'1т у русишв е iменник зоч. Саме вш став похщним для назв низки рослин, ям використовували з мапчною метою: травники вживали зочник 'Euphrasia rostkoviana' як пщкурювальний зааб про-ти зурочення. В Ольф зочником найменували будь-яку квггочку, яку першу на веснi побачили, обер^аючись таким чином вiд можливого наврочення (Вархол 2002: 48-49). Врочник 'Anthyllis vulneraria' вва-жався добрим засобом вщ зурочення (Вархол 2002: 41). Хлопським nристрiтником Agrimonia eupatoria' пiдкурювали жiнку або дитину, яких зурочив чоловк - хлоп (Вархол 2002: 89). Русини розрiзняють також зочник бабскый 'Melilotus albus'та зочникхлопскый 'Melilotus officinalis' (Вархол 2002: 113). Назви рослин закарбували вiрування русишв у нечисту силу i вщображають факти боротьби з нею. Так, висушеною рослиною Onopordum acanthium - чотр'в ополох, чортовый опелех, чортопо-лох - пщкурювали переляканих оаб, найчаспше д^ей, та у випадку ревенанства («як мертвый трапит, шя сние або ходит на дакого») (Вархол 2002: 96). Назви рослини мотивоваш вiруванням у те, що рослина мае властивкть вщворотного зiлля: «полохае», вщлякуе нечистi сили, здебiльшого чортiв; такою ж силою надтяють Datura stramonium (Вархол 2002: 119), Carlina acaulis (Вархол 2002: 115), як номшують чортополох. При появi ознак ревенантства - «якмертвый трапит» пщкурювали ослю та домашшх зiллям мертвиц 'Inula salicina' (Вархол 2002: 63) Вщоме русинам в1трове ж'ля 'Lathyrus sylvestris': зiллям пщку-рювали того, кого обдув поганий вггер, тобто раптовий порив вггру; уособлення вггру в народi побутуе пiд назвою в1терниця. За загально-поширеною народною уявою у вах слов'ян такий вггер спричинювала нечиста сила (Плотникова 1995: 359). На позначення Thymus vulgaris вживають назву лукавець, похщну вщ лукавий. Димом ще! рослини обкурювали людину, пригшчену психiчною депреаею. Такий хворобливий стан у народi пояснювали так, що злий дух приблукався до людини, i позбавивши людину спо-кою та сну, навтвав на не! страх - «курили, кед лукаве об1йде, нечиста сила» (Вархол 2002: 58). Перелесник, за народною уявою, е спокусником дiвчат або моло-дих жшок, який шбито лгтае в повгфЬ а вночi проявляеться у видi коханого. Перелесник найбiльш завдавав болю нещасно закоханим ктотам. У такому випадку на Свидниччин таку дiвчину пiдкурювали димом мапчно! рослини з тотожною назвою перелесник 'Chamrion angustiflium' (Вархол 2002: 69-70). Язичницькi уявлення про стртяючих демонiв - духiв-хвороб за-карбували в собi флороназви, похщш вiд «постр/л»: постр'лове ж'шя 'Senecio erucifolius': з його квток виготовляли мазь для натирання запалено! мстки; постршчина, постр'лове зля 'Geum urbanum' - рослина з колючим стеблом, якою лкували худобу, «кед постр'л достала» - трталася в корчах. Найменування недуги постр'л уживають на Пряшiвщинi на позначення гострого, рiзкого болю (Вархол 2002: 73). Вщоме русинам i перунове жля 'Sisymbrium officinale', флороназва мотивована назвою язичницького бога дощу, блискавки i грому Перуна. У часи бур^ «кед перуны биют», ця рослина обер^ала житло, !! палили в печi як жертва богу (Вархол 2002: 70-71). У традицшнш кулы^ народним словотвором та народною ети-мологiею нерщко обумовлюються певнi традицi^, заборони тощо. Зазначеш мовнi явища виконують i генеруючу роль, породжуючи об-рядову дт. Так, рослину вовчинець 'Ononis spinosa' не рекомендували приносити в оселю, щоб домашн не поводили себе по-вовчому - не гризлися як вовки та не дивилися на себе вовком (Вархол 2002: 40). При першому ритуальному купаны новонародженоУ дiвчинки у воду додавали волосник 'Hieracium pilosella', який мав забезпечити дiвчинцi довгий р^ волосся (Вархол 2002: 41). За повiр'ям, людина мала б завжди носити при ^i запашну квггочку добро/ мысл'1 'Origanum vulgare' задля доброУ мыслi (Вархол 2002: 46). I навпаки, присутысть в обшсп Genista tinctoria, який називають звада, звадливе ж'шя, звадливе зля, звадливець', ыби спричинювала сварки, негаразди мiж домашыми, тому при зби-раннi зiлля жiнки пильнували, аби його не зiрвати (Вархол 2002: 48). Отож мапчш властивостi рослин лягли в основу 44 народних флороназв (10,9 %). Менш частотними виявилися назви рослин, мотивоваш шшими характеристиками рослин. Смаковi властивосп рослин зафксовано в 20 назвах (4,9 %): соло-дюшка, солодышка, папоротина солодка 'Polypodium vulgare' (Вархол 2002: 112), ци^анське масло 'Berberis vulgaris'(Вархол 2002: 112), ме-дов'ца, солодош 'Pulmonaria officinalis' (Вархол 2002: 128), медувница 'Symphytum officinalis' (Вархол 2002: 120), медовчина, медоница, медувница, солодiвник 'Melittis melissophyllum' (Вархол 2002: 122), медов-ник 'Melissa officinalis' (Вархол 2002: 128); кваснина, квасница 'Oxalis acetosella' (Вархол 2002: 123); гiрькый /гурькый вопух/лопух 'Arctium lappa' (Вархол 2002: 127); гiрькый корiнь 'Peucedanum oreoselinum' (Вархол 2002: 138); гурькый корiнь 'Gentiana lutea' (Вархол 2002: 140). Здатшстю рослини виявляти своУ фiзичнi властивосп мотивовано 18 (4,3 %) флороназв. Багато назв щеУ групи мотивоваш словом молоко, семантично пов'язаним з кольором, i утвореш за мотивацшною ознакою «бтий колiр соку», але мотивацшне значення Ух зумовлене фiзичною властивiстю рослин - наявнiстю соку. Наприклад, молочiй, молочник, дике молоко 'Euphorbia peplus' (Вархол 2002: 129); вовче/ дике/юче/пшье/сиче молоко, кане мовоко, суче молочко 'Euphorbia cyparissias' (Вархол 2002: 129); молочник жовтый, молошьник 'Tragopogon pratensis' (Вархол 2002: 123). Рослиною Tragopogon pratensis з прким молочним соком пщкормлювали корiв, що мало забезпечити бтьшу молочшсть (Вархол 2002: 63). Ця семантична модель мотивацп (з рiзним суфксальним оформленням) е сталою в слов'янських мовах (Меркулова 1967: 100-101; Закревська 1976: 113-115; Шамота 1985: 76). Назви мыдло,мыдловой,мыдляйки, качаче мыдло, качачой мило, ци^анске мыдло 'Saponaria officinalis' (Вархол 2002: 129) мотивоваш наявшстю в рослиш мильних речовин (Комен-дар 2007: 338), атрибутивний компонент описових назв е виразником семантики «несправжнш». Темпоральними характеристиками (переважно час цвтння росли-ни) мотивовано 18 (4,3 %) флороназв: май, майка, майник, майовый квiток, майовка, майовник, ма/вкы 'Taraxacum officinale'; першы ошiны квiткы 'Euphrasia rostkoviana' (Вархол 2002: 132); йоровник, юровник 'Petasites hybridus' (Вархол 2002: 125); юрiвник 'Lathraea squamaria' (Вархол 2002: 133); мар^вкы, ярны першы квiткы 'Tussilago farfara' (Вархол 2002: 134); ярник, ярчушка 'Galanthus nivalis' (Вархол 2002: 134); зимничка, зимной серце (Вархол 2002: 121) мотивоваш зимо-стшмстю рослини Chimaphila umbellata; стара дiвка 'Hydrangea': рослину, яка цвгге до пiзньоУ осеш, порiвнюють iз старою дiвкою (Вархол 2002: 82). Локалiзацiйнi характеристики рослин представлено в 11 (2,7 %) флороназвах: рiчне зля 'Verbena officinalis' (Вархол 2002: 114), жытнiца 'Centaurea cyanus' (Вархол 2002: 116), порiжец 'Polygonum aviculare' (Вархол 2002: 116), водяна мадрянка 'Nuphar lutea' (Вархол 2002: 117); мличак, млiчник 'Tragopogon pratensis' (Вархол 2002: 123) < млака 'болотисте мкце' (Керча 1: 515); сн'гуркы 'Galanthus nivalis' (Вархол 2002: 134); путснiшкы 'Scilla bifolia' (Вархол 2002: 136); бо-ровiчкы, боровкы, боровниц 'Vaccinium myrtillus' (Вархол 2002: 143) < боровиця ^вець' (Керча 1: 92). Особливосп росту рослини е мотивацшною ознакою 9 (2,2 %) флороназв: павитиця, павут'щя, повитiця, повитниця, повiтица 'Convolvulus arvensis' (Вархол 2002: 112); павутиця, пов'1(е)тиця, по-вiй 'Calystegia sepium' (Вархол 2002: 135). Вщомо, що на Лабiрщинi коноплi аяли тiльки стaршi за вiком люди, обфунтовуючи це тим, що молодi залюбки обнiмaються, внaслiдок чого виросте витка повитиця 'Convolvulus arvensis' (Вархол 2002: 35). Кормовi властивосп рослини лягли в основу 9 (2,2 %) флороназв: качо зля, свинська трава 'Polygonum aviculare' (Вархол 2002: 116), свинак, свинача, свинська трава'Sonchus oleraceus' (Вархол 2002: 120); конич, конифчына, 'Trifolium pratense' (Вархол 2002: 124); молочник 'Lathraea squamaria': рослиною кормили тсля отелення корiв «жебы шя добрi до/ла» (Вархол 2002: 99). Тактильш характеристики лягли в основу номшацп 8 (2 %) назв рослин: коляк Arctium lappa' (Вархол 2002: 127); жигалка 'Urtica urens' (Вархол 2002: 125); липкач, лифпник, лiпкач, прилипник 'Galium aparine' (Вархол 2002: 134); мохнальник 'Hieracium pilosella' (Вархол 2002: 63). Одоративними властивостями рослини мотивовано 4 (1 %) флороназви: пахнячка 'Nepeta cataria' (Вархол 2002: 125), пахняча м'ята, пахнячка 'Mentha piperita' (Вархол 2002: 130); кадило 'Melittis melissophyllum' (Вархол 2002: 122): ус частини щеУ рослини мають тонкий приемний запах (Комендар 2007: 283). Шлях проникнення рослини вщображено в 3 (0,7 %) флороназвах: татарскежшя, татарскый корiнь 'Acorus calamus' (Вархол 2002: 83), татарка 'Fagopyrum esculentum' (Вархол 2002: 118). Засвщчено випадок, коли назва рослини мотивована назвою дитя-чо! гри, у якш вона використовуеться. Дитяча назва Poligonum bistorta вояк, вояци зумовлена грою дггей на воя^в, при якш дгги билися цiею рослиною: шмагаючи нею один одного, стежили, кому насамперед вщлетить голова - колосовидне суцвггтя рослини (Вархол 2002: 41). Характерно, що деяк русинськ назви рослин виявляють подвшну семантичну мотивацт, що актуалiзуе рiзнi особливостi ле! само! рослини. Так, наприклад, назва отравне яблуко 'Hyoscyamus niger' (Вархол 2002: 113) зумовлена, з одного боку, тим, що частини рослини подiбнi до плодiв шшо! рослини, а з другого боку - отруйшстю рослини. Уживана русинами назва Cuscuta europaea злата нитка (Вархол 2002: 135) мотивована, по-перше, цшними лкарськими вла-стивостями, по-друге, - способом росту рослини. Полiмотивованими е бтьшкть русинських назв Hypericum perforatum (Вархол 2002: 121), побудованих за моделлю словосполучення. Передовам це назви з компонентом кров або його варiантами.• божа кров/кровка/кровця, 1сусова кров, Паней /Паной /Пани /Паны Мар'п кров, святой Мар'п кровиця, Христова кров, стокровца. 1снують пояснення походження таких назв через здатшсть рослини видтяти червоний ак зi зла-маного стебла (Шамота 1985: 65). Дослщники також припускають, що народы назви рослин, утворених за бiблiйними мотивами, е свщченням давшх вiрувань людей, що окремi цтюш^ рослини були принесет паломниками зi Свято! Землi (Даль 1978: 105; Родионова 2002: 39). Вщповщно другий компонент наведених флороназв опосередковано вказуе на цшшсть рослини для людини. На користь викладено! ппотези свщчить також велика ктьмсть русниських назв Hypericum perforatum, в основi яких простежуються бiблiйнi мотиви: Божоi' Матер'1 шток, жшя Дiви МарИ, Пани МарИ быль, Пани Мар'п квiтка, Паны Марп зля, Паной Марп серце, Пречистой Дiвы квiток. Назва златник 'Hypericum perforatum' (Вархол 2002: 121) також е полiмотивованою: з одного боку, назва мотивована золотаво-жовтим забарвленням цв^у, з другого боку - цшними лкарськими власти-востями рослини. Аналопчну подвшну мотивацт можна вбачати i в назвi Solidago virgaurea - злата быль (Вархол 2002: 122). Подвшну мотивацт мае назва петров'1 ключi 'Primula veris': у чехiв та словамв поширена легенда про ключ святого Петра, яким вш вщкривае шлях до скарбу - Petrklie, Petrov kl'uc (Чижмар 1993: 182). Також суцвггтя ще! рослини справдi нагадують за формою зв'язку ключiв (Вархол 2002: 72). Назви Петр'в батг, Петровы батогы 'Cichorium intybus' (Вархол 2002: 141-142) мотивуються як подiбнiстю стебла рослини до батога, так i часом початку цвтння рослини в липы - на Петра (Сабадош 1990: 145). Натомкть назви рослин, до складу яких входять антропоыми чи Ухы похщы, найчаспше на сьогоды вже втратили внутрiшню форму. Спорадично мотивацт флороназв у цих випадках можуть пояснити нaродноетимологiчнi коментaрi самих мовцiв. Так, назва Юдовий стром 'Rhamnus frangula' (Вархол 2002: 98) пов'язана з вiрувaнням про те, що на цьому дереву повкився 1уда (Чижмар 1993: 132). БЬ блiйнi сюжети також стають у пригодi при штерпретацп форорназв Йосифовы лелп, лелiя Йозефова 'Lilium' (Вархол 2002: 126), Осифова палiця 'Lilium candidum' (Вархол 2002: 126): на конах св. Йосифа завжди зображають iз лЫею в руках. Виконане дослщження народних назв рослин русиыв Пряшiвщини дозволяе зробити таю висновки. Ботаычна лексика русиыв становить велику за обсягом, давню щодо походження та цшну для лшгвклв, етногрaфiв та кториюв кaтегорiю ^в у склaдi лексичного фонду мови русиыв. З погляду прозоросп внутршньоУ форми, флороназви склaсифiковaно на немотивоваы та мотивовaнi. Остaннi становлять 29 % (405 одиниць). Виявлено 13 мотивацшних ознак, актуальних у флорономшацп русиыв, з метою виявлення зв'язку народно! ботаыки з шшими фрагментами картини свггу русинiв. Виконане ранжування мотивацшних ознак засвщчило, що найбтьшу кiлькiсть становлять флороназви, мотивовaнi зовшшшми характеристиками рослини (45 %). Зокрема, проaнaлiзовaний мaтерiaл зaсвiдчуе широкi асоща-тивнi зв'язки рослин з реaлiями живо! природи - людьми, тваринами, органами, частинами тта живих оргaнiзмiв. Значна кiлькiсть назв рослин, стввщносних з назвами живо! природи, пояснюеться ще й тим, що русини здавна приписували рослинам властивосп живих ктот, персонiфiкувaли природу. У флорономшацп русиыв зaдiяними виявилися i предмети побуту - господaрчi предмети, музичы iн-струменти, одяг, !жа, посуд, що демонструе сптьысть або сумiжнiсть рiзних сегментiв лексично! системи у свщомосп носi!в мови. Нaзвaнi лексико-семантичы спiльностi ботaнiчно! та iнших груп лексики не вичерпують усього арсеналу мiжтемaтичних сходжень, проте за-свщчують регулярнiсть моделi вторинно! номiнaцi! рослин. Велика ктьмсть русинських назв рослин мотивована Ухыми лiкувaльними властивостями (12,8 %), фактами !х використання з мапчною метою (10,9 %), що засвщчуе язичницькi свiтогляднi уявлення русишв, консервуе залишки синкретичних вiрувaнь, мапчы практики й цiннi емпiричнi вщомосп про духовну культуру етносу. Простежуеться пряма кореля^я мiж обрядодiею i флороназвою. Спостережено, що рiзнi мотиви номшацп можуть функцiонувати не лише в межах но-мшативного поля одше'У рослини, але й поеднуватися в однш назвi актуалiзуючи рiзнi ознаки об'екта - 5,9 % русинських флороназв мають подвшну семантичну мотиващю. Бачення русинами об'екта з рiзних сторiн створюе номшативну варiативнiсть. Так, номiнативний ряд Petasites hybridus репрезентуе 7 назв, утворених на базi 4 мо-тивацшних ознак: блый лопух (забарвлення + подiбнiсть до шшо'У рослини), огурчина (подiбнiсть до шшо'У рослини), йоровник, юров-ник, дзуровник (темпоральн характеристики), дев'ятьсил (лшарсью властивостi). Одна назва - фордов - мае мертву внутршню форму. Таким чином, багатство народних назв рослин русишв Пряшiвщини, добре збереження Ух до сьогодш виказують евристичну цшшсть цiеУ лексики, необхщшсть продовження УУ дослiджень на вах теренах, де сьогоднi проживають русини.

Скачать электронную версию публикации